Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №527/1803/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Суд: Глобинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №527/1803/26

Суддя: Свістєльнік Ю. М.

Справа № 527/1803/26

провадження № 3/527/517/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Глобине

Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Свістєльнік Ю.М., розглянувши справу, яка надійшла 30 червня 2026 року від Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в «Фарт прогрес», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 20.11.2009 Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області, рнокпп: НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 996690 від 16.06.2026, 25 травня 2026 року близько 21 год 20 хв за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно колишньої жінки ОСОБА_2 , а саме умисно висловлювався в її адресу образливими словами, та дав ляпаса по спині, чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю, що виразилося в сильних емоційних переживаннях. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачена ч.3 ст.173-2 КУпАП не відноситься до категорії справ, при розгляді якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася.

В ході судового розгляду було досліджено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 996690 від 19.06.2026; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 від 25.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.06.2026; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.05.2026; рапорт ПОГ ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 26.03.2026; рапорт ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 25.05.2026; постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 13.11.2025 відповідно до якої, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 996690 від 25.05.2026, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , яке полягало в умисному висловлюванні в її адресу образливих слів, фізична розправа ударивши по спині, чим була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» ) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; п.17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не кожний конфлікт є домашнім насильством.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї з ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Як вбачається з досліджених судом доказів, до протоколу не додано будь-яких доказів на підтвердження викладених обставин у ньому. Фактично, обставини викладені у протоколі основуються лише на підставі заяви ОСОБА_2 та пояснень потерпілої, наданих працівникам поліції.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у судді.

Однак до протоколу не додано жодних інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених у ньому.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2КУпАП, а саме факту вчинення домашнього насильства відносно колишньої дружини та суд дійшов висновку, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мав місце конфлікт без ознак домашнього насильства.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, факт вчинення домашнього насильства не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді, а наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вважаю за необхідне, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.284, п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ю. М. Свістєльнік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua