Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №201/9256/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/9256/26

Провадження № 3/201/1833/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра – Шелестов К.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра з Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166140 від 05 червня 2026 року, ОСОБА_1 05 червня 2026 року о 00 годині 10 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пр-т Науки, біля буд. 40, керуючи автомобілем марки Шевроле Авео з д.н.з. НОМЕР_1 здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів (таксі), а саме: надавав послуги перевезення за грошову винагороду не будучи зареєстрованим як ФОП, чим порушив Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду з`явився, стосовно обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, заперечував, а також зазначив, що їхав з роботи додому на власному автомобілі, в цей час на дорозі голосували підлітки, які попросили ОСОБА_1 підвезти їх, на що він погодився, однак, жодних грошових коштів останній не отримував від пасажирів, у зв`язку з чим просив закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що дана справа підлягає поверненню до Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для оформлення належним чином в зв`язку з неможливістю її розгляду по суті.

Посадовою особою органу поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КУпАП, що передбачає відповідальність за ведення господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без ліцензії.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, згідно п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166140 від 05 червня 2026 року; рапорти від 05 червня 2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Жодних інших даних, які б всебічно, повно та об`єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення судді не надано, як то відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, тощо.

При цьому, варто також зазначити, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 травня 2020 року справа №524/5741/16а (адміністративне провадження №К/9901/33786/18).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

З огляду на те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, вважаю за необхідне повернути дану справу до Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для оформлення належним чином.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256, 283, 284, 299 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП направити до Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Шелестов