Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №922/1044/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №922/1044/26

Суддя: Хачатрян Вікторія Сергіївна

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Харків Справа №922/1044/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» (вх.№1182Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року у справі №922/1044/26,

за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області,

в інтересах держави, в особі: 1. Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області,

2. Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, 3. Харківської обласної державної (військової) адміністрації,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз»,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Ізюмська окружна прокуратура Харківської області (прокурор) в інтересах держави, в особі Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (перший позивач); Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (другий позивач); Харківської обласної державної (військової) адміністрації (третій позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» (відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ «Моноліт Союз» (код ЄДРПОУ 35659242) на користь Балаклійської міської територіальної громади в особі Балаклійської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6320210100:01:000:0481 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 482409863202) в сумі 3 925 495,51 грн за реквізитами – отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Балаклія/18010600, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA208999980334129812000020577;

- стягнути з ТОВ «Моноліт Союз» (код ЄДРПОУ 35659242) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету – 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 47105,95 грн за реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету – 0901010.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 21.10.2014 року (без номеру) за період січень 2023 - листопад 2025 включно.

Ухвалою суду від 31.03.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

08.05.2026 року до суду від ТОВ «Моноліт-Союз» надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить суд:

- поновити строк на подання до суду зустрічної позовної заяви;

- зменшити розмір заборгованості по орендній платі ТОВ «Моноліт Союз» за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6320210100:01:000:0481 від 21.10.2014 року, що утворилася за період з 01.01.2023 року по 31.11.2025 року на 90 (дев`яносто) відсотків до 392545,551 (трьохсот дев`яноста двох тисяч п`ятсот сорока п`яти гривень п`ятсот п`ятдесяти однієї копійки);

- стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

Ухвалою суду від 11.05.2026 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Союз» залишено без руху. Позивачу встановлений строк - протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року (повний текст підписано 25.05.2026 року, суддя Погорелова О.В.) визнано поважними причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» строк на подання зустрічної позовної заяви.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» повернуто з посиланням на ч. 4 ст. 174 ГПК України, а саме щодо не усунення недоліків у встановлений судом строк.

ТОВ «Моноліт Союз» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права та невідповідність висновків обставинам справи, просить:

- ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року у справі №922/1044/26 скасувати;

- матеріали справи направити до Господарського суду Харківської області для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічним позовом ТОВ «Моноліт Союз».

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висловлені судом аргументи в ухвалі про повернення зустрічної позовної заяви є формальними та надуманими, а сама ухвала є безпідставною та необґрунтованою.

Так, у заяві про усунення недоліків позову представником ТОВ «Моноліт Союз» адвокатом Максимовим М.І. було чітко зазначено, що відповідачами за зустрічним позовом є: Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області, Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області та Харківська обласна державна (військова) адміністрація, а Ізюмська окружна прокуратура Харківської області визначена як представник зазначених осіб. При цьому, суд першої інстанції не зобов`язував ТОВ «Моноліт Союз» подавати до суду примірники уточненої зустрічної позовної заяви або окремо визначати статус Ізюмської окружної прокуратури Харківської області та ТОВ «Моноліт Союз».

Помилковими вважає скаржник посилання суду на те, що позовні вимоги заявлені як вимога про «зменшення розміру заборгованості по орендній платі» і не містять визначеного способу виконання рішення суду, зокрема, не конкретизовано, які саме дії мають вчинити відповідачі, в якому обсязі, у які строки, яким чином має бути підтверджено виконання, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права є належним та повністю відповідає вимогам законодавства відповідно до ч. 4 ст. 762 ЦК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року у справі №922/1044/26. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк протягом якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз`яснено можливість реалізації права на подання документів засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд». Крім того, учасників справи попереджено, що апеляційна скарга підлягає розгляду за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи (матеріали оскарження) №922/1044/26.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частина 2 ст.271 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала у даній справі підпадає під визначення п.6 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 28.05.2026 року.

02.06.2026 року матеріали оскарження ухвали №922/1044/26 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 10.06.2026 року керуючись приписами п.17.10. Перехідних положень ГПК України витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1044/26.

16.06.2026 року матеріали справи №922/1044/26 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від Ізюмської окружної прокуратури Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6570 від 12.06.2026 року), в якому зазначає, що згодна з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Як вказує прокуратура, фактично зустрічна позовна заява та заява про усунення недоліків позовної заяви за своїм змістом є відзивом на позовну заяву прокурора в якому представник ТОВ «Моноліт Союз» вказує власні аргументи і не містить тих відомостей, що передбачені ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваної ухвали, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вже було зазначено, 08.05.2026 року у даній справі, до суду від ТОВ «Моноліт-Союз» надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить суд:

- поновити строк на подання до суду зустрічної позовної заяви;

- зменшити розмір заборгованості по орендній платі ТОВ «Моноліт Союз» за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6320210100:01:000:0481 від 21.10.2014 року, що утворилася за період з 01.01.2023 року по 31.11.2025 року на 90 (дев`яносто) відсотків до 392545,551 (трьохсот дев`яноста двох тисяч п`ятсот сорока п`яти гривень п`ятсот п`ятдесяти однієї копійки);

- стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Союз» залишено без руху. Позивачу встановлений строк - протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви.

Залишаючи зустрічну позовну заяву без руху, суд вказав, що в порушення ст. 162 ГПК України, ТОВ «Моноліт-Союз» у позовній заяві не вказав:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (не визначені відповідачі за зустрічним позовом);

- ціни позову;

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- правові підстави позову;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, в порушення ст. 164 ГПК України, до зустрічної позовної заяви позивачем за зустрічним позовом не додано доказів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також суд вказав, що у поданій зустрічній позовній заяві ТОВ «Моноліт-Союз» не наведено поважності причин пропуску строку, встановленого ст. 180 ГПК України для подання зустрічного позову.

У резолютивній частині ухвали від 11.05.2026 року вказано, що позивачу протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали суду слід усунути недоліки зустрічної позовної заяви шляхом надання до суду відомостей щодо:

- поважності причин пропуску процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, відповідно до ст. 180 ГПК України;

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (не визначені відповідачі за зустрічним позовом);

- ціни позову;

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- правові підстави позову;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі виходячи з ціни позову, що буде визначена позивачем за зустрічним позовом з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір».

Ухвала суду про залишення зустрічної заяви без руху доставлено заявнику через підсистему Електронний суд до кабінету користувача 11.05.2026 року о 16:00 год.

Отже, встановлений судом строку добігає кінця 18.05.2026 року.

19.05.2026 (сформовано у підсистемі Електронний суд і скерована до суду) від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Суд першої інстанції, з огляду на причини, які стали підставою для пропуску строку, встановленого ст. 180 ГПК України, дійшов висновку за можливе визнати поважними причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви та поновити строк на подання зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз».

Відповідний висновок суду першої інстанції не оскаржується.

Водночас, дослідивши подану заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» недоліки зустрічної позовної заяви не усунуті у повному обсязі, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Мотивуючи висновок про не усунення недоліків, суд вказав, що зі змісту як зустрічної позовної так і заяви про усунення недоліків неможливо зрозуміти, який статус за зустрічним позовом має кожна зі сторін, зокрема, й статус прокурора. Так, у зустрічній позовній заяві Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області, Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області та Харківська обласна державна (військова) адміністрація визначені як «позивач», Ізюмська окружна прокуратура Харківської області визначена як «представник позивача», Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» визначене як «заявник».

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що у зустрічній позовній заяві у шапці документу вказано, що Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області, Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області та Харківська обласна державна (військова) адміністрація є позивачами, а Ізюмська окружна прокуратура Харківської області визначена як представник позивача.

У заяві про усунення недоліків заявник вказав, що відповідачами за зустрічним позовом є всі позивачі за первісним позовом: Харківська обласна державна (військова) адміністрація, Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області, Балаклійська міська військова адміністрація; дані відповідачів зазначені у тексті зустрічної позовної заяви.

Таким чином, заявник вказав який статус за зустрічним позовом має кожна зі сторін. Про прокуратуру вказано не було. У той час, така обставина може свідчити, що заявник за зустрічним позовом з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви за зустрічним позовом взагалі не наділив останню статусом, а не те, що він не визначився з її статусом, що не заборонено законодавством.

Тобто, висновок про неможливість зрозуміти, який статус за зустрічним позовом має кожна зі сторін є спростованим. Незгода з форматом усунення недоліків не є свідченням того, що відповідні недоліки не були усунуті.

Необхідно зазначити, що усунення недоліків шляхом подання заяви, яка містить відповідні пояснення та уточнення, а не подання уточненої заяви, яка за формальним змістом відповідає прийнятому стандарту відповідної заяви (за формою) не може вважатись, що недоліки не усунуто.

Щодо висновку, що зустрічні позовні вимоги не містять визначеного способу виконання рішення суду, зокрема, не конкретизовано, які саме дії мають вчинити відповідачі, в якому обсязі, в які строки, яким чином має бути підтверджено виконання, то колегія суддів зазначає таке.

Заявник за принципом диспозитивності самостійно визначає спосіб захисту порушеного права.

Так, у заяві про усунення недоліків зустрічної позовної заяви заявник вказав, що зміст позовних вимог - зменшення заборгованості з орендної плати; спосіб захисту порушеного права передбачений ч. 4 ст. 762 ЦК України.

Висновок суду першої інстанції зводиться до того, що заявник обрав неналежний (неефективний) спосіб захисту порушеного права, з посиланням також на те, що обраний спосіб захисту порушеного права не передбачений.

Однак, висновки щодо належного способу захисту права чи неналежного є підставою для відмови у позові, однак не є підставою для повернення такої позовної заяви.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд керувався тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк. При цьому, суд не в повному обсязі дослідив та надав помилкову оцінку заяві від 19.05.2026 року (сформована в Електронному суді 18.05.2026 року), в якій викладено пояснення у надано дані щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що суд підійшов до вирішення питання формально, без урахування конкретних обставин справи. Повертаючи зустрічний позов місцевий господарський суд позбавив таку особу права на справедливий суд, яке визначено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції») від 16.12.1992 року).

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України винесена з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права. Таким чином, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 129 Конституції України, для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, ухвала Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року у справі №922/1044/26 підлягає скасуванню, а справа з урахуванням положень ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України підлягає переданню на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 240, 269, 270, п.6, ч.1 ст.275, п.1 ст. 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року у справі №922/1044/26 скасувати.

Справу №922/1044/26 направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua