Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №191/4746/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4746/25

Провадження № 2-о/191/125/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

присяжних Кулініч Н.В.,

Черних О.О.,

за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Сітало Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Синельниківської міської ради, Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про усиновлення дитини,

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив оголосити його усиновлювачем малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни до актових записів про народження дітей та в графі «батько дитини» зазначити його, змінивши прізвища дітей з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та по батькові дітей з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Заяву обґрунтовував тим, що з 03.05.2025 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він має бажання усиновити доньок дружини, яка надала на це свою особисту згоду. Будь-яких обмежень для усиновлення органом опіки та піклування не встановлено. Він має стабільний дохід, у зв`язку з чим має можливість утримувати сім`ю та забезпечувати потреби дітей. До кримінальної відповідальності він не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не значиться. Відповідно до висновку про стан здоров`я протипоказання для усиновлення дітей у нього відсутні. Зі станом здоров`я дітей він ознайомлений та повністю усвідомлює відповідальність і правові наслідки усиновлення. Відповідно до Висновку органу опіки піклування, усиновлення ним малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним та відповідає інтересам дітей.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав заяву ОСОБА_3 з підстав, наведених у ній, та просив оголосити заявника усиновлювачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей.

Заінтересована особа ОСОБА_2 заяву ОСОБА_3 підтримала та просила задовольнити її, так як вони з березня 2022 року проживали однією сім`єю з заявником, а у травні 2025 року уклали шлюб. Її чоловік має чудові відносини з її дітьми. Приблизно 2 роки тому діти почали називати її чоловіка батьком.

Представник заінтересованої особи Сітало Н.М. у судовому засіданні зазначила, що діти забезпечені всім необхідним. Спочатку діти не могли визначитися з думкою щодо їхнього усиновлення, але згодом ОСОБА_2 написала заяву про те, що не заперечує проти усиновлення. Менша дитина навпаки спочатку була не проти, але потім була у неї якась невизначеність, яка, можливо, була викликана тим, що її забрали від дітей, щоб представник служби у справах дітей міг з нею по спілкуватися. Щодо вирішення питання про усиновлення покладається на розсуд суду.

ОСОБА_4 у судовому засіданні спочатку не хотіла говорити. Згодом, заспокоївшись, повідомила, що вона хоче, щоб ОСОБА_3 став її батьком. Також зазначила, що ніхто не змушує її так говорити. Далі відповідаючи на питання суду та інших учасників розповіла, що вже приблизно рік ходить до школи у м.Синельникове, але ні з ким не спілкується. ОСОБА_3 «папою» не називають, а просто - ОСОБА_3. Буває, що ходять гуляти з ним і мамою або їздять у село Дубове до бабусі. Також дитина категорично зазначила, що заявника «папою» не називає і не буде називати, та повідомила, що сестра також не називає його «папою».

Заслухавши пояснення учасників справи та дитини, дослідивши письмові докази, що наявні у справі, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно з положеннями статей 12 та 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Згідно зі ст.313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Частиною 4 ст. 313 ЦПК України передбачено, що суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.

Статтею 314 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви, суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно зі ст.8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Поняття усиновлення визначено ст. 207 СК України, відповідно до якої усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до частин 1,2,5 ст.211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Якщо такі особи проживають однією сім`єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Згідно зі ст.217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Відповідно до ч.3 ст.155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 4 ст.218 СК України визначено, що згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Статтею 224 СК України передбачено, що суд постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. Частиною 2 даної статті встановлено, що при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» роз`яснено, що вирішуючи заяву про усиновлення по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона є необхідною); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин першої - третьої статті 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 759/9639/18 (провадження № 61-1599св22).

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 03.05.2025 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Після реєстрації шлюбу дружина взяла прізвище ОСОБА_2 . Про укладення шлюбу було складено актовий запис №66 (а.с.14).

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.02.2013 року (а.с.12).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00052430653 від 16.07.2025 року відомості про батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с. 16).

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені: ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 28.12.2016 року (а.с.13).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00017660887 від 14.02.2017 року відомості про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с. 15).

Відповідно до копій витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5.с.17-18).

За змістом витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 16.07.2025 року ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягався, не мав раніше судимостей та у розшуку не перебуває (а.с.19).

Згідно з висновком про стан здоров`я особи від 21.08.2025 року, наданого КНП «Синельниківський центр первинної медико-санітарної допомоги Синельниківської міської ради», ОСОБА_3 соматично здоровий (а.с. 20).

Відповідно до висновків про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 20.08.2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є здоровими (а.с. 21-22).

Згідно зі службовою характеристикою від 20.08.2025 року ОСОБА_3 має військове звання солдат, займає посаду стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_3 та за час виконання функціональних обов`язків зарекомендував себе з позитивного боку (а.а.23).

Відповідно до характеристики за вих.№42 від 21.07.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 з дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та скарг до СМКП «ЖЕК-1» не надходило (а.с. 24).

Згідно з актом обстеження від 21.07.2025 року в квартирі АДРЕСА_3 проживають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 21.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 за період з січня 2025 року по червень 2025 року отримував дохід у вигляді виплат військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_4 (а.с. 28).

Відповідно до копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 11.04.2017 року придбав будинок АДРЕСА_4 (а.с. 29), де він і зареєстрований, що підтверджується копією його паспорта громадянина України (а.с. 7-8).

Однак, ОСОБА_3 з дружиною та її доньками проживають не в житлі, що належить заявнику, а за іншою адресою.

Як пояснила ОСОБА_2 у судовому засіданні, що в будинку, що належить її чоловіку проживає його колишня дружина з двома дітьми, але жодних доказів щодо цього в матеріалах справи відсутні, у тому числі, що в заявника вже є двоє дітей і він як батько займається їхнім вихованням та належно виконує свої батьківські обов`язки.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 26.08.2025 року, що був складений начальником ССДСМР Сітало Н.М , було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що житло розміщене на 1 поверсі 2 поверхового будинку та складається з двох кімнат. Умови проживання задовільні: в квартирі є меблі для проживання, запас продуктів харчування і засобів гігієни. Діти забезпечені усім необхідним для повноцінного (а.с. 33).

У той же час документів щодо належності вказаної квартири, у якій проживає подружжя ОСОБА_2 та діти, а також підстав правомірності їх проживання за вказаною адресою суду не надано.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення ОСОБА_3 її малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 26).

03.09.2025 року Виконкомом Синельниківської міської ради як органом опіки та піклування надано висновок про доцільність усиновлення та відповідність усиновлення інтересам дитини, згідно якого усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним (а.с. 35-36)..

Звертаючись до суду з заявою про усиновлення, ОСОБА_3 посилався на те, що він відповідає вимогам, встановленим ст. 211 СК України до кандидата в усиновлювачі, оскільки проживає у шлюбі з матір`ю малолітніх дітей та діти хочуть носити його прізвище, по батькові та не заперечують проти усиновлення, однак, не зазначає про те, що він займається вихованням дітей та матеріально їх забезпечує, та при цьому малолітня ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що ні вона, ні її сестра не називають заявника батьком і вона не буде цього робити, що свідчить про те, що в сім`ї відсутній добрий мікроклімат і довіра дитини до усиновлювача.

Також у заяві ОСОБА_3 не зазначено та не доведено чітких і переконливих мотивів, що спонукають його на усиновлення дітей.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 про усиновлення малолітніх дітей, суд виходить з того, що сама лише формальна відповідність заявника вимогам, встановленим ст. 211 СК України, не є безумовною підставою для ухвалення судом рішення про усиновлення дітей.

Крім того, зі змісту наданого органом опіки та піклування висновку про доцільність усиновлення заявником дітей не вбачається, яким саме чином усиновлення відповідатиме інтересам дітей, які відносини наразі склалися між дітьми та кандидатом в усиновлювачі (заявником), не відображено дійсні обставини усиновлення, а також добросовісність і мету такого усиновлення.

Разом з тим, як вже зазначалося судом, у ході розгляду справи, судом було заслухано думку малолітньої ОСОБА_4 щодо усиновлення її ОСОБА_3 та встановлено, що ставлення дитини до заявника є суто формальним, нейтрально холодним, і навіть в певній мірі негативним, так як дитина сприймає заявника лише як особу, яка є чоловіком її матері та категорично не бажає називати його батьком, що свідчить про відсутність сприйняття заявника як батька і дійсного бажання дитини стати його донькою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до ч.2 ст.207 СК України відсутні підстави для усиновлення заявником дітей його дружини, оскільки таке усиновлення не відповідає найвищим інтересам малолітніх дітей та не забезпечить гармонійні умови їх життя.

При цьому, суд виходить з якнайкращих інтересів дитини, оцінка яких включає дотримання балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення про усиновлення. Окрім цього, відсутність на даний час підстав для усиновлення з боку заявника не заважає йому дбати та піклуватись про дітей як рідних та налагоджувати з ними батьківські відносини та заслужити їхню дійсну довіру.

Керуючись ст.4, 293, 294, 300, 314 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволені заяви ОСОБА_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя О.І. Окладнікова

Присяжні Н.В. Кулініч

О.О. Черних