Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №183/10786/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10786/25

№ 2/183/3381/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

за участю: представника відповідача – ОСОБА_3 , суд –

у с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 – адвокат Курко Марія Михайлівна звернулася до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 03 вересня 2022 року з сторони перебувають у шлюбі. До реєстрації шлюбу від спільного проживання у сторін народилася дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться. Причиною розпаду сім`ї є відсутність порозуміння в сімейному житті, різні погляди на сімейне життя та несумісність характерів, що призвело до втрати почуттів любові та поваги між ними. Позивач, вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить їх з відповідачем інтересам.

Відповідачем відзиву на позов не подано.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, наданий час для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

07 листопада 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до провадження відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2025 року за результатами поданого клопотання відповідача про зупинення провадження у справі із наданням строку на примирення, постановлено ухвалу про надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку для примирення чотири місяці.

У судове засідання позивач та/або його представник не з`явилися. Позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника з підтриманням позовних вимог. Зазначає, що шлюбні стосунки між сторонами припинені, спільно не проживають не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер та суперечить інтересам обох сторін, наполягає на розірванні шлюбу. Представником позивача також подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача з підтриманням у повному обсязі позовних вимог з причин припинення шлюбних відносин між сторонами.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги про розірвання шлюбу не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що сторони спільно не проживають тому як позивач служить у лавах ЗСУ, а тому з 2023 року сторони не проживають з причин того, що позивач захищає країну. Сторонам надавався час на примирення, однак його виявилося недостатньо, вважає, що психологічний стан позивача на цей час не дає можливості примиритися сторонам. Відповідач бажає зберегти сім`ю, з цією метою намагалася в тому числі шляхом медіації врегулювати спірні питання з позивачем. Відповідач вважає, що шлюбні відносини між сторонами не припинені. У задоволенні позову просить відмовити.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

З копії свідоцтва про шлюб, вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 вересня 2022 року Новомосковським відділом реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), за актовим записом № 1117, був зареєстрований шлюб (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дитина ОСОБА_4 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковськ реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління у Дніпропетровській 03 квітня 2015 року складений відповідний актовий запис № 215 (а.с.7).

У судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, неповнолітня дитина проживає з відповідачем, між сторонами існують спори щодо спільного майна подружжя, які поки що не є предметом розгляду будь-якої справи, що перебуває у провадженні суду.

Судом вживалися заходи щодо збереження сім`ї, шляхом надання сторонам строку на примирення.

Посилання сторони відповідача на те, що сторони не припинили шлюбні відносини у 2023 році, через те, що позивач перебуває у лавах ЗСУ, не можуть бути взяті до уваги через те, що таких обставин не доведено стороною відповідача жодними доказами, крім того з довідки виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 від 05.11.2025 року вбачається, що старший сержант ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 02 грудня 2022 року (а.с. 56).

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відмічено, що зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст. 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує його добровільний характер.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до вимог ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання: за спільною заявою подружжя відповідно до ст. 106 або одного з них відповідно до ст. 107 цього Кодексу; за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 109 цього Кодексу; за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Так статтею 106 СК України визначено, що розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану відбувається за заявою подружжя, яке не має дітей.

Згідно з вимогами ст.ст. 110, 111 СК України – позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя. Суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Розглядаючи позицію сторони відповідача про те, що шлюб може бути збережений, суд приходить до висновку про те, що з листопада 2025 року сторони не змогли вирішити означений спір та примиритися, позивач наполягає на розірванні шлюбу з причин того, що він носить формальний характер.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

На підтвердження можливості збереження шлюбу відповідачем не надано жодних доказів, окрім заперечень.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки дружина при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право іменуватися ним після розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частино 3 ст.115 СК України – встановлено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У судовому засіданні встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не поновлювали, спорів щодо утримання повнолітньої дитини та щодо майна, що є спільною сумісною власністю – на даний час немає, а тому суд у відповідності до ст. 112 СК України, прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Аналізуючи вищенаведене, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263, 265, 280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити.

Шлюб зареєстрований 03 вересня 2022 року Новомосковським відділом реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), за актовим записом № 1117, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , електронна пошта: відсутня).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , електронна пошта: невідома).

Повний текст рішення складений 07 липня 2026 року.

Суддя І.Г. Дубовенко