Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №697/1592/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1592/26

Провадження № 1-кп/697/206/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Канів Черкаської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Литвинець Канівського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженої, працюючої оператором лінії у виробництві харчової продукції підрозділу «Виробництво» ТОВ «Борисфен-Трейд», групи інвалідності не має, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 на початку квітня місяця 2026 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в с. Литвинець, Черкаського району, Черкаської області, поблизу стадіону, на узбіччі дороги виявила корпус бойової оборонної осколкової гранати Ф-1, що споряджений конструктивно - оформленим зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом та бойовий уніфікований підривник дистанційної дії до ручних гранат модифікований УЗРГМ, який є засобом підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД – 5, РГ – 42, які відносяться до категорії боєприпансів та у конструктивному поєднанні з вищевказаним підривником придатні для проведення вибуху, після чого діючи умисно, без передбаченого законом дозволу незаконно перенесла та залишила їх у кухонній кімнаті будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , і таким чином без передбаченого законом дозволу продовжувала їх зберігати у вказаному місці до моменту виявлення та вилучення працівниками відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області під час проведення обшуку 05.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2026.

Вона ж ОСОБА_4 наприкінці жовтня місяця 2025 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи неподалік власного городу за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», усідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно придбала шляхом зривання декілька верхівкових частин рослин дикорослої коноплі, після чого діючи умисно, протиправно, перенесла їх до будинку за вищевказаною адресою, де подрібнила та помістила подрібнену речовину зеленого кольору до пластикової коробки де продовжувала незаконно зберігати для власного вживання без мети збуту.

В подальшому 05.06.2026 у ході обшуку будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2026, працівниками поліції відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в шафі в кухонній кімнаті було виявлено та вилучено раніше придбаний нею наркотичний засіб, обіг якого обмежено- канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 21,04г.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердила, суду пояснила, що в с. Литвинець, поблизу стадіону виявила гранату Ф-1 із підривником, який лежав поруч, перенесла та залишила гранату та підривник у кухні будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 де зберігала до її вилучення. Також наприкінці жовтня 2025 року, неподалік власного городу за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 зірвала декілька верхівок коноплі, перенесла їх до свого будинку, де висушила в літній кухні, подрібнила та помістила до коробки, та поставила на полицю в кухні свого будинку, де продовжувала зберігати для власного вживання. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

У зв`язку з визнанням обвинуваченою вини в повному обсязі, та за згодою всіх учасників судового провадження, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, обмежившись допитом обвинуваченої, вивченням матеріалів справи, які характеризують обвинувачену як особу.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи покази обвинуваченої, надані нею у судовому засіданні, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 - доведено.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 309 КК України – незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту та за ч.1 ст. 263 КК України – незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України класифікується за ч.1 ст. 309 КК України як кримінальний проступок, за ч.1 ст. 263 КК України як тяжкий злочин, обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за кожне кримінальне правопорушення окремо: за ч. 1 ст. 309 КК України – покарання у виді обмеження волі, за ч.1 ст. 263 КК України – покарання у виді позбавлення волі, визначивши їй остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, таке покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце роботи та проживання, її ставлення до скоєного, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення можливі без ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від призначеного судом покарання з іспитовим строком з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1, п. п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався, підстав для його застосування судом не встановлено.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз № СЕ-19/124-26/7612-НЗПРАП від 11.06.2026 у сумі 1925,44 грн та № СЕ-19/124-26/7615-ВТХ від 05.06.2026 у сумі 2406,80 грн на загальну суму 4332,24 грн необхідно стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371,373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України та призначити їй покарання:

за ч.1 ст. 309 КК України – у виді 3 (трьох) років обмеження волі;

за ч.1 ст. 263 КК України – у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні: речовину рослинного походження зеленого кольору – канабіс в кількості 21,04 г, осколки (уламки) корпусу бойової гранати Ф-1, рештки бойового підривника УЗРГМ, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №1 Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області - знищити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 4332,24 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1