Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №634/987/25 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/987/25

Провадження № 1-кп/634/57/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 рокусел. Сахновщина Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області у режимі відеоконференцзв`язку матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226070000120 від 16.09.2025 року за звинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Сахновщина, Сахновщинського району, Харківської області, з неповною вищою освітою, неодруженого, маючу на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2025 року близько 19.30 год ОСОБА_6 знаходилася біля паркану будинку АДРЕСА_2 , де між нею та ОСОБА_5 відбувся словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_6 , маючи мету на спричинення тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, стоячи на проти ОСОБА_5 , нанесла один удар правою рукою в обличчя. У подальшому, коли потерпілий ОСОБА_5 перебував за адресою АДРЕСА_2 , де між ним та ОСОБА_6 знову виник конфлікт, у ході якого остання, маючи мету на спричинення тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, схопила ОСОБА_5 за комір кофти, внаслідок чого ОСОБА_5 впав на землю, та ОСОБА_6 нанесла два удари правою рукою по обличчю.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження, а саме: синці обличчя, тильної поверхні лівої кисті, лівої стопи, садно правої кисті.

Синці могли утворитися від дії тупих предметів, садно за механізмом тертя-ковзання, можливо у строк та способом, на які вказує освідуваний.

По ступеню тяжкості ушкодження як окремо, так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності та мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, згідно п.п. 2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину не визнала та відмовилася від дачі пояснень. У подальшому провину визнала частково та пояснила, що 14.09.2025 року близько 20 -21 год. у зв`язку із словесним конфліктом у провулку на перехресті вул. Осипенко та вул. Тарасів Шлях в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області вона перша нанесла потерпілому ладонню руки в обличчя, після чого вони з донькою пішли до магазину. Потерпілий наздогнав їх на вул. Південновокзальній в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області, де потерпілий повалив обвинувачену ОСОБА_6 на землю та почав наносити удари, а вона захищалася від ОСОБА_5 . З приводу нанесених їй тілесних ушкоджень потерпілим не зверталася до правоохоронних органів та до медичного закладу.

Разом з тим, незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_6 своєї вини, суд вважає, що її вина у зазначеному кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та підтверджується сукупністю наступних доказів.

Так, потерпілий у судовому засіданні пояснив, що є інвалідом ІІ групи та 14.09.2025 року близько 21.00 год. їхав на велосипеді з вул. Тарасів Шлях у напрямку вул. Осипенко в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області, за ним бігли його собаки. Побачивши у провулку силует дівчини, потерпілий зупинився, щоб пропустити їх, оскільки ширина провулку вузька. Зрівнявшись з ним, обвинувачена зробила зауваження щодо вільного вигулу собак, обізвала потерпілого, вдарила ногою заднє колесо велосипеду, який був опорою потерпілого, так як він тяжко пересувається самостійно. У подальшому нанесла удар кулаком чи кастетом в ніс, у зв`язку з чим у потерпілого почалася сильна кровотеча. Після чого обвинувачена з дитиною пішли. По вул. Південновокзальній в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області потерпілий, наздогнавши обвинувачену, почав з`ясовувати причини її поведінки, а обвинувачена схопила потерпілого, в свою чергу потерпілий схопив обвинувачену за плече та волосся і вони впали на землю, де обвинувачена завдала потерпілому декілька ударів кулаком у ліве око. Після чого, він сів на велосипед та поїхав додому.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю потерпілого, який є інвалідом ІІ групи (ДЦП), і не була безпосереднім свідком подій, про які знає зі слів сина. Так, 14.09.2025 року близько 22.00 год., повернувшись додому з роботи, побачила біля свого будинку службовий автомобіль поліції, біля якого знаходився її побитий син, який мав тілесні ушкодження у вигляді синця під оком та розбитий ніс.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що 14.09.2025 року близько 19.00 год. йшов від товариша додому через провулок між вул. Осипенко та вул. Тарасів Шлях в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області, де бачив словесний конфлікт між двома особами, та у подальшому якась жінка ударила чоловіка в обличчя рукою, в результаті чого останній підкосився.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні не був допитаний, оскільки сторона обвинувачення відмовилася від його допиту, так як свідок рахується безвісти зниклим.

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.09.2025 року вбачається, що 15.09.2025 року ОСОБА_5 звернувся до ВП № 1 Берестиснького РВП ГУ НП у Харківській області із заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_6 за фактом нанесення йому 14.09.2025 року близько 20.00 год. тілесних ушкоджень (а.с. 32-33).

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 16.09.2025 року та фототаблиці до нього, який було проведено за участю потерпілого, вбачається, що останній пояснив та показав механізм та спосіб нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 (а.с. 34-41).

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 16.09.2025 року та фототаблиці до нього, який було проведено за участю свідка ОСОБА_10 , вбачається, що останній пояснив та показав механізм та спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 обвинуваченою ОСОБА_6 (а.с. 61-66)

Із медичної документації КНП «Сахновщинська ЦЛ» ССРКРХО вбачається, що ОСОБА_5 звернулася за медичною допомогою 15.09.2025 року об 11.45 год. з приводу травми, отриманої 14.09.2025 року о 20.00 год. Після проведеного огляду був встановлений діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку?, забій м`яких тканин обличчя, забій носу, розтягнення та забій лівого плечового суглобу, забій І пальця лівої ступні, гематома (а.с. 42-48)

Із висновку експерта № 12-14/169-КР/25 від 17.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 , 1984 року народження, з урахуванням наданої медичної допомоги, матеріалів досудового розслідування виявлені такі тілесні ушкодження: синці обличчя, тильної поверхні лівої кисті, лівої стопи, садно правої кисті. У лікарні встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку під питанням.

Синці могли утворитися від дії тупих предметів, садно за механізмом тертя-ковзання, можливо у строк та способом, на які вказує освідуваний.

По ступеню тяжкості ушкодження як окремо, так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності та мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, згідно п.п. 2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Покази ОСОБА_5 , дані ним у протоколі допиту потерпілого від 16.09.2025 року та протоколі слідчого експерименту від 16.09.2025 року про спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не протирічать даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_5 .

Встановлений у лікарні діагноз – ЗЧМТ, струс головного мозку при встановленні ступеня тяжкості не враховувався, оскільки не підтверджений об`єктивними медичними даними(а.с.67-68).

Із протоколу огляду місця події від19.09.2025 року та фототаблиці до нього, вбачається, що місцем огляду є провулок, що виходить на вулицю Осипенка, з правого боку розташований металопрофільний паркат синього кольору, ліворуч дерев`яний паркан сіро-зеленого кольору. Земельна поверхня вкрита дрібним щебнем (а.с. 49-55).

Із протоколу огляду місця події від 11.06.2026 року, проведеного на виконання ухвали Сахновщинського районного суду Харківської області від 27.05.2026 року, та фототаблиці до нього вбачається, що було проведено огляд території по вул. Кударя в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області, а саме паркану з металопрофілю синього кольору, яким огороджена територія будинку № 7. Дана ділянка місцевості являє собою перехрестя чотирьох грунтових доріг (а.с. 160-165)

Із протоколу огляду місця події від 19.09.2025 року та фототаблиці до нього, вбачається, що місцем огляду є тротуарна доріжка по вул. Південновокзальній біля будівлі № 3, яка огороджена металопрофільним парканом червоного кольору. Із-за паркану над тротуаром нависає гілка горіху. З правого боку знаходить автомобільна дорога (а.с.56-60).

Із витягу з ЄРДР вбачається, що за фактом звернення ОСОБА_11 19.05.2026 року внесено відомості до ЄРДР за № 12026221090000430 за фактом зникнення безвісти 12.05.2026 року під час виконання бойового завдання по стримуванню російської агресії поблизу н.п. Мирне Покровського району Донецької області її рідного брата ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 2 механізованого зводу 4 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 (а.с. 166).

Обвинуваченою ОСОБА_6 під час судового слідства не оспорювався факт невнесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_5 про притягнення її до кримінальної відповідальності за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень, а також неповідомлення їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України.

Так, показання потерпілого, свідків щодо спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим фактично узгоджуються між собою та з письмовими доказами і відповідають висновку судово-медичної експертизи.

Доводи обвинуваченого про захист від неправомірних дій потерпілого є неспроможними, оскільки потерпілий є інвалідом, який у зв`язку із захворюванням тяжко пересувається, у той час, коли обвинувачена є дорослою здоровою жінкою. Крім того, суд бере до уваги послідовні дії потерпілого, який відразу звернувся до правоохоронних органів та медичного закладу. Показання потерпілого співпадають з показаннями свідка ОСОБА_8 в частині отриманих тілесних ушкоджень та висновком експерта щодо часу та механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого. Крім того, даних щодо факту нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченій ОСОБА_6 з боку потерпілого у суду немає, а тому показання обвинуваченої, що потерпілий зі своєї сторони вчиняв проти неї неправомірні дії під час конфлікту суд оцінює критично та не бере їх до уваги.

Причин омовляти обвинувачену ОСОБА_6 у потерпілого та свідка ОСОБА_8 судом не встановлено.

У зв`язку із чим суд розцінює доводи обвинуваченої ОСОБА_6 у частині часткового заперечення своєї провини як вибраний нею спосіб захисту.

Аналізуючи зібрані і перевірені у ході судового слідства докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставини, що пом`якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, неодружена, має на утриманні малолітню дитину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 згідно ст. 67 КК України, суд визнає вичнення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Щодо призначення міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , то призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону.

Так, санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

Отже, позиція потерпілого щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі не передбачено кримінальним законом.

Враховуючи особу обвинуваченої, відсутність даних про її працевлаштованість та доходи, у зв`язку із частковим визнанням обвинуваченою своєї провини, відсутності щирого каяття, неусвідомлення неправильності своїх дій, оскільки остання належних висновків для себе не зробила та не вибачилася перед потерпілим, особи потерпілого, який є інвалідом, його позиції щодо призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вважаю, що призначення такого виду покарання як штраф та виправні роботи не відповідатиме скоєному та не є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обрання обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у вигляді громадських робіт не у максимальній межі ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки обвинувачена раніше не судима та має на утриманні малолітню дитину, а ближче до максимальної межі буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-375 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у вигляді громадських робіт строком 160 (сто шістдесят) годин.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирався.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: