Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №345/3357/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3357/26

Провадження № 2-о/345/126/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

присяжних Венгер О.І., Ольшевської О.Д.

з участю секретаря судового засідання Мельник І.Я.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, а саме просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області; визнати днем смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 — день його ймовірної загибелі під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій поблизу села Роботине Запорізької області.

Заяву мотивує тим, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було запроваджено воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №283 від 09.10.2024 року солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 №158-РС від 09.10.2024 року на посаду стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зараховано на всі види забезпечення.

В період з 09.10.2024 року по 30.10.2024 року ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі населених пунктів с. Новоолександрівка, м.Оріхів та м.Юрківка Запорізької області.

Заявник зазначає, що 13.12.2024 року він отримав повідомлення тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 10.00 год. внаслідок скиду боєприпаси з ворожого безпілотного літального апарата солдат ОСОБА_2 отримав поранення, несумісні життям. У вказаному повідомленні зазначено, що евакуація тіла військовослужбовця ОСОБА_2 з поля бою була неможлива у зв`язку із активними бойовими діями та постійними обстрілами з боку противника. У зв`язку із відсутністю тіла військовослужбовця ОСОБА_4 та неможливістю проведення його ідентифікації лікарське свідоцтво про смерть не видавалося, а державна реєстрація смерті не проводилася. Обставини загибелі ОСОБА_2 підтверджуються офіційними документами військової частини, які свідчать про його перебування в районі ведення бойових дій та отримання поранень, несумісних з життям, під час виконання обов`язків військової служби. Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті, оформлення спадкових прав членів сім`ї, реалізації соціальних гарантій та інших прав, передбачених законодавством України. Тому заявник змушений звернутися із вказаною заявою до суду.

Заявник та його представниця в судовому засіданні заяву про оголошення ОСОБА_2 підтримали з вищевказаних підстав. Наголосили, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій поблизу села Роботине Запорізької області. Проте, у зв`язку із неможливістю евакуації його тіла з полю бою, неможливо було отримати свідоцтво про смерть. Тому наявні підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим. Окремо зазначили, що ОСОБА_2 ніколи не був одруженим і дітей не мав, також його мати, а для заявника дружина – померла.

Представник заінтересованої особи Калуського відділу ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо вирішення заяви покладається на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України надіслав на адресу суду письмові пояснення. Як вбачається з матеріалів справи, обставиною, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом є витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 . Тобто всією можливою інформацію щодо ОСОБА_2 володіє командування військової частини НОМЕР_1 .

З заяви вбачається, що оголошення померлим зумовлено необхідністю оформлення одноразової грошової допомоги та спадщини. Оскільки зниклий безвісти не проходив військову службу у Міністерстві оборони України то, відповідно, Міністерство оборони України не володіє інформацією про нього. Зниклий безвісті за особливих обставин входив до особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка в свою чергу входить до складу Збройних Сил України які підпорядковані Міністерству оборони України, яке здійснює забезпечення, військовополітичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України. Таким чином, Міністерство оборони України здійснює забезпечувальну діяльність Збройних Сил України, а не здійснює безпосереднє керівництво ними і не може володіти інформацією щодо зазначеного військовослужбовця.

Представник Міністерства оборони України просить врахувати, що до справи не були долучені відповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Об`єднаного центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України; Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими; «Українського національного центру розбудови миру», який виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року; міжнародного комітету Червоного Хреста, - стосовно наявності відомостей про можливе перебування ОСОБА_2 в полоні.

Також представник Міністерства оборони України вважає, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки: дітей, дружину та мати зниклого безвісти. В зв`язку з чим зазначені особи підлягають залученню до участі у справі в якості заінтересованих осіб. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання. Жодних заяв від цієї заінтересованої особи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявників. Якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Чинний ЦПК України визначає чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦС може бути видано свідоцтво про смерть:

встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої 315 ЦПК України);

встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (статті 317 ЦПК України);

оголошення фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.10.2024 року №283 солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 №158-РС від 09.10.2024 року на посаду стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сухопутних військ Зройних Сил України, який прибув з взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_3 військоовї частини НОМЕР_4 з 09.10.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення і вважати таким, що 09.10.2024 року справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.14). Перебування солдата ОСОБА_2 на вйськовій службі з 09.10.2024 року у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу по 30.10.2024 року підтверджується також довідкою військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2024 року №2159 (а.с.13).

Як вбачається з сповіщення сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_5 №182/74 від 31.10.2024 року солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець 3 кулеметного відділення кулеметного взводу в/ч НОМЕР_1 , призваний по мобілізації до лав Зройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти 30.10.2024 року при виконанні бойового завдання за пизначенням під час воєнних дій на території України поблизу с.Роботине Пологівського району Запорізької області, виконуючі службові обов`язки, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.8).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.10.2024 року №304 солдата ОСОБА_2 , стрільця 3 кулеметного відділення кулеметного взводу в/ч НОМЕР_1 визнано вважати таким, що 30.10.2024 року безвісти зник від час виконання обов`язків, пов`язаних із захистом Батьківщини (а.с. 12).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2024 року №2157 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (а.с.14) содат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно в період з 09.10.2024 року по 30.10.2024 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у с.Нововолександрівка, м.Оріхів, с.Юрківка Запорізької області; підстава: журнал бойових дій №441дск від 14.12.2023 року, БР командира 141 ОПБР від 14.12.2023 року №104дск, БР командира 141 ОБПР від 15.12.2023 року №591 дск, наказ командира військової частини НОМЕР_1 №155 від 16.12.2023 року.

З талону-повідомлення Єдиного обліку Поголівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області за №13010 вбачається, що 01.11.2024 року за адресою АДРЕСА_1 до Пологівського РВП надйшов матеріал поштою (вх.№8876 від 01.11.2024 року) за повідомленням т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 за фактом зниклого безвісти 30.10.2024 року військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання бойового завдання, в районі н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ВГ/В-20260224-50 від 24.02.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус розшукуваної особи; за фактом його зникнення на території бойових дій (під час воєнних дій) Пологівським районним відділом поліції ГУНП в Запорізькій області до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження за №12024082320001987 від 02.11.2024 року (а.с.6-7).

Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2024 року №1/2010 щодо надання інформації про ОСОБА_6 , який вважається зниклим безвісти з 30.10.2024 року, виконуючи бойове завдання за призначенням під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, ТВО командира військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 повідомлено, що 30.10.2024 року о 10.00 год. внаслідок скиду боєприпаси ворожим БпЛА солдат ОСОБА_2 отримав поранення, несумісне з життям. Тіло військовослужбовця евакуювати з поля бою не вдається, так як на даній території тривають активні бойові дії, ворог постійно обстрілює. Також повідомлено, що оскільки відсутнє тіло ОСОБА_2 та немає лікарського свідоцтва про смерть, військвослужбовець ОСОБА_2 перебуває в статусі зниклого безвісти (а.с.9-10).

Відповідно з частин 1 - 3 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 47 ЦК України передбачено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю категорії справ про оголошення особи померлою є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Ключовим питанням у цій справі є визначення моменту, з якого потрібно починати відлік встановленого частиною другою статті 46 ЦК України спеціального строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена судом померлою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у вказаній постанові зазначила наступне:

- словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

- встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

- строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання - забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Вирішуючи питання щодо конкретизації правового висновку, викладеного в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строкувід дня закінчення активних бойових дій, незважаючи на те, що території залишаються тимчасово окупованими, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття справи до свого розгляду, зокрема з посиланням на те, що «аналіз відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень демонструє стале правозастосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого в справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України» (п. 53 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження№ 14-22цс26)).

Отже, виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 – с.Роботине Пологівського району Запорізької області активних бойових дій та (в разі їх наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, із змінами і доповненнями, а потім наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року №987затверджено нову редакцію згаданого Переліку. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з вказаного наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987) с. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області є територією України, тимчасово окупованою Російською Федерацією з 03.03.2022 року.

Суд звертає увагу, що у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге) (пункт 45 постанови).

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (пункти 58-61 постанови). У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

В ухвалі від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження№ 14-22цс26) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з часу ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови в справі № 755/11021/22 на законодавчому рівні не відбулась зміна підходів до вирішення питання обчислення строків оголошення особи померлою, і, як було зазначено вище, наголосила на сталості застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України».

Оскільки територія, на якій зник безвісти військовослужбовець ОСОБА_2 , на момент цієї події перебувала в тимчасовій окупації, а передував цьому період ведення активних бойових дій, у суду є достатні й обґрунтовані підстави вважати, що військовослужбовець загинув внаслідок воєнних дій. За таких обставин, відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, обчислення строку для оголошення його померлим має здійснюватися з дня його вірогідної загибелі, а саме: з ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказане не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26), та узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 20 травня 2026 року у справі № 405/6164/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області).

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що надані суду матеріали містять достатні, належні та допустимі підстави для встановлення факту ймовірної загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій поблизу села Роботине Запорізької області, що унеможливлює будь-які подальші спроби заперечення його смерті. Сукупність доказів, наявних у справі, є беззаперечними, послідовною та логічно взаємопов`язаними, що відповідає критеріям допустимості й достовірності, визначеним процесуальним законодавством. Вказані матеріали вичерпно підтверджують факт загибелі військовослужбовця.

Установивши, що наявні істотні підстави для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи, суд застосовує положення частини другої статті 46 ЦК України, на виконання вимог статті 263 ЦПК України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права та приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись ст.2, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 305-309 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву задоволити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_5 , стрільця 3 кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження війської служби у складі військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - ведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації під час воєнних дій на території України.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті – село Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області.

Рішення суду після набрання ним законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 ЦПК України надіслати до Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 07.07.2026 року.

Головуючий

Присяжні