Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №904/1172/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Справа № 904/1172/26

За позовом: виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, м. Кам`янське

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНФ», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 21 702,09грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

В.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «ДНФ» (відповідач) про стягнення 21 702,09грн. - безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101 за період з 01.11.24р. по 10.07.25р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.26р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

ТОВ «ДНФ» просило суд поновити строк на подачу відзиву. Заперечує проти задоволення позовних вимог , звертає увагу суду, що проведений Кам`янською міською радою розрахунок стягуваної суми є помилковим через неправильне застосування ставки орендної плати у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, замість 3 відсотків. Також зазначає, що плата за користування вищевказаною земельною ділянкою за 2024р. та 2025р. повністю декларувалася та сплачувалась ТОВ “ДНФ” до місцевого бюджету . За 2024-2025 р.р. ТОВ «ДНФ» задекларовано та на сьогоднішній день сплачено 35 560,90 грн., що в повній мірі покриває плату за землю за даний період.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов до висновку про можливість поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку для подання відзиву, визнавши поважними причини такого пропуску. Пропущений процесуальний строк для подання відзиву судом поновлений, відзив прийнятий судом до розгляду.

Кам`янська окружна прокуратура вказує, що саме 4% від нормативної грошової оцінки землі був застосований як у попередньому договорі оренди земельної ділянки № 13016 від 05.01.15р., укладеному між міською радою та ТОВ «КИ.МОД» (попереднім власником нерухомого майна), так і в останньому договорі оренди земельної ділянки № 16246 від 10.11.25р., укладеним міською радою з теперішнім власником нерухомого майна – ТОВ «БАРСУМ». Навіть у доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву копіях податкових декларацій з плати за землю за 2024 і 2025 роки відповідачем зазначалася саме ця категорія земельної ділянки: 11.02, проте не застосовувся відповідний коефіцієнт, встановлений у розділі 11 «Землі промисловості» Додатку 1 до рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста». Правові підстави для застосування при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки ставки земельного податку у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, відсутні. Крім того, зауважує, що розміри сплачених сум до бюджету, про які зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, значно менше суми, яку б він мав сплатити на підставі договору оренди. Отже, корислива зацікавленість відповідача спонукала його тривалий час не оформлювати будь-які правовідносини з міською радою, на шкоду майновим інтересам останньої.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Кам`янське , вул. Широка, будинок 351-А розташована причальна стінка вантажних причалів з будівлею диспетчерської (клієнтурський порт), яка належала на праві власності ТОВ «КИ.МОД», та яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101.

Реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 238519512104.

05.01.15р. між Кам`янською (Дніпродзержинською) міською радою ( орендодавець ) та ТОВ «КИ.МОД» ( орендар ) укладено договір оренди земельної ділянки №13016, відповідно до умов якого на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 31.10.14р. №1122-56/VІ ТОВ «КИ.МОД» передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Кам`янське (м.Дніпродзержинськ), вул. Широка, буд. 351-А, з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101, загальною площею 0,1187 га, для розміщення причальної стінки вантажних причалів з будівлею диспетчерської (клієнтурський порт), строком до 31.10.24р.

16.09.20р. між ТОВ «КИ.МОД» ( продавець) та ТОВ «ДНФ» ( покупець) укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної будівлі з підпіллям адміністративно-побутового корпусу (об`єкт незавершеного будівництва), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101 за адресою: м. Кам`янське (м. Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 351-А.

Прокурор зазначає, після набуття ТОВ «ДНФ» права власності на цей об`єкт нерухомого майна товариство набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101 за чинним на той час договором оренди земельної ділянки від 05.01.15р., укладеним між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ «КИ.МОД».

Відповідно до умов п.3.1. цього договору оренди земельної ділянки він укладено строком до 31.10.24р.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання причальної стінки вантажних причалів з будівлею диспетчерської (клієнтурський порт), яка станом на 10.07.25р. належала ТОВ «ДНФ», неможливе без відповідної земельної ділянки. Прокурор вказує, що у зв`язку з користуванням відповідачем причальною стінкою вантажних причалів з будівлею диспетчерської (клієнтурський порт), розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-А, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою.

Прокурор зазначає, що у період з 01.11.24р. по 10.07.25р. між Кам`янською міською радою та ТОВ «ДНФ» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101, а отже, відповідач користувався цією земельною ділянкою загальною площею 0,1187 га без будь-яких правовстановлюючих документів, не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області у листі від 18.12.25р. №57540/504-36-04-05-11, повідомив прокуратуру про те , що ТОВ «ДНФ» зареєстровано платником земельного податку в Кам`янській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Товариство було власником об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Кам`янське, вул. Широка, буд. 351-А з 16.09.20р. по 11.07.25р. Згідно з наданими ТОВ «ДНФ» податковими деклараціями з плати за землю на 2024 рік за земельну ділянку площею 0,1187 га з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101 задекларовано податкові зобов`язання з земельного податку у сумі 21 508,44 грн., за січень-липень 2025 року – 12 692,33 грн. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу ТОВ «ДНФ» за земельні ділянки, які знаходяться на території м. Кам`янське , у 2024 році земельний податок не сплачувався, у січні-листопаді 2025 року сплачено 35 560,90 грн. земельного податку, у тому числі – 33 553,45 грн. у період з 01.01.25р. по 11.07.25р. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу за ТОВ «ДНФ» податковий борг з земельного податку по м. Кам`янське станом на 01.12.25р. не облікований.

Згідно з інформацією, наданою Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради щодо укладених/діючих договорів оренди : на підставі договору купівлі продажу від 11.07.25р. №1146, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького РНО Дніпропетровської області Донченко В.Л., право власності на об`єкт нерухомого майна за вказаною вище адресою перейшло до ТОВ «БАРСУМ» (державна реєстрація 11.07.2025). Рішенням Кам`янської міської ради від 26.09.25р. №4156-77/VIII надано ТОВ «БАРСУМ» в користування на умовах оренди строком до 30.09.35р. земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101, за адресою: вул. Широка, 351-А, м. Кам`янське, загальною площею 0,1187 га, для розміщення причальної стінки вантажних причалів з будівлею диспетчерської (клієнтурський порт) та укладено договір оренди земельної ділянки від 10.11.25р. №16246 строком до 30.09.35р. (державна реєстрація 14.11.2025)

Враховуючи вищевикладене , прокурор вказує , що розмір збережених відповідачем коштів за період безоплатного користування вищезазначеною земельною ділянкою в період з 01.11.24р. по 10.07.25р. складає 21 702,09 грн. Вказане стало причиною звернення Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, пов`язані з використанням землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У статтях 122-124 Земельного кодексу України зазначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

З аналізу глави 15, статей 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташовано необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.22 у справі № 922/2095/21).

Таким чином, встановлення саме вказаних вище обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Відповідно до обставин справи, спірна земельна ділянка комунальної форми власності розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), вул. Широка, 351А, кадастровий номер 1210400000:03:035:0101, площею 0,1187 га, тобто є сформованою.

З наведеного вбачається, що з моменту визначення меж та площі земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), вул. Широка, 351А, кадастровий номер 1210400000:03:035:0101, зазначена земельна ділянка є цілісним об`єктом цивільних прав, поділ або об`єднання якого можливі лише за умов дотримання процедури розроблення та затвердження землевпорядної документації, передбаченої законодавством, що регулює земельні відносини.

До моменту поділу або об`єднання цієї земельної ділянки, права та обов`язки, що виникають у зв`язку з нею, розповсюджуються на всю площу та у межах, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі.

Також, враховуючи принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), вул. Широка, 351А, презюмується його користування усією спірною земельною ділянкою (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20).

Встановлені обставини свідчать про те, що відповідач як власник нерухомого майна у спірний період з 01.11.24р. по 10.07.25р. користувався земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до наданих витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101 у розмірі 802 958,02грн. (витяг від 31.10.25р. № НВ-1202261962025).

Щодо заперечень відповідача, що спірна земельна ділянка використовувалася ТОВ «ДНФ» в тому числі у зв`язку з переходом права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, то розмір плати яку мала отримувати Кам`янська міська рада згідно власного прийнятого рішення повинна була б становити 3% від нормативної грошової оцінки, а не 4% , суд зазначає таке.

З 01.07.18р. на підставі рішення міської ради від 22.06.2018 № 1105- 25/УІІ «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» установлені на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю, відповідно до якого річний розмір орендної плати за користування юридичними особами земельними ділянками для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) становить 4% від нормативної грошової оцінки. Таким чином, ставка орендної плати за земельну ділянку, яку використовував відповідач для розміщення будівель та споруд становить 4 % від нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 4% нормативної грошової оцінки на рік.

При перевірці розрахунку судом встановлено, що за розрахунком Кам`янської міської ради розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.11.24р. по 31.12.24р. становить 4 779,51 грн., а за період з 01.01.25р. по 10.07.25р. становить 16 922,58 грн., всього за період з 01.11.25р. по 10.07.25р. становить 21 702,09 грн.

Натомість як вбачається з відзиву на позов та доданих до нього доказів , відповідачем декларувалась та сплачувалась до місцевого бюджету плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101 у 2024 та 2025 роках ( що підтверджується п/і №1137 від 23.05.25р. на суму 31 546,00грн з призначенням платежу « 101 земельний податок з юридичних осіб за 2024-2025рік», п/і №1182 від 25.06.25р. на суму 2007,45грн з призначенням платежу « 101 земельний податок з юридичних осіб за травень 2025р.», п/і №1220 від 28.07.25р. на суму 2007,45грн. з призначенням платежу « 101 земельний податок з юридичних осіб за червень 2025р.», на загальну суму 35 560,90грн.

Таким чином рахується переплата відповідачем коштів за користування спірною земельною ділянкою у 2025р. на суму 13 858,81грн. : 35 560,90грн. ( фактично сплачений земельний податок ) – 21 702,09грн. ( нарахований прокурором недоотриманих міськрадою доходів за фактичне користування земельною ділянкою ) = 13 858,81грн. ( переплата).

На підставі вище зазначеного, заявлена до стягнення сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0101, за період з 01.11.24р. по 10.07.25р. у розмірі 21 702,09 грн. є безпідставною.

Згідно зі ст. ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.73, 74, 79, 86, 232, 233, 236, 237, 238 ГПК України; господарський суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 07.07.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.