Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №568/780/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання водіями вимог про зупинку

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №568/780/26

Суддя: Делалова О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/780/26

Провадження № 3/568/445/26

26 червня 2026 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Делалова О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліції №2 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Радивилівського районного суду Рівненської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625776 від 27.03.2026 р., встановлено, що 27.03.2026 р. о 18 год. 48 хв. в с. Старики по вул. Тиха, 72, Дубенського району Рівненської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, чим порушив вимоги п. 2.4 та 8.9 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, свої інтереси в суді довірив представляти адвокату Бернацькому П.В.

Бернацький П.В. в судовому засіданні просив суд закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, про що надав письмове клопотання. В обґрунтування клопотання зазначено, що матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, не виконав законних вимог працівників поліції про зупинку. Дослідженим відеозаписом встановлено, що автомобіль ВАЗ-2107, номерний знак д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , рухався попереду на великій відстані від поліцейського автомобіля. Проте, після того як були включені проблискові маячки, поліцейський автомобіль наздогнав автомобіль ВАЗ -2107 за 10 сек. Таким чином, рух автомобіля ВАЗ – 2107 близько 10 сек. після включення проблискових маячків працівниками поліції, не може рахуватися не виконанням законних вимог працівників поліції про зупинку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судом встановлено, що 27.03.2026 р. о 18 год. 48 хв. в с. Старики по вул. Тиха, 72 Дубенського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, чим порушив вимоги п. 2.4 та 8.9 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Дані обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №625776 від 27.03.2026р., складеним за ч.1 ст. 122-2 КУпАП;

- поясненням ОСОБА_1 від 27.03.2026 р.;

-витягом з адмінпрактики, згідно якого відносно ОСОБА_1 27.03.2026р. було складено постанову за ч.2 ст. 122 КУпАП – порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть;

-відеозаписами з бодікамер №860433, 860349.

Відповідно до п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів).

Пунктом 8.9 ПДР України передбачено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.

Статтею 35 ЗУ «Про поліцію» передбачені причини зупинки транспортного засобу поліцейським, зокрема у разі порушення водієм Правил дорожнього руху.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, а саме порушив правила проїзду перехресть, що і стало причиною для зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , яку останній не виконав та був зупинений шляхом переслідування.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності у суду немає об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Санкція ч.1 ст. 122-2 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується не лише характер вчиненого правопорушення, але й особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно вимог ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність тяжких наслідків, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_2 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.122-2 КУпАП, у виді штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Застосування більш суворішого стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на думку суду є недоцільним і не підтверджується в достатній мірі зібраними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Докази про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 7, 24, 30, 33, 34, 40-1, 122-2, 221, 251, 252, 268, 280, 283 -285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153,00 грн. (сто п`ятдесят три гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Суддя О.М. Делалова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua