Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №902/536/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2026 р. Cправа № 902/536/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

позивача - Шередека Сергій Миколайович (поза межами суду)

відповідача - Грубнік Віталій Іванович (поза межами суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" (вул. Каманіна, буд. 18Б, кв. 1, м. Одеса, 65016)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" (Хмельницьке шосе, буд. 114-В, офіс 203-6, м. Вінниця, 21029)

про стягнення 710205,48 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" про стягнення 710205,48 грн заборгованості з яких, 500000,00 грн основного боргу, 210205,48 грн пені за договором про надання поворотної фінансової допомоги №12/12-25 від 12.12.2025.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі №902/536/26 за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.05.2026.

11.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 10.05.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.05.2026 забезпечено участь представника позивача Шередека С.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.05.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 11.05.2026) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.05.2026 забезпечено участь представника відповідача Грубніка В.І. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.05.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 11.05.2026).

15.05.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 14.05.2026).

18.05.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 18.05.2026).

В судовому засіданні 19.05.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

25.05.2026 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" надійшла заява (б/н від 24.05.2026) (вх.канц. №01-43/21/26 від 25.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" (код - 41054005), відкриті в будь-яких установах України на суму 710205,48 грн (з урахуванням можливих відсотків та судових витрат).

Ухвалою суду від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" (б/н від 24.05.2026) (вх.канц. №01-43/21/26 від 25.05.2026) про забезпечення позову.

В судовому засіданні 24.06.2026 прийняли участь представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" (Допомогодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" (Користувач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №12/12-25.

Відповідно п. 1.1 Договору Допомогодавець зобов`язується надати Користувачу поворотну фінансову допомогу, а Користувач зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу Допомогодавцю в повному розмірі у визначений даним Договором строк.

Метою даного Договору не є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів сторін (п. 1.3 Договору).

Розмір поворотної фінансової допомоги, яка надається Допомогодавцем Користувачу за даним Договором, становить 2 500 000,00 грн (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору поворотна фінансова допомога надається Допомогодавцем Користувачу у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Користувача. Сторони домовились, що сума поворотної фінансової допомоги може надаватись Допомогодавцем Користувачу частинами, розмір яких визначається Допомогодавцем самостійно.

Користувач зобов`язаний повернути Допомогодавцю надану за даним Договором поворотну фінансову допомогу у повному розмірі до 25 грудня 2025 року включно (п. 3.2 Договору).

Поворотна фінансова допомога повертається Допомогодавцю Користувачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Допомогодавця. В межах строку, обумовленого в п. 3.2. даного Договору, Користувач має право повертати Допомогодавцю отримані грошові кошти частинами, розмір яких визначається Користувачем самостійно (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору за прострочення строку повернення суми поворотної фінансової допомоги, який визначений в п. 3.2. даного Договору, Користувач сплачує Допомогодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої поворотної фінансової допомоги за кожний день прострочення повернення поворотної фінансової допомоги.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 25.12.2025, але в будь якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (п. 8.1 Договору).

На підставі платіжної інструкції №3365 від 12.12.2025 позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 2500000,00 грн.

Однак взяті на себе відповідачем зобов`язання згідно умов договору на виконано, грошові кошти у строк не повернуто.

03.04.2026 ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" частково сплачено поворотну фінансову допомогу в розмірі 2000000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №24709 від 03.04.2026.

Станом на 07.04.2026 року заборгованість боржника ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" перед ТОВ "ЗЕРНОТОРГОВА КОМПАНІЯ "ДЕМЕТРА" становить 500000,00 грн 2500000,00 грн - 2000000,00 грн).

Зазначена заборгованість підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025 по 07.04.2026, який наявний в матеріалах справи.

08.04.2026 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. №1) про повернення наданої поворотної фінансової допомоги та сплату штрафних санкцій.

Неповернення позивачем у добровільному порядку решти отриманих коштів за договором в загальному розмірі 500000,00 грн слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" із відповідним позовом до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що договір є нікчемним через використання факсимільного відтворення підпису заступника директора ТОВ "Еліксир Україна" без окремої письмової згоди сторін на таке використання (посилаючись на ч. 3 ст. 207 ЦК України), а отже договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

03.04.2026 ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" частково повернуто отримані раніше фінансові кошти в розмірі 2000000,00 грн, але не як поворотну фінансову допомогу по Договору, а як обов`язок сторони по договору, який є нікчемний, що підтверджується платіжною інструкцією № 24709 від 03.04.2026 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач в рамках договору № 12/12-25 від 12.12.2025 прийняв 2500000,00 грн та не заперечував чинність договору.

Відповідачем частково повернуто 2000000,00 грн згідно платіжної інструкції № 24709 від 03.04.2026 з призначенням платежу: "Повернення поворотної фінансової допомоги зг.Дог.№12/12-25 від 12.12.2025 ПДВ".

Також, відповідач двічі підписано акти звірки взаємних розрахунків власноручним підписом. З урахуванням чого, такі дії свідчать про схвалення правочину та підтвердження волі сторін на настання правових наслідків.

Відповідач у відзиві не оспорює факту отримання коштів та їх часткового повернення, однак безпідставно намагається поставити під сумнів дійсність договору.

У поданих до суду запереченнях відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Надаючи правову кваліфікацію договору №22/12-25 від 12.12.2025 про надання поворотної фінансової допомоги, суд з огляду на його зміст та положення цивільного законодавства приходить до висновку, що останні є договорами позики, правовідносини по яких врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад" (ст.ст.1046-1053 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав від позивача кошти в сумі 2500000,00 грн, які повинен був повернути останньому 25.12.2025.

Разом відповідач своє зобов`язання за Договором виконав частково в сумі 200000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №24709 від 03.04.2026.

Станом на 07.04.2026 року заборгованість боржника ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" перед ТОВ "ЗЕРНОТОРГОВА КОМПАНІЯ "ДЕМЕТРА" становить 500000,00 грн. Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Окрім того, суд враховує правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

З врахуванням наведеного вище вимога позивача про повернення грошових коштів відповідачем за договорами №12/12-25 від 12.12.2025 про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 500000,00 грн є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Щодо стягнення 210205,48 грн пені суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.2 Договору за прострочення строку повернення суми поворотної фінансової допомоги, який визначений в п. 3.2. даного Договору, Користувач сплачує Допомогодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої поворотної фінансової допомоги за кожний день прострочення повернення поворотної фінансової допомоги.

При цьому, у наданому позивачем розрахунку судом встановлено помилки в закінчені періоду її нарахування. Як вбачається з матеріалів справи 03.04.2026 згідно платіжної інструкції №24709 від 03.04.2026 відповідачем сплачено 2000000,00 грн.

Отже, вірним періодом для нарахування пені є з 26.12.2025 по 02.04.2026.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені судом отримано пеню в сумі 203767,12 грн, яка підлягає судом задоволенню.

У задоволенні 6438,36 грн пені слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

В позовній заяві (б/н від 21.04.2026) (вх. №592/26 від 22.04.2026) позивачем зазначено, що на день подання позовної заяви до суду орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 32000,00 грн.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №0104 від 01.04.2026, Додаток №1 до договору №0104 від 01.04.2026, платіжну інструкцію №3630 від 21.04.2026 на суму 32000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги серії ВЕ №1193266 на ім`я адвоката Шередека С.М.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що відповідачем не подано заяву щодо зменшення розміру таких витрат.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 31709,95 грн.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 290,05 грн слід залишити за позивачем.

В силу ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору на підставі ст. 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача (з урахуванням пониженої ставки) в сумі 8445,21 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 77,26 грн залишити за позивачем.

Надмірно сплачений судовий збір становить 2130,61 грн, який може бути повернений позивачу на підставі відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" (Хмельницьке шосе, буд. 114-В, офіс 203-6, м. Вінниця, 21029, код - 41054005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" (вул. Каманіна, буд. 18Б, кв. 1, м. Одеса, 65016, код - 43675206) 500000,00 грн - основного боргу, 203767,12 грн - пені, 31709,95 грн - витрат на надання професійної правничої допомоги та 8445,21 грн - витрат на сплату судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 06 липня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи