Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №904/6190/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м. Дніпро Справа № 904/6190/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач) Верхогляд Т.А. Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Абадей М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі про відмову у відкритті провадження у справі № 904/6190/25 (суддя Загинайко Т.В.), повний текст ухвали складено 17.11.2025

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілл Оіл», м. Дніпро

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

Позивач - Дніпровська міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілл Оіл» з вимогами:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 23.10.2020, яка розташована по шосе Донецькому в районі буд. № 2Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га, укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілл Оіл», державну реєстрацію якого проведено 27.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2020 індексний номер 54855451, номер запису про інше речове право 38922119;

- зобов`язати ТОВ «Сілл Оіл» (ідентифікаційний код 43449413) повернути земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га, розташовану по шосе Донецькому в районі буд. № 2Д (Амур-Нижньодніпровський район) за актом приймання-передачі Дніпровській міській раді, привівши її у стан, не гірший порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілл Оіл» одержало її в оренду.

Відповідач - ТОВ «Сілл Оіл» - у заяві про відмову у відкритті провадження (вх. № 50090/25 від 14.11.2025) у справі № 904/6190/25 за позовом Дніпровської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення зазначає, що позивач, звертаючись із цим позовом, не повідомив суд про наявність на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області справ № 904/1838/24 та № 904/2864/25, що, на думку відповідача, свідчить про порушення принципу добросовісності та суперечливу поведінку Дніпровської міської ради у спірних правовідносинах.

Зокрема, у справі № 904/1838/24 Дніпровська міська рада вже звернулася з ідентичними вимогами до ТОВ «Сілл Оіл» про розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої по Донецькому шосе в районі буд. № 2-Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га, укладеного 23.10.2020, державна реєстрація якого проведена 27.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. на підставі рішення від 29.10.2020 індексний № 54855451, номер запису про інше речове право 38922119, а також про зобов`язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку Дніпровській міській раді у стані, не гіршому, ніж на момент її отримання в оренду. Підстави цього позову зводяться до посилань на істотну зміну обставин - зміну цільового призначення земельної ділянки, скасування рішення Дніпровської міської ради від 19.02.2020 № 215/54 у відповідній частині та неможливість отримання містобудівних умов і обмежень для забудови, у зв`язку з чим, на думку позивача, сторони не можуть досягти мети договору.

Відповідач наголошує, що ці самі підстави повністю відтворені і в позовній заяві Дніпровської міської ради у справі № 904/6190/25 (вх. № 5772/25 від 31.10.2025).

Крім того, відповідач звертає увагу суду на перебування на розгляді справи № 904/2864/25, у якій ТОВ «Сілл Оіл» є позивачем і заявляє вимоги до Дніпровської міської ради про зобов`язання здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 23.10.2020 за період з 29.12.2021 по 31.05.2025 шляхом укладення додаткової угоди із звільненням від сплати орендної плати, штрафу та пені за цей період, а також про стягнення збитків у сумі 3 438 762,68 грн, що, на думку відповідача, свідчить про тісний взаємозв`язок спірних правовідносин та недопустимість відкриття нового провадження з тотожними підставами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 задоволено заяву ТОВ «Сілл Оіл» щодо відмови у відкриття провадження у справі № 904/6190/25. Відмовлено у відкритті провадження у справі № 904/6190/25 за позовом Дніпровської міської ради до ТОВ «Сілл Оіл» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Дніпровська міська рада і просить суд: поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали та скасувати її з направленням справи на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Апелянт вважає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 про відмову у відкритті провадження у справі № 904/6190/25 постановлена з порушенням норм процесуального права та без належного дослідження обставин справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції формально дійшов висновку про тотожність справ № 904/6190/25 та № 904/1838/24, не здійснивши належного порівняльного аналізу предмета та підстав позовів.

Апелянт зазначає, що хоча в обох справах заявлено однакові вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення, підстави позовів є різними, а саме:

- у справі № 904/1838/24 позов ґрунтувався виключно на неможливості використання земельної ділянки через зміну режиму забудови території;

- у справі № 904/6190/25 додатковою самостійною підставою розірвання договору є систематична несплата відповідачем орендної плати, що потребує встановлення інших юридичних фактів та дослідження іншого предмета доказування.

Скаржник посилається на висновки Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/1838/24, якими встановлено, що питання несплати орендної плати не було підставою того позову, а також на практику Верховного Суду щодо необхідності одночасної тотожності сторін, предмета та підстав позову для застосування п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Крім того, апелянт зазначає, що суд не врахував подане у справі № 904/1838/24 клопотання про відмову від позову та безпідставно обмежив право Дніпровської міської ради на доступ до правосуддя і судовий захист.

3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та його узагальнені доводи.

Відповідач у справі відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України не перешкоджає розгляду справи та перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним господарським судом за наявними у справі матеріалами.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Дніпровська міська рада звернулася до суду як орган місцевого самоврядування, який відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України реалізує повноваження територіальної громади як власника земель комунальної власності та виступає орендодавцем спірної земельної ділянки.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/1838/24 (суддя Васильєв О.Ю.) за позовом Дніпровської міської ради до ТОВ «Сілл Оіл», м. Дніпро, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро, про зобов`язання вчинити певні дії та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Спірний договір оренди укладений за результатами земельних торгів відповідно до протоколу від 23.10.2020 № 2/10 проведення земельних торгів у формі аукціону, функціональне використання земельної ділянки – для будівництва та споруд придорожньої інфраструктури, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 230312719.

Станом на 17.11.2025 провадження у справі № 904/1838/24 зупинено до часу розгляду касаційної скарги ТОВ «Сілл Оіл» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у цій же справі.

Як вбачається з матеріалів справи № 904/1838/24, прохальна частина позовної заяви у вказаній справі містить вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої по шосе Донецькому в районі будинку № 2Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га, укладеного між Дніпровською міською радою та ТОВ «Сілл Оіл», державну реєстрацію якого проведено 27.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2020, індексний номер 54855451, номер запису про інше речове право 38922119, а також зобов`язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку Дніпровській міській раді із приведенням її у стан, не гірший порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.

Тоді як у справі № 904/6190/25, що розглядається, позивач заявляє вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.10.2020 щодо тієї ж земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га, укладеного між Дніпровською міською радою та ТОВ «Сілл Оіл», державну реєстрацію якого проведено 27.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2020, індексний номер 54855451, номер запису про інше речове право 38922119, а також зобов`язання відповідача повернути вказану земельну ділянку Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі з приведенням її у стан, не гірший порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що предмет позову у справах № 904/1838/24 та № 904/6190/25 є тотожним, оскільки в обох випадках заявлено ідентичні за своєю правовою природою вимоги щодо розірвання одного й того ж договору оренди земельної ділянки та її повернення орендодавцю.

Як вбачається з обґрунтування позовних вимог у справі № 904/1838/24, позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка була передана ТОВ «Сілл Оіл» за результатами земельного аукціону саме для будівництва, однак у зв`язку із прийняттям рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 160/27056/23 змінено режим забудови території, припинено вид користування земельної ділянки для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури, територію Набережної по вул. Шолохова – Донецьке шосе по р. Дніпро віднесено до земельних ділянок, які не підлягають забудові.

За результатами розгляду адміністративних справ № 160/812/22, № 160/32066/23 адміністративним судом встановлено неможливість використання ТОВ «Сілл Оіл» вищезазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням.

У зв`язку з істотною зміною обставин, а саме скасуванням рішення Дніпровської міської ради № 215/54 від 19.02.2020 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 5.4 щодо території Набережна по вул. Шолохова – Донецьке шосе до р. Дніпро, що зумовило неможливість отримання містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва, сторони, на думку позивача, позбавлені можливості досягнення кінцевої мети договору, у зв`язку з чим договір підлягає розірванню.

Натомість у справі № 904/6190/25 позовні вимоги обґрунтовані як неможливістю забудови земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:236:0017 у зв`язку з її віднесенням до земель, що не підлягають забудові, так і наявністю заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди землі. При цьому позивач зазначає, що оскільки земельна ділянка була передана для забудови, а з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 вона не підлягає забудові, мета договору не може бути досягнута, а отже договір підлягає розірванню.

Таким чином, встановлені обставини справи зводяться до наявності між сторонами чинних договірних правовідносин оренди земельної ділянки, порушення орендарем істотних умов договору щодо внесення орендної плати, а також наявності обставин, пов`язаних зі зміною правового режиму використання земельної ділянки, що у сукупності, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки територіальній громаді.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України підстав для відмови у відкритті провадження у справі № 904/6190/25, оскільки встановив, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області вже перебуває справа № 904/1838/24 за позовом тих самих сторін щодо того самого предмета спору та з тих самих підстав.

Суд зазначив, що позов Дніпровської міської ради у справі № 904/6190/25 спрямований на розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.10.2020, розташованої по шосе Донецькому в районі будинку № 2Д (Амур-Нижньодніпровський район м. Дніпра), кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га, а також на зобов`язання ТОВ «Сілл Оіл» повернути зазначену земельну ділянку Дніпровській міській раді.

Аналогічні вимоги, за висновком суду, заявлені й у справі № 904/1838/24, де позивач також просить розірвати той самий договір оренди щодо тієї самої земельної ділянки та зобов`язати відповідача повернути її орендодавцю.

Порівнявши зміст позовних вимог у двох справах, суд першої інстанції встановив їх повну тотожність, а відмінності у формулюванні окремих вимог не впливають на характер матеріально-правової вимоги та не змінюють предмет спору.

Досліджуючи підстави позовів, суд виходив із того, що підставою позову є сукупність фактичних обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, тоді як правові підстави становлять нормативне обґрунтування таких вимог.

Суд звернув увагу, що і у справі № 904/1838/24, і у справі № 904/6190/25 позивач посилається на однакові фактичні обставини щодо неможливості забудови спірної земельної ділянки, істотної зміни обставин та неможливості досягнення мети договору оренди. При цьому наведені у справі № 904/6190/25 додаткові посилання Дніпровської міської ради на наявність заборгованості зі сплати орендної плати не змінює первісних фактичних обставин, на яких ґрунтуються вимоги про розірвання договору та повернення земельної ділянки, а лише доповнює їх. Суд наголосив, що доповнення позову новими обставинами за збереження первісних не є зміною підстав позову, так само як не є зміною підстав посилання на інші норми права.

Крім того, суд установив, що в обох справах позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі», а також статей 651 та 652 ЦК України, що додатково підтверджує спільність правової природи заявлених вимог.

Врахувавши тотожність сторін спору, предмета позову та фактичних підстав звернення до суду, а також те, що провадження у справі № 904/1838/24 станом на момент вирішення питання про відкриття провадження не було завершене, а лише зупинене до розгляду касаційної скарги, суд дійшов висновку про неможливість повторного розгляду тотожного спору та задовольнив заяву ТОВ «Сілл Оіл» про відмову у відкритті провадження у справі № 904/6190/25, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Апеляційний господарський суд з таким судовим рішенням суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Помилковість висновку суду першої інстанції полягає в тому, що при застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд фактично ототожнив наявність однакових сторін та схожих позовних вимог із наявністю тотожного спору, не надавши належної оцінки фактичним підставам позову у справі № 904/6190/25 та не встановивши їх повної тотожності з підставами позову у справі № 904/1838/24.

Колегія суддів виходить із того, що для відмови у відкритті провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України необхідна одночасна наявність трьох елементів тотожності: сторін спору, предмета позову та підстав позову. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість застосування наведеної процесуальної норми.

У ч. 1 та п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23, від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19 (910/8017/20).

Апеляційний суд зазначає, що хоча предмет позовів у справах № 904/1838/24 та № 904/6190/25 дійсно є однаковим, оскільки в обох випадках заявлено вимоги про розірвання одного й того самого договору оренди земельної ділянки та її повернення орендодавцю, однак підстави позовів не є тотожними.

Як убачається з матеріалів справи, у справі № 904/1838/24 позовні вимоги обґрунтовані виключно істотною зміною обставин, які сторони враховували під час укладення договору оренди, а саме неможливістю забудови земельної ділянки внаслідок прийняття судового рішення, яким фактично було відновлено статус території як такої, що не підлягає забудові. Саме ці обставини позивач визначив як підставу для розірвання договору відповідно до положень ст. 652 ЦК України.

Натомість у справі № 904/6190/25 позивач, окрім посилань на неможливість забудови земельної ділянки, заявив самостійну додаткову підставу для розірвання договору, а саме систематичне невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати та наявність заборгованості за договором оренди землі.

Зазначені обставини мають іншу правову природу, стосуються неналежного виконання орендарем договірних зобов`язань та є самостійною підставою для дострокового розірвання договору оренди землі відповідно до положень земельного та цивільного законодавства.

При цьому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що наведення позивачем обставин щодо заборгованості зі сплати орендної плати є лише доповненням первісних підстав позову. Такий висновок не враховує, що обставини істотної зміни обставин та обставини порушення орендарем умов договору є різними юридичними фактами, які породжують різні способи захисту та потребують дослідження різного предмета доказування.

Якщо у справі № 904/1838/24 предметом доказування є наявність істотної зміни обставин та неможливість досягнення мети договору, то у справі № 904/6190/25 додатково підлягають встановленню факти виникнення заборгованості, її розмір, період утворення, наявність чи відсутність порушення відповідачем договірних зобов`язань та правові наслідки такого порушення.

Саме тому наведені у справі № 904/6190/25 фактичні обставини не можуть розцінюватися як тотожні тим, що покладені в основу позову у справі № 904/1838/24, адже включення до обґрунтування позову нових самостійних юридичних фактів, які змінюють предмет доказування та утворюють окрему матеріально-правову підставу для заявлених вимог, свідчить про відсутність тотожності підстав позову.

Крім того, суд першої інстанції фактично ототожнив поняття «доповнення підстав позову» та «заявлення нової самостійної підстави позову», хоча ці правові категорії не є тотожними.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що необхідна для застосування п. 3 ч. 1 ст 175 ГПК України сукупність ознак тотожності спорів у даному випадку відсутня, оскільки підстави позовів у справах № 904/1838/24 та № 904/6190/25 не є тотожними.

Відтак у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі № 904/6190/25, а оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права та підлягає скасуванню з передачею матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

Судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, що передбачено ст. 236 ГПК України, тобто ухвалене на підставі норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та ґрунтоване на повному і всебічному з`ясуванні обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами.

У разі порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, апеляційний суд відповідно до ст. 280 та п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України має право скасувати таку ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на зазначене та на підставі ч. 3 ст. 271 ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі № 904/6190/25, задоволення апеляційної скарги Дніпровської міської ради та направлення справи на розгляд суду першої інстанції.

7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 271, 275, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради – задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі № 904/6190/25 – скасувати.

Справу № 904/6190/25 передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.07.2026.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов