Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №161/7671/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7671/26

Провадження № 3/161/2244/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 02 липня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631521 від 04.04.2026 вбачається, що 04.04.2026 о 02:20 год. в м. Луцьк по вул. Кравчука 44А, ОСОБА_1 керувала механічним ТЗ, а саме: електросамокатом VEVI VV50170, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат 2.00 ‰ (проміле). Таким чином, ОСОБА_1 порушила п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась заяв чи клопотань не подавала.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Хомич Д.В. в судовому подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його довірительки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Клопотання захисника зводиться до того, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Ні технічний запис відеофіксації, ні інші матеріали справи не містять фактичних даних чи вчиняла ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, чи мали місце інші обставини, які б слугували законною підставою для зупинки працівником поліції транспортного засобу. Працівником поліції не був виконаний обов`язок детально описати підставу зупинки, визначену ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Зазначає, що єдиною підставою для зупинки транспортного засобу з слів поліцейських є керування електросамокатом у комендатську годину. У зв`язку з цим просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. У випадку притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, просив відстрочити сплату штрафу та призначити розстрочку виплати штрафу частинами, оскільки у ОСОБА_1 відсутні доходи, а сума штрафу є значною.

Суд, захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Всупереч невизнання ОСОБА_1 вини, вона доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631521 від 04.04.2026; рапортом поліцейського; актом огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд водія до закладу охорони здоров`я; роздруківкою чека алкотестера Драгер з результатом 2,00 ‰ (проміле); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та з відеореєстратора.

З відеофайлів відтворюється хронологія подій 04.04.2026, зокрема, керування ОСОБА_1 електросамокатом VEVI VV50170, зупинка транспортного засобу. Крім цього ОСОБА_1 не заперечувала факту керування та пояснила працівникам поліції, що їде додому, живе поряд з місцем її зупинки поліцейськими.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Однак, норма статті 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився врух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення немає. При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

Тому обсяг адміністративної відповідальності водія електричного самоката, електричного велосипеда, електричного скутера, гіроскутера за статтею 130 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та діє на даний час.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світлового та інших видів маскування.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Через воєнний стан в Україні та масштабне вторгнення російсько-окупаційних військ у різних містах і населених пунктах ввели комендантську годину, зокрема у м. Луцьку та Волинській області з 28 вересня 2022 року комендантська година триватиме з півночі (00:00) до 05 години ранку (наказ Волинської обласної військової адміністрації №391), що є загальновідомим фактом.

Отже, зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 04.04.2026 о 02 год. 20 хв., під час дії комендантської години, є правомірною.

У зв`язку з наведеним, суд не бере до уваги пояснення захисника про відсутність підстав для зупинки її довірительки у комендантську годину. Доводи захисника суд оцінює як спробу уникнути відповідальності її довірителькою, та вважає їх необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.

У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння для оточуючих осіб, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 655,60 грн.

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Враховуючи клопотання захисника, а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, приходжу до висновку, що сплата штрафу в розмірі 17000,00 грн одним платежем становитиме для ОСОБА_1 надмірний тягар, тому суд, на підставі ч.2 ст.301 КУпАП вважає за можливе відстрочити сплату штрафу та призначити розстрочку виплати такого частинами строком на 6 місяців, рівними платежами.

Згідно зі ст.303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Керуючись ст.ст. 21, 23, 40-1,ч. 1 ст.130, 256, 265, 280, 283 – 287, 294, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату суми штрафу в розмірі 17 000,00 грн, строком на 6 (шість) місяців, встановивши графік погашення заборгованості:

- до 02 серпня 2026 року сплатити 2834,00 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривень;

- до 02 вересня 2026 року сплатити 2834,00 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривень;

- до 02 жовтня 2026 року сплатити 2834,00 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривень;

- до 02 листопада 2026 року сплатити 2834,00 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривень;

- до 02 грудня 2026 року сплатити 2834,00 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривень;

- до 02 січня 2027 року сплатити 2830,00 (дві тисячі вісімсот тридцять) гривень.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК