Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №569/19815/25
Суддя: Панас О. В.
Справа № 569/19815/25
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Арсенал Страхування" , Акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и в:
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява представника позивача адвоката Кобаля О.В. (№ 45234/26-вх. від 24.06.2026) згідно якої просив ухвалити додаткове рішення у справі № 569/19815/25, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтував тим, що між Позивачем та адвокатом Кобалем О.В. було укладено Договір про надання правничої допомоги № 18/08-25 від 18 серпня 2025 року (надалі також - «Договір»).
Пунктом 1.3 Договору № 18/08-25 передбачено невичерпний перелік прав Адвоката, зокрема: здійснювати представництво інтересів КЛІЄНТА у всіх судових органах (в тому числі та не обмежуючись в усіх місцевих судах України, цивільних судах, господарських судах, адміністративних судах, усіх апеляційних судах, Верховному Суді), брати участь у судових дебатах, в яких надавати відповідні пояснення тощо, приймати участь у судових засіданнях, подавати докази, наводити обґрунтування, заперечення та міркування з будь-яких питань, у тому числі в ході судових засідань, брати участь у дослідженні доказів, подавати та підписувати від імені КЛІЄНТА позовні заяви, заяви, пояснення, клопотання, відзиви, заперечення.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що гонорар є формою винагороди АДВОКАТА за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги КЛІЄНТУ за цією Угодою. Порядок обчислення гонорару, розмір гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначатимуться Сторонами в окремій додатковій угоді до цієї Угоди.
У цьому контексті Заявник звертає увагу Суду, що між ОСОБА_3 та Адвокатом було укладено Додаткову угоду № 1 від 20 серпня 2025 року до Договору № 18/08- 25 про надання правничої допомоги (надалі також - «Додаткова угода»), якою сторони визначили розмір гонорару за надання правничої допомоги, що включає здійснення представництва інтересів Клієнта у суді першої інстанції.
На виконання умов Договору № 18/08-25 та Додаткової угоди № 1, між Заявником та Адвокатом було укладено Акт прийому-передачі наданих послуг від 15 червня 2026 року.
Зазначений Акт є доказом того, що послуги з надання правничої допомоги були виконані Адвокатом у повному обсязі, в установлені строки та прийняті Заявником без будь-яких зауважень чи претензій. Підписання вказаного Акту сторонами засвідчує, що договірні зобов`язання Адвоката щодо представництва інтересів Заявника у суді першої інстанції у справі № 569/19815/25 виконані належним чином, а розмір гонорару у сумі 50 000,00 гривень відповідає обсягу фактично наданих послуг.
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення від представника відповідача до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15.06.2026 ухвалено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Арсенал Страхування" , Акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" про відшкодування шкоди, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 547 653 (п`ятсот сорок сім тисяч шістсот п`ятдесят три) грн 91коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 ( десять тисяч ) грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 19 798 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн. 04 коп.
При вирішенні вимог представника позивача щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, то суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. За п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути надані такі документи: договір про надання правової допомоги; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги; детальний опис вчинених дій (наданих послуг). Надання суду вказаних документів є базовою та необхідною умовою для розподілу витрат на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
До такого висновку прийшла ВП ВС в ухвалі від 25.03.2026 у справі № 372/6826/24 у якій у п.39 зазначено:
39. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи». Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Позивач у своїй позовній заяві заявляв про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Як докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано Догововір про надання правничої допомоги № 18/08-25 від 18 серпня 2025 року, Додаткову угоду № 1 від 20 серпня 2025 року, Акт прийому-передачі від 15 червня 2026 року, де зазначена сума на правничу допомогу в розмірі 50000 грн.
При вирішенні справи суд враховує правові висновки, які містяться в Постанові Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23,
133. Судові витрати складають судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
134. Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
135. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
136. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).
137. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).
138. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
139. У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
140. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
141. Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
142. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
143. У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
144. Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
146. Велика Палата Верховного Суду врахувала, що ОСОБА_1 не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.
147. Як зазначалося, правнича допомога, надана ОСОБА_2 в суді касаційної інстанції, полягала виключно в підготовці відзиву на касаційну скаргу. Гонорар адвоката становить 5 000,00 грн.
148. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
149. Врахувавши конкретні обставини цієї справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - відзиву на касаційну скаргу, зміст якого частково дублює зміст відзивів на позовну заяву та апеляційну скаргу, за підготовку яких суди першої та апеляційної інстанцій стягнули з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відповідне відшкодування, а тому заявлений відповідачем розмір судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції, підлягає зменшенню до 3 000,00 грн.»
Виходячи з вищевикладеного, положень ЦПК, судової практики, враховуючи категорію та складність справи, сталу судову практику розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг, об`єм доказової бази, предмет спору, а також критерії розумності та пропорційності, суд вважає що їх розмір може бути зменшений та стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 5 000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.12, 81, 141, 263-268, 270, 273,354, 355 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Ухвалити додаткове рішення, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Арсенал Страхування", Акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" про відшкодування шкоди.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 ( п`ять тисячь ) грн. 00 коп. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Арсенал Страхування", місцезнаходження: 03056, м.Київ, вул. Борщагівська, 154 , код ЄДРПОУ 33908322.
Третя особа: Акціонерне товариство "Страхова Компанія "ББС ІНШУРАНС" , місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871.
Повний текст додаткового рішення виготовлено - 06.07.2026.
Суддя О.В.Панас
Оригінал: reyestr.court.gov.ua