Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №750/4260/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/4260/26 Головуючий у 1 інстанції Григор`єв Р. Г.

Провадження № 33/4823/600/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Авраменко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Похілька Я.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Похілька Ярослава Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою, 05 квітня 2026 року о 00 год 45 хв в м. Чернігові по проспекту Михайла Грушевського, 171, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку проводився в лікаря-нарколога КНП «ЧОПНЛ», що підтверджується висновком лікаря №384 від 05.04.2026 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Похілько Я.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена з неповним з`ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що наявність ознак алкогольного сп`яніння є явно надуманим, оскільки працівник поліції не є експертом у галузі медицини щоб давати передчасні твердження про стан та вигляд особи, проте судом відповідні припущення взято як доказ яким підтверджується винуватість ОСОБА_1 . При цьому, судом не враховано те, що ОСОБА_1 хворіє на цукровий діабет 2 ступеню та в нічну пору доби він фактично був позбавлений можливості звернутись до лікаря для отримання підтвердження перебування у стані діабетичного кетоацидозу, кетозу, гіпоглікемічного чи гуперглікемічного кризу саме на момент проведення огляду. Також зазначив, що свідок ОСОБА_2 , який працює лікарем КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» пояснив, що при цукровому діабеті, якщо особа невчасно приймає ліки, то це може викликати гіперглікемію або глікемічну кому, що може вплинути на підвищення норми алкоголю в крові.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Похілька Я.М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Як встановлено ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, постанова судді першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

За змістом п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містить і розділ Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року, №1395, розділ III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.04.2026 року, серії ЕПР1, №632370, 05.04.2026 року о 00 год 45 хв в м. Чернігові по проспекту Михайла Грушевського, 171, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку проводився в лікаря-нарколога КНП «ЧОПНЛ», що підтверджується висновком лікаря №384 від 05.04.2026, чим порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений поліцейським. Після зупинки, в ході спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський виявив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). В подальшому поліцейський, повідомивши про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, на що водій відмовився. Після цього, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що останній дав згоду.

05.04.2026 року о 00 год 58 хв черговим лікарем-наркологом КНП «ЧОПНЛ» ЧОР проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого складено висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Такі обставини, крім протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського та висновку щодо результатів медичного огляду, також підтверджуються:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння та факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду;

- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції №384 від 05.04.2026 року, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння та результати такого огляду.

Крім того, судом першої інстанції було досліджено та надано оцінку медичним документам, поданим стороною захисту, щодо наявності хронічних захворювань у ОСОБА_1 .

Зазначені вище докази, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно досліджені судом першої інстанції, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування обставин цієї справи.

Апеляційний суд звертає увагу, що в силу ст. 266 КУпАП та п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, поліцейський є особою, уповноваженою на виявлення ознак, які дають поліцейському підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння та чинне законодавство України не вимагає від поліцейського бути експертом в галузі медицини.

При цьому, поліцейським було виявлено у ОСОБА_3 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, які відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, є ознаками алкогольного сп`яніння та в подальшому такі ж ознаки сп`яніння зафіксовані і в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції №384 від 05.04.2026 року, складеному лікарем-наркологом під час огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я.

Зазначене вище спростовує доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_1 цукрового діабету 2 ступеню та про те, що невчасне прийняття ліків може викликати гіпоглікемію чи глікемічну кому, які можуть вплинути на підвищення норми алкоголю в крові, а з огляду на нічну пору доби ОСОБА_1 був позбавлений можливості звернутись до лікаря для отримання підтвердження перебування у такому стані на момент медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зауважує, що судом першої інстанції правильно зазначено, що сам по собі факт наявності у особи цукрового діабету не свідчить про перебування її у стані діабетичного кетоацидозу, кетозу, гіпоглікемічного чи гіперглікемічного кризу саме на момент проведення огляду на стан сп`яніння.

При цьому, судом першої інстанції вірно констатовано, що в ході огляду ОСОБА_1 не скаржився лікарю-наркологу на поганий стан здоров`я, що зафіксовано як на відеозаписі з нагрудного відеореєстратора поліцейського, так і в акті медичного огляду №384 від 05.04.2026 року.

Тому об`єктивно правильним є висновок суду першої інстанції, що наявність хронічного захворювання не спростовує результату огляду, проведеного спеціальним технічним засобом, тим більше показник 1,77 проміле є істотним перевищенням допустимого рівня та який не може бути пояснений лише загальним твердженням про можливий вплив діабету. До того ж, така ознака алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота, виявлена як поліцейським, так і в подальшому встановлена лікарем-наркологом під час медичного огляду, що зафіксовано в акті медичного огляду №384 від 05.04.2026 року.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. ст. 252, 280 КУпАП, з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 05.04.2026 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 ПДР України.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вчиненого адміністративного правопорушення повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні вищезазначеними доказами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, то підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Похілька Ярослава Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Авраменко