Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №375/1506/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1506/26

Провадження № 1-кп/375/133/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників обвинувальний акт від 29 червня 2026 року у кримінальному провадженні №12026116250000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синява Рокитнянського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з освітою професійно- технічною, не працюючого, не депутат, не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 337 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116250000062 від 18 червня 2026 року, відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про ведення воєнного стану на території України» зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України від 28 квітня 2026 року № 4857-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.

Також, Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію та призов на військову службу у Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військові службу відповідно до закону. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_3 є військовозобов`язаним та відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було встановлено відсутність обставин, які б надавали ОСОБА_3 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Будучи військовозобов`язаним, ОСОБА_3 після отримання попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам статті 65 Конституції України, грубо порушуючи статті 1, 33, 34, 35 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 2, 5 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», п.п. 1, 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», п. 69 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, отримавши 4 червня 2026 року направлення до КНП Рокитнянської селищної ради «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» на проходження військово-лікарської комісії, у визначену дату та час не прибув до лікарні, чим ухилився від військового обліку після попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України.

Положеннями частин 2 та 3 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень частини 1 статті 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Частиною 2 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів.

Згідно із частиною 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, та кваліфікує його дії за частиною 1 статті 337 КК України як ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до статті 66 КК України, визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, що за даними наявної документації на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини 1 статті 337 КК України – у виді штрафу, який, з огляду на особу обвинуваченого, має бути мінімальним.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не працює йому не може бути призначене покарання у виді виправних робіт.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) грн.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати сторонам.

Вирок, ухвалений за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_6