Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №355/619/26 — Баришівський районний суд Київської області

Суд: Баришівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №355/619/26

Суддя: Троценко Т. А.

Справа № 355/619/26

Провадження № 2/355/830/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т. А.

за участю секретаря Ліберацької Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 за свідоцтвом адвокат Демків Б. М. звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Гостролуччя» розміром 4,77 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості).

23 квітня 2007 року приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області Капишіною Наталією Миколаївною було посвідчено заповіт №1767, відповідно до якого все своє майно ОСОБА_2 заповів своєму онуку ОСОБА_1 .

У встановленому законом порядку позивач звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області із відповідною заявою з метою оформлення спадщини після смерті свого діда, за наслідками чого було заведено спадкову справу № 444/2007.

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0491 га та 1,7762 га, а також 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Спадковий будинок був побудований у 1965 році, але правовстановлюючі документи на нього втрачені, а отже нотаріус повідомив, що оскільки спадкодавець за життя належним чином не оформив та не отримав правовстановлюючий документ на згаданий вище житловий будинок, то ним не може бути видано свідоцтво про право на спадщину на такий житловий будинок.

Позивач звернувся із позовною заявою в Баришівський районний суд Київської області про встановлення факту належності майна, прийняття спадщини та визнання права власності на майно у спадок.

Баришівський районний суд Київської області виніс рішення №2-363/2008 від 14 квітня 2008 року, де встановив, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві приватної власності належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 ; встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнав за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, право власності на майновий пай, а також земельні ділянки площею 2,0491 га та 1,7762 га, які розташовані на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19 березня 2026 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 площею 1,0743 га (сіножаті), яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області.

Проте нотаріус повідомив, що оскільки спадкодавець за життя належним чином не оформив та не отримав правовстановлюючий документ на згадану вище земельну частку (пай), то ним не може бути видане свідоцтво про право на спадщину на таку земельну ділянку (пай).

Враховуючи викладене, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на оформлення земельної частки (паю) у виді земельної ділянки площею 1,0743 га - № НОМЕР_1 (сіножаті) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача адвокат Демків Б. М. в судове засідання не з`явився, Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника позивача адвоката Демків Б. М. до суду надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовільнити.

Представник відповідача Баришівської селищної ради в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Від представника відповідача за довіреністю Зінченко Ю. М. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Вимоги, викладені в позовній заяві, Баришівська селищна рада визнає.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 23 квітня 2007 року приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області Капишіною Наталією Миколаївною, відповідно до якого все своє майно ОСОБА_2 заповів своєму онуку ОСОБА_1 , реєстр №1767.

У якості спадкового майна померлого залишилася земельна частка (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Гостролуччя» розміром 4,77 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вказана обставина підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ №0077571, виданим Баришівською районною державною адміністрацією 30.12.1996 року, а також довідкою №80 від 02.05.2023 року, виданою Гостролуцьким старостинським округом Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, з якої вбачається, що відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ №0077571 від 30.12.1996 року за померлим ОСОБА_2 згідно з протоколом №1 від 03.12.2005 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплені земельні ділянки: рілля І категорії - ділянка № НОМЕР_3 , площею 2,0491 га, рілля ІІ категорії - ділянка № НОМЕР_4 , площею 1,7762 га, на які він отримав державні акти, та згідно з протоколом №1 від 30.12.2007 року з розподілу земельних часток (паїв) закріплена за ним земельна ділянка - сіножаті № НОМЕР_1 , площею 1,0743га - документ на право власності не виготовлявся.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.331-7029/2-25 від 22.07.2025 року, за інформацією ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в архіві Відділу №3 Управління не виявлено примірника Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,0743 га для ведення товарного с/г виробництва в адміністративних межах Баришівської селищної ради Гостролуцького старостинського округу Броварського району Київської області на ім`я ОСОБА_2 , а також, згідно інформаційних відомостей Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, відсутні реєстраційні записи щодо реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я гр. ОСОБА_2 (копія додається, оригінал перебуває у позивача).

У встановленому законом порядку позивач звернувся до Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області із відповідною заявою з метою оформлення спадщини після смерті свого діда, за наслідками чого було заведено спадкову справу № 444/2007.

Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено, оскільки спадкодавець за життя належним чином не оформив та не отримав правовстановлюючий документ на згадану вище земельну частку (пай), то ним не може бути видане свідоцтво про право на спадщину на таку земельну ділянку (пай), що підтверджується повідомленням завідуючого Баришівською ДНК Н. Малиновської, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування може здійснюватися за заповітом та за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

На підставі ст. ст. 7, 9, 10 ЗУ “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, земля є одним з об`єктів права колективної власності у підприємстві і вона включається до пайового фонду членів підприємства. Право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право колективної власності на землю, що посвідчує це право.

Відповідно до п.15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчує сертифікатом, може бути успадковано.

Відповідно до п. 2, 5 Указу Президента “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарськими підприємствами” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно вимог ст. 25 Земельного кодексу України в редакції 2001 року, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” № 7 від 16.04.2004 року судам потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з призначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Враховуючи вищевикладене, той факт, що суд встановив належність померлому земельної ділянки, на яку відсутній правовстановлюючий документ, позивач, як спадкоємець за заповітом має право на завершення приватизації земельної ділянки, яка залишилась після смерті його діда, що відповідає вимогам закону, вищевказані обставини підтверджені належними та достатніми доказами, іншими особами не оспорюється, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 16,328, 1216, 1217, 1218, 1225,1233,1234 ЦК України, ст. 25 ЗК України, ст. ст. 12,13, 76-81,258- 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) право на оформлення земельної частки (паю) у виді земельної ділянки площею 1,0743 га - № НОМЕР_1 (сіножаті) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua