Рішення від 02 серпня 2010 р. у справі №2-15/10 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Холодногірський районний суд міста Харкова

м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20, 61052, (057) 712-41-37

Справа № 2 - 15 /10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2010 р. Ленінський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

при секретері Смородській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ житлового будинку між власниками в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 26 жовтня 2005 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила встановити порядок користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , а також визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій цей будинок розташований.

В подальшому ОСОБА_1 уточнила свій позов та просила розділити житловий будинок та встановити межі земельної ділянки відповідно до висновків проведених по справі експертиз та виділити їй у власність приміщення житлового будинку літ. “А-1” з прибудовами: коридор 2-1 площею 5,4 м2; кухня 2-2 площею 8,7 м2; житлова кімната 2-3 площею 20,5 м2; житлова кімната 2-4 площею 15,0 м2; житлова кімната 2-5 площею 10,9 м2; сіні ІІ площею 6,3 м2; сіні III площею 7,0 м2; сіні IV площею 6,1 м2; надвірні будівлі і споруди: сарай лит. “В”; ганок лит. “а4”; вбиральня лит. “Г”; льох лит. “Е”; ворота лит. № 1; огорожа № 2; 1/2 частини огорожі № 3, хвіртка № 5; огорожа № 8; дворовій водопровід № 4; зливна яма № 7; замощення І. та встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 виділівши їй у користування земельну ділянку № НОМЕР_1 , з боку домоволодіння АДРЕСА_2 .

31 січня 2006 року відповідачем ОСОБА_2 був поданий зустрічний позов, у якому вона просить розділити спірний будинок та земельну ділянку з урахуванням існуючого порядку користування цим домом, а також встановити межі земельної ділянки, на якій цей будинок розташований, з урахуванням існуючого порядку користування земельною ділянкою, який склався між нею та позивачкою ОСОБА_1 .

За клопотанням відповідача ОСОБА_2 у якості свіввідповідчів по справі залучені співвласники спірного домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що на підставі договору дарування від 08 жовтня 1986 року, зареєстрованому у КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації за № 2401 від 16 жовтня 1986 року вона є власником 63/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Власниками іншої частини будинку є відповідачі по справі, ім належить 37/100 частини зазначеного будинку.

Житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 1590 м2. З 1950 року між співвласниками будинку склався певний порядок користування житловим домом.

Так, в її користуванні знаходяться приміщення житлового будинку літ. «А-1»: коридор 2-1 площею 5,4 м2, кухня 2-2 площею 8,7 м2, житлова кімната 2-3 площею 20,5 м2, житлова кімната 2-4 площею 15,0 м2, житлова кімната 2-5 площею 10,9 м2, сіні II площею 6,3 м2, сіні III площею 7,0 м2, сіні IY площею 6,1 м2. Надвірні будівлі: сарай літ. «В», дерев`яні сходи літ «а4», вбиральня літ. «Г», льох літ. «Е», ворота літ. № 1, забір літ. № 2, хвіртка літ. № 5, забір літ. № 8, дворовий водопровід літ. № 4, зливна яма літ. № 7 та асфальтове замощення літ. № 1. Відповідачі користуються такими приміщеннями житлового будинку літ. «А-1»: кухня 1-1 площею 11,5 м2, житлова кімната 1-2 площею 6,4 м2, житлова кімната 1-3 площею8,7 м2, житлова кімната 1-4 площею 21,8 м2, тамбур 1 площею3,0 м2. та надвірними будівлями: сараєм літ. «Б», вбиральнею літ. «Д», льохом літ. «Ж» та хвірткою літ. № 6.

Оскільки з листопада 1999 року відповідачі фактично у спірному будинку не проживають, своєю частиною не користуються, поточного ремонту не проводять, це приводить до значного погіршення частини будинку, який належить їй та якою вона користується. Крім того, вона вважає, що відповідачі користуються земельною ділянкою, яка значно перевищує розмір належної їм долі.

Та у ході судового розгляду з урахуванням висновків експертів, вона свої позовні вимоги змінила та просить здійснити розділ будинку згідно варіанту, запропонованого експертом у висновку № 1497 від 15 жовтня 2006 року , виділивши їй у власність приміщення житлового будинку літ. “А-1” з прибудовами: коридор 2-1 площею 5,4 м2; кухня 2-2 площею 8,7 м2; житлова кімната 2-3 площею 20,5 м2; житлова кімната 2-4 площею 15,0 м2; житлова кімната 2-5 площею 10,9 м2; сіні ІІ площею 6,3 м2; сіні III площею 7,0 м2; сіні IV площею 6,1 м2; надвірні будівлі і споруди: сарай лит. “В”; ганок лит. “а4”; вбиральня лит. “Г”; льох лит. “Е”; ворота лит. № 1; огорожа № 2; 1/2 частини огорожі № 3, хвіртка № 5; огорожа № 8; дворовій водопровід № 4; зливна яма № 7; замощення І.

Визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанту, визначеному у висновку будівельно-технічної експертизи № 3501 від 10 червня 2010 року , згідно якого виділити їй у користування земельну ділянку № 1, з боку домоволодіння АДРЕСА_2 . Межу розподілу прокласти за лінією АБВГДЖ: відрізок АБ довжиною 2.0 м, прокласти від червоної лінії забудови, на відстані 15,8 м від лівої межі, перпендикулярно до стіни житлового будинку літ."А-1" з прибудовами; відрізок БВ, прокласти по лінії розподілу житлового будинку літ."А-1" з прибудовами; відрізок ВГ, довжиною 0,58 м, прокласти по стіні нової прибудови співвласників ОСОБА_5 ; відрізок ГД, довжиною 6,5 м, прокласти під кутом від рогу нової прибудови ОСОБА_5 до сараю літ. "Б" на відстані 1,0 м від його лівого рогу; відрізок ДЖ. довжиною 37,85 м. прокласти від точки Д до тильної межі, на відстані 12,5м від лівої межі.

Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнала з тих підстав, що існуючий порядок користування не відповідає її дійсній долі у праві власності та порушує її права та інтереси.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просила покласти на відповідачів у солідарному порядку відшкодування судових витрат по справі, а саме – сплаченого нею державного мита у розмірі 150, 00 грн. на витрат на проведення судових експертиз на загальну суму 3 100 , 00 грн.

У судовому засідання відповідач ОСОБА_2 первісні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, свій зустрічний позов підтримала та пояснила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 5-1950 від 18 грудня 2003 року, посвідченого Другою Харківською державною нотаріальною конторою їй та її донькам, відповідачам по справі за первісним позовом, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках належить 37/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . власником інших 63/100 частин є позивач ОСОБА_1 . В їх користуванні знаходяться наступні житлові приміщення: кухня 1-1 площею 11,5 м2, житлова кімната 1-2 площею 6,4 м2, житлова кімната 1-3 площею 8,7 м2, житлова кімната 1-4 площею 21,8 м2, тамбур 1 площею 3,0 м2 та надвірні будівлі: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «Д», льох літ. «Ж» та хвіртка літ. № 6. Таким чином, позивач просить встановити користування жилим будинком таким чином, як вони фактично й користуються, тож проти запропонованого у висновку експертизи № 1497 від 15 жовтня 2006 року вона не заперечує. Що стосується користування земельною ділянкою, то її межі склалися що у 1950 році разом з порядком користування житлового будинку, що підтверджується технічним паспортом, виданим Харківським міським бюро технічної інвентаризації 06 червня 1977 року, яким врегульований план присадибної ділянки та визначені межі земельної ділянки між співвласниками відповідно до огорожі № 3. Таким чином, вона просила затвердити визначені технічним паспортом та планом присадибної ділянки межі земельної ділянки, які фактично склалися за давністю користування між співвласниками житлового будинку та мають тверді встановлені межі відповідно до огорожі № 3. Однак, після проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи №3501 від 10 червня 2010 року вона не заперечувала проти виділення їй земельної ділянки № НОМЕР_2 з боку домоволодіння АДРЕСА_3 , площею 795 кв.м, що відповідає їх сумісній первісній ідеальній долі та межу розподілу прокласти за лінією АБВГДЖ: відрізок АБ довжиною 2.0 м, прокласти від червоної лінії забудови, на відстані 15,8 м від лівої межі, перпендикулярно до стіни житлового будинку літ."А-1" з прибудовами; відрізок БВ, прокласти по лінії розподілу житлового будинку літ."А-1" з прибудовами; відрізок ВГ, довжиною 0,58 м, прокласти по стіні нової прибудови співвласників ОСОБА_5 ; відрізок ГД, довжиною 6,5 м, прокласти під кутом від рогу нової прибудови ОСОБА_5 до сараю літ. "Б" на відстані 1,0 м від його лівого рогу; відрізок ДЖ. довжиною 37,85 м. прокласти від точки Д до тильної межі, на відстані 12,5м від лівої межі.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви, у яких просять розглядати справу без їх участі.

Допитані у судовому засіданні експерти надали пояснення щодо існування певного порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою під час здійснення ними обстеження та надали пояснення щодо опису його меж та можливих варіантів розподілу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, експертів, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити з таких підстав.

На підставі договору дарування від 08 жовтня 1986 року, зареєстрованому у КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації за № 2401 від 16 жовтня 1986 року та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Харківською державною нотаріальною конторою № 5-1950 від 18 грудня будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 відповідно у 63/100 та 37/100 частинах.

У користуванні позивача ОСОБА_1 знаходиться наступні приміщення: приміщення житлового будинку літ. “А-1” з прибудовами: коридор 2-1 площею 5,4 м2; кухня 2-2 площею 8,7 м2; житлова кімната 2-3 площею 20,5 м2; житлова кімната 2-4 площею 15,0 м2; житлова кімната 2-5 площею 10,9 м2; сіні ІІ площею 6,3 м2; сіні III площею 7,0 м2; сіні IV площею 6,1 м2; надвірні будівлі і споруди: сарай лит. “В”; ганок лит. “а4”; вбиральня лит. “Г”; льох лит. “Е”; ворота лит. № 1; огорожа № 2; 1/2 частини огорожі № 3, хвіртка № 5; огорожа № 8; дворовій водопровід № 4; зливна яма № 7; замощення І. У користуванні відповідачів знаходяться кухня 1-1 площею 11,5 м2, житлова кімната 1-2 площею 6,4 м2, житлова кімната 1-3 площею 8,7 м2, житлова кімната 1-4 площею 21,8 м2, тамбур 1 площею3,0 м2 та надвірні будівлі: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «Д», льох літ. «Ж» та хвіртка літ. № 6.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1497 від 15 жовтня 2006 року поділити спірний житловий будинок з надвірними будівлями в натурі у відповідності до розміру частки кожного із співвласників не можливо. У зазначеному висновку експерта наведений варіант розподілу домоволодіння за фактично встановленим порядком користування, за яким позивачу ОСОБА_1 пропонується виділити приміщення квартири АДРЕСА_4 , а саме: коридор 2-1 площею 5,4 м2; кухня 2-2 площею 8,7 м2; житлова кімната 2-3 площею 20,5 м2; житлова кімната 2-4 площею 15,0 м2; житлова кімната 2-5 площею 10,9 м2; сіні ІІ площею 6,3 м2; сіні III площею 7,0 м2; сіні IV площею 6,1 м2; надвірні будівлі і споруди: ганок лит. “а4”; вбиральня лит. “Г”; льох лит. “Е”; ворота лит. №1; огорожа № 2; 1/2 частини огорожі № 3, хвіртка № 5; огорожа № 8; дворовій водопровід № 4; зливна яма № 7; замощення І. Відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 пропонується виділити приміщення квартири АДРЕСА_5 , а саме: кухню 1-1 площею 11,5 м2, житлову кімнату 1-2 площею 6,4 м2, житлову кімнату 1-3 площею 8,7 м2, житлову кімнату 1-4 площею 21,8 м2, тамбур 1 площею3,0 м2 та надвірні будівлі і споруди: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «Д», льох літ. «Ж» та хвіртка літ. № 6, частину огорожі № 2, частину огорожі № 3. При цьому виділі ідеальні долі співвласників перерозподіляться та будуть складати: - ОСОБА_1 60/100 частини, ОСОБА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 – 40/100 частини.

В судовому засіданні сторони не заперечували проти поділу належної їм частини будинку відповідно до судової будівельно-технічної експертизи № 1497 від 15 жовтня 2006 року, яка не суперечить технічним нормам, архітектурним, будівельним, санітарним та протипожежним правилам.

За вказаних обставин, враховуючи досягнення між сторонами угоди щодо поділу будинку за вказаним варіантом технічної експертизи, враховуючи домовленості співвласників домоволодіння, вимоги позивача, в силу ст. 367 ЦК України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки підстав для відмови у задоволенні позову суд не вбачає, а визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб.

Згідно з ч.4 ст. 89 Земельного Кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Суд, оцінюючи варіанти судової будівельно-технічної експертизи № 6164 від 18 вересня 2008 року, зробленої експертом Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені засл. професора М.С. Бокаріуса, додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 3501 від 10 червня 2010 року, зроблену Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», позовні вимоги та думки сторін по справі, вважає можливим визначити порядок користування земельної ділянки за запропонованим додатковою судовою будівельно-технічною експертизою № 3501 від 10 червня 2010 року варіантом, тому що він повністю розділяє сторони, відповідає порядку користування будинку та земельною ділянкою, який склався між сторонами та дотримується ними на протязі тривалого часу, не порушуює інтереси співвласників будинку та інших осіб, відповідає інтересам сторін щодо користування будинком та земельною ділянкою співвласниками будинку.

Частина 2 ст. 358 ЦК України передбачає, що кожний із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Стаття 364 ч.1 ЦК України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" передбачає, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо при умові, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартири). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У висновку експерта № 1497 від 15 жовтня 2006 року передбачена можливість розділу спірного житлового будинку з урахуванням існуючого порядку користування будинком, тобто шляхом виділення сторонам житлових приміщень та надвірних будівель і споруд, які вони фактично займають, та які складають відокремлені квартири.

У відповідності зі ст.89 ч.4 Земельного Кодексу України, співвласники земельної ділянки, що знаходиться в спільній власності маю право на його розділ або виділення з нього окремої частини.

У відповідності зі ст.120 ч.4 Земельного Кодексу України, при переході права власності на будівлю декільком особам, право власності на земельну ділянку визначається пропорційно частинам осіб у вартості будівлі, якщо іншого не передбачено в договорі відчуження будівлі або спорудження. Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділ спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності припиняється.

Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що, виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі й тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд у випадках, коли жилий будинок було поділено в натурі, бере відповідно до ст. 88 ЗК України до уваги цю угоду при вирішенні спорів між ними. Якщо до вирішення судом спору земельна ділянка перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у будинку на час виникнення спільної часткової власності. Якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. На підставі встановлених фактів суд вважає можливим встановити межі земельної ділянки по фактичному користуванню нею сторонами, оскільки не встановлено будь-яких обставин для його зміни.

У судовому засіданні сторони прийшли до взаємної згоди щодо поділу земельної ділянки відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 3501 від 10 червня 2010 року.

Таким чином, суд, при визначенні варіанту розділу житлового будинку та встановлені порядку користування земельною ділянкою між позивачем і відповідачами, враховує інтереси сторін, можливість сторін користування і здійснення догляду за приналежними їм частинами житлового будинку, можливість підходу до наданих сторонам у користування ділянкам, і вважає за необхідне обрати перший варіант розділу домоволодіння, згідно висновку експерта № 1497 від 15 жовтня 2006 року та варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою запропонованого експертом у висновку додаткової судової будівельно–технічної експертизи №3501 від 10 червня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача в частині стягнення судових витрат, а саме - вартості проведення судових експертиз та сплаченого державного мита .

За вказаних обставин, враховуючи досягнення між сторонами угоди щодо поділу будинку та земельної ділянки за вказаними варіантами судових будівельно-технічних експертиз, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, в силу ст.ст. 367, 372 ЦК України, ст.89 ЗК України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 358, 364 ЦК України, ст.ст. 103, 106, 107 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про поділ житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

Розділити житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши у власність ОСОБА_1 60/100 частини житлового будинку з надвірними господарчими спорудами, яка складається з:

Приміщень квартири АДРЕСА_6 житлового будинку літ. «А-1»:

коридору 2-1 площею 5,4 м2;

кухні 2-2 площею 8,7 м2;

житлової кімнати 2-3 площею 20,5 м2;

житлової кімнати 2-4 площею 15,0 м2;

житлової кімнати 2-5 площею 10,9 м2;

сіней ІІ площею 6,3 м2;

сіней III площею 7,0 м2;

сіней IV площею 6,1 м2;

надвірних будівель і споруд:

ганка лит. “а4”;

вбиральні лит. “Г”;

льоху лит. “Е”;

ворот лит. № 1;

огорожі № 2;

1/2 частини огорожі № 3,

хвіртки № 5;

огорожі № 8;

дворового водопроводу № 4;

зливної ями № 7;

замощення І.

Виділити у власність відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 40/100 частин житлового будинку з надвірними господарчими спорудами АДРЕСА_1 , яка складається з:

приміщень квартири АДРЕСА_7 в житловому будинку літ. «А-1»:

кухні 1-1 площею 11,5 м2,

житлової кімнати 1-2 площею 6,4 м2,

житлової кімнати 1-3 площею 8,7 м2,

житлової кімнати 1-4 площею 21,8 м2,

тамбуру 1 площею 3,0 м2

надвірних будівель і споруд:

сараю літ. «Б»,

вбиральні літ. «Д»,

льоху літ. «Ж»;

хвіртки літ. № 6,

частини огорожі № 2,

частини огорожі № 3.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, при якому у користування ОСОБА_1 виділити земельну ділянку № НОМЕР_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_2 ; у користування відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виділити земельну ділянку № НОМЕР_2 з боку домоволодіння АДРЕСА_3 , площею 795 кв.м, що відповідає їх сумісній первісній ідеальній долі та межу розподілу прокласти за лінією АБВГДЖ: відрізок АБ довжиною 2.0 м, прокласти від червоної лінії забудови, на відстані 15,8 м від лівої межі, перпендикулярно до стіни житлового будинку літ."А-1" з прибудовами; відрізок БВ, прокласти по лінії розподілу житлового будинку літ."А-1" з прибудовами; відрізок ВГ, довжиною 0,58 м, прокласти по стіні нової прибудови співвласників ОСОБА_5 ; відрізок ГД, довжиною 6,5 м, прокласти під кутом від рогу нової прибудови ОСОБА_5 до сараю літ. "Б" на відстані 1,0 м від його лівого рогу; відрізок ДЖ. довжиною 37,85 м. прокласти від точки Д до тильної межі, на відстані 12,5м від лівої межі.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на в сумі 1576 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість грн..)

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ: