Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №216/8211/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8211/25

Провадження № 2/216/1308/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

29 жовтня 2025 року представник акціонерного товариства Комерційний Банк «Глобус» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 04.02.2022 року між АТ "КБ Глобус" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 41722920, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит у сумі 51 352,20 грн. на строк 36 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,73 % річних. Згідно умов договору відповідач зобов`язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені кредитним договором.

У порушення умов кредитного договору № 41722920 від 04.02.2022 року відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 01.08.2025 року має заборгованість в розмірі 74 001,32 грн., а саме: 49 352,20 грн. заборгованість за тілом кредиту; 24 649,12 грн. заборгованість по процентам за прострочену заборгованість. Посилаючись на вищевказані обставини представник позивача просив суд задовольнити позов.

Представниця позивача Мала В.В. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи встановлено, що 04.02.2022 між Акціонерним товариством «Комерційний Банк «Глобус» та ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування № 41733920, підписавши її, відповідач отримав кредит у розмірі 51 352,20 грн, зі строком кредитування на 36 місяців, кінцева дата повернення кредиту 03.02.2025, комісія за управління кредитом - 3.00%, реальна процентна ставка – 44,73%, загальна вартість кредиту – 76001,32 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості АТ «КБ «Глобус», станом на 01.08.2025, загальна сума заборгованості за договором № 417339206 від 04.02.2022 становить 74 001,32 грн, в тому числі: 49 352,20 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 24 649,12 грн - прострочена заборгованість по несплаченим процентам.

У порядку досудового врегулювання спору, АТ «КБ «Глобус» листом № 1-2811 від 14.09.2023 повідомило ОСОБА_1 про наявність кредитної заборгованості, станом на 31.08.2023, у розмірі 51 352,20 грн, а також у разі несплати боржником зазначеної заборгованості протягом 30 днів з моменту відправлення банком даного листа, банк буде змушений звернутися до суду з позовом щодо стягнення заборгованості.

Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2025 року між Акціонерним товариством «Комерційний Банк «Глобус» та адвокатом Рибитва О.А. укладений договір № 010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги. Ставка гонорару адвоката за послуги за 1 годину складає 1500,00 грн (п. 3.2 договору).

Як вбачається з акту № 41733920 прийому-передачі послуг до договору № 010725 від 01.07.2025 сума наданих послуг адвокатом Рибитва О.А. по боржнику ОСОБА_1 складає: 1500,00 грн (1 година) - проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з документами, надання консультації; 6 000,00 грн (4 години) - підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до платіжної інструкції № 8076 від 12.09.2025 АТ «Комерційний Банк «Глобус» перерахувало ОСОБА_2 7500,00 грн. за правову допомогу відносно боржника ОСОБА_1 за договором № 0107202 від 01.07.2025.

Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом Рибитва О.А. роботи та витраченого часу на надання правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності юридичних витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2025 рік, складала 3028 грн.

З урахуванням повного задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 3028 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1048, 1049 ЦК України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» (код ЄДРПОУ: 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) заборгованість за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 04.02.2022 року в розмірі 74 001 (сімдесят чотири тисячі одна) гривня 32 копійки, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту 49 352,20 грн, простроченої заборгованості по процентам – 24 649,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Онопченко