Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №347/1301/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1301/26

Провадження № 2/347/1007/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

27.05.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що між сторонами 31 жовтня 1998 року за актовим записом №16 виконавчим комітетом Химчинської (Хімчинської) сільської ради Косівського району Івано-Франківської області зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.10.1998 року (а.с.5).

При укладанні шлюбу її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » було змінено на шлюбне « ОСОБА_4 ».

Позивач зазначає, що у даному шлюбі народилися двоє дітей, які на даний час є повнолітніми особами. При цьому дочка має інвалідність та потребує підтримки і допомоги, однак з боку батька будь-яка належна моральна чи матеріальна підтримка фактично відсутня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розбіжності поглядів на сімейні відносини та обов`язків з ведення спільного господарства. Сім`я втратила почуття взаємної любові і підтримки. Вже тривалий час подружжя живе своїм життям та інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. Спільного господарства сторони не ведуть, майнових спорів між ними немає.

На переконання позивача, збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам.

Позивач вважає, що сімейні цінності, взаємна підтримка, турбота та засади, на яких повинен грунтуватися шлюб, між ними втратили своє значення та зміст, у зв`язку з чим шлюб носить виключно формальний характер і підлягає розірванню. Бажання відновлювати сімейні відносини з відповідачем позивач не має і наполягає на розірванні шлюбу.

За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст.19, п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, в тому числі – справи про розірвання шлюбу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).

Відповідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).

Ухвалою Косівського районного суду від 29.05.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов`язаних із розглядом даної позовної заяви. Відповідач не надсилав до суду будь-яких клопотань. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення з огляду на нижче наведене.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, подружжя не веде спільного господарства та не підтримує подружніх відносин, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечив проти розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11: охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

На підставі ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113, 160 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

зареєстрований 31 жовтня 1998 року за актовим записом №16 виконавчим комітетом Химчинської (Хімчинської) сільської ради Косівського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, тобто якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду складено 07.07.2026 року.

Суддя: Д.С. Драч