Суд: Господарський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №916/1324/26
Суддя: Бездоля Д.О.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1324/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тартус” (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс 36’ 6” (пров. Покровський, 6, кв. 22, м. Одеса, 65045)
про стягнення 138757,24 грн,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Тартус” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс 36’ 6”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 138757,24 грн, з яких: основний борг в сумі 126000,00 грн; інфляційні втрати в сумі 10401,00 грн; 3% річних в сумі 2356,24 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину несплати відповідачем, як власником земельної ділянки № 158, площею 0,0799 га з кадастровим номером 5122783200:01:002:1367, що розташована в межах рекреаційного комплексу «Тартус» на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, внесків за обслуговування комплексу, яке забезпечується позивачем.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тартус” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1324/26; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
При цьому, у вищевказаній ухвалі суд зазначив позивачу про необхідність подання суду письмових пояснень щодо: обставин укладення (не укладення) між сторонами письмового договору у спірних правовідносинах; переліку доказів, які підтверджують обставину знаходження земельної ділянки відповідача в межах рекреаційного комплексу «Тартус» та доказів, на підставі яких у відповідача виникло зобов`язання зі сплати спірних внесків.
Позивач вказаних пояснень чи доказів суду не подав.
Обставини справи
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 8, т.1), станом на 19.03.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю “Плюс 36’ 6” є власником земельної ділянки, площею 0,0799 га з кадастровим номером 5122783200:01:002:1367. Право власності на цю земельну ділянку за відповідачем зареєстровано в реєстрі 28.10.2022. В цей же час, доданий позивачем до матеріалів справи витяг не містить даних про адресу місцезнаходження вищевказаної земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача.
Згідно зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тартус”, затвердженим рішенням загальних зборів учасників товариства від 28.02.2025 (а.с. 18-23, т.1), товариство створено з метою отримання прибутку в процесі своєї господарської діяльності по виконанню робіт, виробництву продукції, наданню послуг, а також при здійсненні іншої не забороненої законодавством України діяльності, у тому числі, зовнішньоекономічної.
Пунктом 5.2. Статуту позивача визначено, що учасник(и) товариства, відомості про перелік (склад) учасника(ів) товариства визначаються згідно з відомостями, які містяться про товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до даних Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 91-92, т.1), засновниками (учасниками) позивача є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , основний вид діяльності товариства – комплексне обслуговування об`єктів.
11.01.2010 відбулись загальні збори учасників ТОВ «Тартус» (а.с. 13, т.1), на яких вирішено визначити, що основним завданням позивача є, зокрема: прибирання місць загального користування; обслуговування набережної (пляжів), контролю технічного обслуговування внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж (водопроводу, газопроводу, електромереж за межами земельної ділянки тощо); обслуговування та утримання у належному стані систем вуличного освітлення (у темний час доби); існуючого зовнішнього огородження; організація цілодобової охорони на території комплексу; догляд за зеленими насадженнями; організація та контроль за наданими постачальниками (виконавцями) житлово-комунальних послуг. Вказана діяльність здійснюється позивачем з метою забезпечення належного функціонування, безпечної експлуатації, благоустрою, охорони та технічного утримання об`єктів і територій рекреаційного комплексу «Тартус». Загальними зборами вирішено, що послуги усім власникам земельних ділянок, які розташовані в межах території рекреаційного комплексу «Тартус», можуть надаватись позивачем та/або обслуговуючою компанією, з якою товариство укладе відповідний договір доручення на виконання послуг.
На підтвердження надання позивачем вищевказаних послуг щодо комплексного обслуговування рекреаційного комплексу «Тартус», останнім до позовної заяви долучені такі докази:
- рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 28.07.2016 № 272 (а.с. 24, т.1) про затвердження технічних умов на приєднання рекреаційного комплексу «Тартус» до центральної системи водовідведення; технічні умови від 26.06.2016 № 2996-29/1444 на російській мові без перекладу на українську мову (а.с. 25, т.1);
- акти від 01.01.2009 та 17.06.2010, які складені на російській мові без перекладу на українську мову (а.с. 26-27, т.1);
- витяг з рішення Виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 31.07.2019 № 154 (а.с. 30, т.1), яким: погоджено проєкт будівництва зовнішньої мережі господарсько-побутової каналізації рекреаційного комплексу «Тартус», розташованого за адресою: Одеська обл., Лиманський район, землі Крижанівської сільської ради (№ проєкту 18.18-НК), в межах населених пунктів с. Крижанівка та с. Ліски, за умови підключення приватних будинків мешканців с. Крижанівка до центрального самопливного колектору на умовах, визначених в угоді на приєднання, яку буде укладено між сторонами за взаємною домовленістю; погоджено будівництво зовнішньої мережі господарсько-побутової каналізації рекреаційного комплексу «Тартус», розташованого за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, землі Крижанівської сільської ради (№ проєкту 18.18-НК), в межах населених пунктів с. Крижанівка та с. Ліски, за умови погодження з усіма зацікавленими землекористувачами та у відповідності до державно-будівельних норм;
- акт від 16.01.2021 на російській мові без перекладу на українську мову (а.с. 31, т.1);
- технічний паспорт інженерної споруди – каналізаційної насосної станції, що знаходиться на балансі позивача (а.с. 32-33, т.1);
- договори про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення від 12.07.2018, від 04.03.2025 № 40220, укладені між позивачем та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та інші докази щодо водопостачання та водовідведення на вищевказаному рекреаційному об`єкті (а.с. 34-42, 67-71, 76-78, т.1);
- договір про постачання електричної енергії від 22.10.2007 № К-769, укладений між позивачем та ВАТ ЕК «Одесаобленерго», з додатками, а також договір купівлі-продажу від 10.04.2011 № 03/11/04 щодо постачання електричної енергії на об`єкт позивача (а.с. 43-53, т.1);
- укладений між позивачем та ТОВ «Еко-лідер» договір про надання послуги з управління побутовими відходами на вивіз побутових відходів (ТПВ) від 01.03.2025 № 77/25 без додатків (а.с. 54-57, т.1); укладений між позивачем та АТ «ДТЕК Одеські електромережі» договір на оперативно-технічне обслуговування від 01.01.2026 № 556-ОЕМ щодо об`єкту – рекреаційний комплекс «Тартус», за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, Крижанівська сільська рада (а.с. 61-66, т.1);
- укладені між позивачем та ФОП Кіракосян К.Ж. договори на реагування по сигналу «GSM» від 16.09.2024 № 2017/2020/2023/09-1/2024 та від 16.09.2024 № 2017/2020/2023/16-09/2024 щодо об`єкту за адресою: Одеська обл., с. Ліски, вул. Лісна, Соснова, 101 та Набережна, 3 (а.с. 58-60, т.1);
- договір про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів (стічних вод) від 25.09.2019 № 49, укладений між позивачем та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» щодо рекреаційного об`єкта позивача, а також акт технічного обстеження водомірного вузла № 4062 на російській мові без перекладу на українську мову (а.с. 72-75, т.1).
22.02.2021 відбулись загальні збори учасників позивача (а.с. 13-зворотна сторінка – 14, т.1), на яких визначено вартість послуг, які надаються позивачем на території рекреаційного комплексу та які мають сплачуватись власниками земельних ділянок, зокрема, для земельних ділянок площею від 4,1 до 10 соток – 2500,00 грн на місяць, починаючи з 01.03.2021. Рішенням учасників ТОВ «Тартус» від 22.02.2022 відповідний тариф визначений у розмірі 3000,00 грн на місяць (а.с. 15-17, т.1), а рішенням від 22.04.2025 – 4000,00 грн (а.с. 16-зворотна сторінка – 17, т.1).
Позивач наголошує на тому, що належна відповідачу земельна ділянка, площею 0,0799 га з кадастровим номером 5122783200:01:002:1367, знаходиться в межах території рекреаційного комплексу «Тартус», а тому відповідач зобов`язаний сплачувати вартість послуг, що надаються позивачем. В цей же час, позивач зазначає, що відповідач цього обов`язку не виконує, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість перед позивачем за період з листопада 2022 року по лютий 2026 року включно в сумі 126000,00 грн (а.с. 10, т.1). Водночас, окрім основного боргу у зазначеній сумі, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 10401,00 грн (за період з березня 2024 року по квітень 2025 року) та 3% річних в сумі 2356,24 грн (за період з 01.03.2024 по 30.04.2025).
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між сторонами укладався письмовий договір у спірних правовідносинах, а також докази, які підтверджують обставину знаходження земельної ділянки відповідача в межах рекреаційного комплексу «Тартус» або інші докази, які підтверджують замовлення відповідачем у позивача послуг у спірних правовідносинах або надання позивачем відповідачу відповідних послуг (акти, рахунки тощо).
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Згідно з ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція суду
У цій справі позивачем заявлені вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за надані позивачем послуги при забезпечені належного функціонування, безпечної експлуатації, благоустрою, охорони та технічного утримання об`єктів і територій рекреаційного комплексу «Тартус», в межах якого, як вказує позивач, знаходиться земельна ділянка відповідача.
З наявних у справі доказів судом встановлено, що з 28.10.2022 відповідач є власником земельної ділянки, площею 0,0799 га з кадастровим номером 5122783200:01:002:1367. В цей же час, доданий позивачем до матеріалів справи витяг не містить даних про адресу місцезнаходження вищевказаної земельної ділянки. Крім цього, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між сторонами укладався письмовий договір у спірних правовідносинах, а також докази, які підтверджують обставину знаходження земельної ділянки відповідача в межах рекреаційного комплексу «Тартус» або інші докази, які підтверджують замовлення відповідачем у позивача послуг у спірних правовідносинах або надання позивачем відповідачу відповідних послуг (акти, рахунки тощо).
Так, в ухвалі про відкриття провадження у цій справі суд запропонував позивачу надати суду письмові пояснення щодо: обставин укладення (не укладення) між сторонами письмового договору у спірних правовідносинах; переліку доказів, які підтверджують обставину знаходження земельної ділянки відповідача в межах рекреаційного комплексу “Тартус” та доказів, на підставі яких у відповідача виникло зобов`язання зі сплати спірних внесків.
Водночас, позивач вищевказані пояснення або докази суду не надав, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вищевказані обставини.
Отже, оскільки позивачем в межах цієї справи не доведено того, що земельна ділянка відповідача перебуває в межах рекреаційного комплексу «Тартус», а також не доведено обставини виникнення у відповідача зобов`язання з оплати вартості послуг, які надаються позивачем, суд вважає, що позивач не довів обґрунтованості власних вимог, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 126000,00 грн вартості послуг відсутні. Оскільки вимоги про стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, а у задоволенні цих вимог позивачу відмовлено, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, понесені останнім судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати, понесені позивачем, покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 06 липня 2026 р.
Суддя Д.О. Бездоля
Оригінал: reyestr.court.gov.ua