Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №704/367/26 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 704/367/26

02 липня 2026 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів за розпискою. На підставу своїх вимог посилається на те, що 21.02.2022 на підставі рахунку №10631 від 21 лютого 2022 р. та укладеного договору поставки від 21.02.2022, позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 747 600,00 грн. За ці кошти відповідач мав поставити позивачеві генератор промисловий дизельний (GJP50-LS, 230/400V,трифазний, 50Hz, 50/45KVA -(40kWt) (Туреччина) в кількості 1 шт. та блок АВР AKSA для генераторів з внутрішнім контролером (під конфігурацію мережі 3/3, 3/1,1/1, контактори 65A/65A, max30кВт) в кількості 1 шт. Так як, позивач займається фермерством, грошові кошти в нього були у готівці, а через початок підготовки до посівної в нього не було часу їхати в місто та платити кошти на рахунок відповідача через банк, відповідач запропонував позивачу, що він заїде до позивача та забере в нього грошові кошти, самостійно внесе їх на свій рахунок, і протягом 30 робочих днів поставить позивачу замовлений і оплачений позивачем товар. На підтвердження факту отримання готівкових грошових коштів відповідач в той же день 21.02.2022 видав позивачу розписку, написану рукою відповідача в присутності позивача. Після доставки товару позивач мав повернути розписку відповідачу. 30 робочих днів на поставку товару спливли 04.04.2022 року. Станом на день подання позову відповідач не виконав ні зобов`язань з поставки товару, не повернув суми передоплати в повному обсязі. Позивач неодноразово усно та через переписку у месенджері просив поставити товар або повернути грошові кошти. Відповідач посилався на початок війни, необхідність евакуації його сім`ї, запевняв, що поставить товар. В останній розмові між сторонами 01.03.2026 позивач вимагав у відповідача повернути грошові кошти в якості оплати за товар, однак відповідач вимогу проігнорував, грошові кошти не повернув. В подальшому відповідач перестав відповідати на дзвінки, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.

До початку судового засідання представник позивача звернувся до суду із заявою в якій просив суд слухати справу без його участі, позов підтримав повністю.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому підтверджує факт отримання від позивача коштів та просить врахувати, що він не відмовляється від виконання договору та готовий продати позивачу генератор та блок по тій самій ціні, за яку вони домовились у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також звернувся до суду із заявою в якій просив суд слухати справу без його участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані по справі, приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки №2 від 21.02.2022 ФОП . ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання поставити фізичні особі ОСОБА_1 товар, перелічений в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Відповідно до рахунку на оплату №10631 від 20.02.2022 р. товаром є генератор промисловий дизельний (GJP50-LS, 230/400V,трифазний, 50Hz, 50/45KVA -(40kWt) (Туреччина) в кількості 1 шт. та блок АВР AKSA для генераторів з внутрішнім контролером (під конфігурацію мережі 3/3, 3/1,1/1, контактори 65A/65A, max30кВт) в кількості 1 шт.

Згідно із розпискою від 21.02.2022 р. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 747600 грн. в якості оплати за товар згідно рахунку на оплату №10631 від 21.02.2022.

Відтак, грошове зобов`язання відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 підтверджується зазначеними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та підлягає виконанню у встановлений строк (термін), що встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не поставлено товар позивачу і кошти отримані за його поставку не було повернуто, відтак, відповідач договірні зобов`язання не виконав, а тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму неповернутих грошових коштів в розмірі 747600 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат в розмірі 389460,86 грн., то суд приходить до висновку про задоволення даних вимог, оскільки відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав суду розрахунок, відповідно до якого індекс інфляції за даною заборгованістю становить суму 389460,86 грн., натомість відповідач не надав своїх заперечень чи контррозрахунків щодо даних позовних вимог.

Щодо позовних вимог щодо стягнення з відповідача 30% штрафу в розмірі 224280 грн., суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дана вимога грунтується на підставі п. 6.3 договору поставки №2 від 21.02.2022, відповідно до якого у разі прострочення поставки товару більш ніж 15 робочих днів постачальник на вимогу покупця зобов`язаний повернути покупцю кошти сплачені в якості попередньої оплати за товар та сплатити 30% вартості товару. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що через три дні після укладання договору розпочалась війна внаслідок чого були порушені строки поставки.

Відповідно до п.8.1 договору поставки сторони звільняють за часткове чи повне невиконання обов`язків по цьому договору, якщо воно стало наслідком форс-мажорних обставин, в т.ч. бойових дій.

Оскільки загальновідомим є факт, що 24.02.2022 р. російська федерація розпочала військові дії проти України і дані військові дії тривають по даний час, то дана обставина є форс-мажорною і тому суд вважає, що відповідач звільняється від сплати штрафних санкцій на підставі п.8.1 договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача кошти на загальну суму 1137060,86 грн., що складається: 747600 грн. – основне зобов`язання, 389460,86 грн. – інфляційне збільшення.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 30 000 грн., суд приходить про відмову у задоволенні даних вимог, оскільки в позовній заяві позивач зазначив, що докази понесених судових витрат будуть надані ним до розгляду справи по суті, однак станом на час винесення рішення суду зазначених доказів не надано.

Щодо інших судових витрат суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір. позивачем по справі сплачено судовий збір в розмірі 10890 грн. 72 коп. З врахуванням того, що позов задоволено частково на 84%, то розподіл судових витрат має бути розподілено пропорційно до розміру задоволених вимог і тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 9148 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 6256 ЦК України, ст.. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1137060 грн. 86 коп, що складається: 747600 грн. – основне зобов`язання, 389460 грн. 86 коп. – інфляційне збільшення.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 9148 грн. 20 коп.

Решту частину позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Д.О. Дьяченко