Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 12 травня 2026 р.
Справа: №911/2246/24
Суддя: Колесник Р.М.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2026 р. Справа№ 911/2246/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колесника Р.М.
суддів: Сковородіної О.М.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.
за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 (повний текст ухвали складено 24.02.2026)
у справі № 911/2246/24 (суддя - Головіна К.І.)
за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг»
та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбудсервіс»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
прo зобов`язання вчинити дії
ШЕУ Оболонського району (надалі також позивач) звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «БК «Спецбудсервіс», ТОВ «Будбілдінг» (надалі також відповідач-2, скаржник) про зобов`язання відновити дорожнє покриття по вул. М. Гулака на ділянці від вул. Автозаводська до вул. Бережанської у м. Києві з улаштуванням щебеневої основи і двошарового асфальтобетонного покриття проїзної частини і тротуарів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2024 вказану позовну заяву було передано на розгляд до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025, яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2025 позов задоволено повністю, зобов`язано ТОВ «Будбілдінг» відновити на всю ширину дорожнє покриття проїзної частини і тротуарів по вул. М. Гулака на ділянці від вул. Автозаводська до вул. Бережанської з улаштуванням щебеневої основи і двошарового асфальтобетонного покриття відповідно до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008.
06.02.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Будбілдінг» надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025, в якій відповідач-2 просив суд першої інстанції відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 на 12 місяців до 22.05.2026.
Обґрунтовуючи свою заяву боржник зазначав, що існують виняткові обставини, які унеможливлюють негайне виконання ним рішення суду, а саме - відсутність проектної документації на проведення будівельних робіт, які суд зобов`язав виконати, та наявність вимог будівельних норм та стандартів, що передбачають тривалий час їх виконання за наявності сприятливих погодних умов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Будбілдінг» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025.
Вищевказана ухвала суду мотивована наступним:
- надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору, при цьому наявність відповідних положень Державних будівельних норм В.2.3.4:2015, які передбачають обов`язок отримання погодженої проектної документації, а також сезонний характер проведення будівельно-дорожніх робіт не можуть вважатися винятковими обставинами, які унеможливлюють виконання судового рішення;
- відповідач, як суб`єкт господарювання, на якого судовим рішенням покладено обов`язок з виконання робіт по відновленню дорожнього покриття, з моменту ухвалення рішення Господарським судом міста Києва від 22.05.2025 мав можливість (протягом 9 місяців, а з моменту набрання рішенням законної сили - 5 місяців) завчасно розрахувати обсяг та характер відповідних робіт, у тому числі, з`ясувати час розроблення проектної документації, отримання відповідних погоджень та дозволів, а також вжити всіх необхідних організаційних заходів для належного та своєчасного виконання рішення;
- матеріали справи не містять доказів проведення ТОВ «Будбілдінг» будь-яких відновлювальних робіт у період з лютого 2024 року і до моменту розгляду цієї заяви (лютий 2026).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ «Будбілдінг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву про відстрочення виконання рішення задовольнити.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, скаржник зазначає наступне:
- наразі виконання рішення суду унеможливлюється, як боржником, так і будь-якою особою у зв`язку із винятковими обставинами: 1. обов`язковість розроблення та погодження проєктної документації; 2. дотримання вимог ДБН В.2.3-4:2015 щодо температурних режимів укладання асфальтобетонного покриття; 3. технологічна неможливість якісного виконання робіт у зимовий період;
- відповідач розпочав вживати реальних заходів до виконання рішення після отримання постанови Верховного Суду у справі, адже боржник скористався своїми процесуальними правами на оскарження судових рішень, що не може ставитися йому у вину;
- задоволення судом заяви про відстрочення виконання рішення на період до настання сприятливих погодних умов не порушує права стягувача, оскільки не скасовує обов`язку виконання рішення, не звільняє відповідача від відповідальності та не позбавляє стягувача права на контроль за виконанням.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
На виконання вимог ч.ч. 4,5 ст. 331 ГПК України суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (5).
Розглядаючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а отже суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.
При цьому, необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси кредитора, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу боржника у розстроченні, а не лише його фінансовий стан, характер зобов`язань, тобто і фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач-2 звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 на 12 місяців до 22.05.2026.
Так, ТОВ «Будбілдінг» у своїй заяві та апеляційній скарзі зазначає зокрема про те, що укладання асфальтобетонних сумішей допускається за температури повітря не нижче +5 °C (для гарячих асфальтобетонних сумішей - за умови відсутності опадів та промерзання основи), основа дорожнього одягу повинна бути сухою, непромерзлою та підготовленою відповідно до проєктних рішень, а улаштування шарів дорожнього одягу не допускається на промерзлій, перезволоженій або вкритій снігом основі, з огляду на що будівельно-дорожні роботи на переконання скаржника мають проводитись тільки у весняно-літній період після отримання та погодження відповідного проекту.
Оцінивши вищевказані доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними аргументи відповідача-2 щодо неможливості виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 саме у зв`язку із існуванням об`єктивних, непереборних та виняткових обставин. За своєю суттю, зазначені скаржником відповідні положення Державних будівельних норм самі по собі не виключають та не забороняють виконання будівельних робіт з укладення асфальтового покриття у той чи інший сезон, в тому числі і у період з лютого по червень.
Очевидним є те, що значне зниження температури повітря, наявність опадів та промерзання ґрунту не є обов`язковим та перманентно-існуючим явищем зимньо-весняного періоду, а отже відповідач-2 навіть у зимньо-весняний сезон має змогу здійснювати необхідні заходи щодо виконання рішення суду ухваленого у даній справі, зокрема але невиключно розробляти та погоджувати у встановленому порядку необхідний проєкт на будівельні роботи, а також проводити безпосередньо будівельні роботи у ті дні коли погодні умови для цього є належними та допустимими.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що тривалість існуючого прострочення відповідача має вирішальне значення у питанні оцінки дотримання балансу інтересів сторін.
У розрізі правовідносин, що виникли між сторонами, колегія суддів звертає увагу на те, що період прострочення відповідачем-2 виконання своїх зобов`язань перед позивачем є достатньо тривалим та таким, що у разі задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення призвів би до очевидного дисбалансу у правах та охоронюваних законом інтересах позивача, який має обґрунтовані підстави розраховувати на ефективне правосуддя, поновлення його порушеного права та швидке, без зволікань виконання судового рішення, в чому власне і полягає ефективне правосуддя у завершальній його стадії.
Важливо збагнути те, що невиправдане продовження періоду виконання рішення суду, щодо безспірних та однозначних зобов`язань відповідача призведе до порушення прав та законних інтересів позивача, з огляду на що суд не може виступати інструментом для захисту інтересів недобросовісної сторони на шкоду інтересам сторони, яка не вчиняла порушень умов господарювання.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що станом на момент розгляду судом першої інстанції заяви відповідача-2 про розстрочення виконання рішення суду у цій справі, заявником не було доведено належними та достатніми доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує необхідність застосування процедури розстрочення виконання судового рішення, а вказані скаржником у заяві доводи і долучені до неї докази не доводили зворотного.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 у справі № 911/2246/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Повний текст постанови складено і підписано 07.07.2026.
Головуючий суддя Р.М. Колесник
Судді О.М. Сковородіна
А.І. Тищенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua