Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №569/14875/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14875/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026186010000516 від 05.06.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця за національністю, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026, приблизно о 18 год. 10 хв., ОСОБА_3 перебуваючи у дворі загального користування, що по вул. Відінській, 3 у м. Рівне, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, внаслідок раптово виниклого конфлікту, умисно наніс йому один удар кулаком в обличчя в область лівої брови, внаслідок чого спричинив потерпілому такі тілесні ушкодження: забійна рана на внутрішній частині лівої брови, синець на нижній повіці лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

З обвинувальний актом подано заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно ч.2 ст. 302 КПК України та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, підписану за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 , а також заяву потерпілого ОСОБА_4 , про згоду про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням прав на апеляційне оскарження.

Ухвалою судді від 01.07.2026 постановлено призначити судове засідання по вказаному кримінальному провадженню на 10:00 год., 06.07.2026 в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Шкільна, 1), без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, ним не оспорюються, свою винуватість у вчиненні казаного кримінального проступку він визнає в повному обсязі, про що свідчить додана до обвинувального акта письмова заява останнього.

У розумінні Європейського суду з прав людини покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету: покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я – є правильною, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, доведена повністю поза розумним сумнівом.

У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, він раніше не судимий, обставину, що пом`якшують покарання, якою є щире розкаяння у вчиненому, та приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення кримінального проступку передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у виді штрафу, у мінімальному розмірі передбаченому санкцією частини статті, за якою кваліфікуються його дії, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Вирок суду ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1