Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №199/8607/26
Суддя: ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В.
Справа № 199/8607/26
(3/199/2220/26)
ПОСТАНОВА
іменем України
06.07.2026 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
За участі – особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №076331 від 29.05.2026, того ж дня 29.05.2026 року о 02:50 год., ОСОБА_2 не виконав законну вимогу працівника поліції, а саме командира взв.1 р.2 б.4 УПП в Д/о ДПП ст. лейтенанта поліції Смаріна Антона Олеговича, б/к 471065 на яку зафіксовано попередження, час попередження 2 год.37 хв. час знайти місце паркування 10 хвилин, та покинути вулицю через триваючу комендантську годину, впроваджену Розпорядженням начальника ОВА Дніпропетровської ОДА від 24.06.2022 №361/0/527-2022, яку гр. ОСОБА_2 не виконав, продовжив рух на автомобілі «Ford Fusion» державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений у м.Дніпро, вул.Солончакова, 116, чим вчинив злісну непокору.
На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, повідомив, що прямував з н.п. Солоне до м. Дніпра де його було зупинено на Новому мосту у зв`язку із комендантською годиною, та працівники поліції надали йому час дістатись додому та через 10 хвилин його зупинив інший екіпаж поліції та склав протокол про адміністративне правопорушення, хоча жодної законної вимоги не було.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Так, статтею 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.
У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ст. 185 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Так, об`єктом правопорушення за ст. 185 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
При цьому, відповідно до ст. 185 КУпАП (злісна непокора), таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Саме на це тлумачення посилається Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011.
Проте, будь-які належні докази вини ОСОБА_2 в межах ст. 185 КУпАП матеріали справи не містять.
Тобто, викладені у протоколі звинувачення не можливо узгодити та упевнитися в їх дійсності з іншими матеріалами провадження, оскільки працівниками поліції окрім протоколу про адміністративного правопорушення, жодного належного доказу вини ОСОБА_2 у злісній непокорі працівникам поліції - не надано, при цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить даних ані про свідків ані про потерпілих.
Суд, у свою чергу, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом.
Тобто, оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в діях ОСОБА_2 у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В.Щербина-Почтовик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua