Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №208/4937/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4937/26

провадження № 2/208/4610/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А., за участю секретаря судового засідання – Компанієць І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам`янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника – адвоката Троїцьку Марину Вадимівну, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб. У шлюбі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З часом сімейне життя з відповідачкою у позивача погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, що спричинило припинення шлюбних відносин. З вересня 2024 року вони не проживають разом як подружжя. Подальше сумісне життя і збереження сім`ї позивач вважає неможливим. Сім`я розпалась остаточно і носить формальний характер. Збереження шлюбу неможливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, позивач з відповідачем не мають наміру зберегти шлюб. Обидві сторони згодні розірвати шлюб, але через наявніть неповнолітніх дітей позивач змушений звернутись до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 24.04.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Ухвалою від 30.04.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

15.05.2026 року на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява про визнання позову, в якій вона позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, яка не скріплена електронним цифровим підписом відповідача.

В судове засідання, призначене на 22.05.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 22.05.2026 року суд заяву повернув заяву про визнання позову без розгляду як таку, що не підписана відповідачем.

В судове засідання, призначене на 06.07.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Троїцької Марини Вадимівни надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, в якій позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, з огляду на таке.

27.01.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 був укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 27 січня 2007 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 26. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_8 , дружини – ОСОБА_8 (а.с. 8).

Подружжя має дітей:

сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 26.06.2007 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 9);

доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 01.07.2008 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 10);

сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , виданим 10.05.2013 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській облаті (а.с. 11);

доньку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , виданим 05.01.2017 року Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 12).

Фактичні шлюбні відносини між подружжям припинились.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

За приписами статті 3 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає вимогам статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушуванням його до шлюбу та збереження шлюбних відносин, що не допускається відповідно до частини першої статті 24, частини четвертої статті 56 СК України та порушує принцип добровільності шлюбу.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини третьої статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до вимог статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам дитини, що мають істотне значення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, приймаючи до уваги існуючі відносини між подружжям, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, дійшов до висновку, що подальше спільне життя сторін, збереження їх сім`ї є неможливим та суперечитиме інтересам сторін та моральним засадам суспільства, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 331,20 гривень.

Керуючись статями 105, 109, 110, 112 - 115 СК України, статями 3, 5, 12, 13, 141, 263 -265, 268, 272 - 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 січня 2007 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 26.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору у сумі 1 331,2 гривень (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 .

Суддя І.А. Подкопаєва