Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №577/5802/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/5802/25

Номер провадження 22-ц/816/2324/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Нестеренка М.В. (суддя-доповідач), суддів: Сидоренко А.П., Щербаченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Юсан Інни Олександрівни

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2026 року, ухвалену у місті Конотоп у складі судді Кравченка В.О., повний текст складений 11 травня 2026 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, військова частина НОМЕР_1 про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог клопотання і ухвали суду першої інстанції

У провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області знаходиться вищевказана цивільна справа.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Кондратенко Ю.М., звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України або до усунення обставин, що перешкоджають його участі у справі. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, у зв`язку з чим з ним тимчасово відсутній зв`язок. Зазначав, що у справах про визнання батьківства особиста участь відповідача має істотне значення для надання пояснень та вирішення питання щодо проведення молекулярно-генетичної експертизи, а перебування останнього на військовій службі унеможливлює його участь у судових засіданнях, реалізацію процесуальних прав та права на захист. Посилаючись на пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України, вказував на обов`язок суду зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, а також на необхідність забезпечення принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу та права на справедливий суд.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області провадження у справі за позовом про визнання батьківства зупинено до розшуку відповідача ОСОБА_4 на підставі пункту 4 частини першої статті 252 ЦПК України. Зобов`язати учасників справи, а також Міністерство внутрішніх справ України Управління з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) повідомити суд про усунення причин, які стали підставою для зупинення провадження у даній справі.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач до теперішнього часу є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до Витягу № 20260427-2708 з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 27 квітня 2026 року, зник на території бойових дій (під час воєнних дій) та перебуває у розшуку. З огляду на викладене, суд вважав за необхідне зупинити провадження саме до розшуку відповідача ОСОБА_4 , який особисто має розпоряджатися визначеними законодавцем процесуальними правами, а не перебування останнього на військовій службі на чому наполягає ініціатор клопотання, у зв`язку з чим вважав, що звернення підлягає задоволенню частково.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2026 року у справі № 577/5802/25 про зупинення провадження скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. Вказує, що зупинення провадження у справі про визнання батьківства порушує права та інтереси неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позбавляє їх можливості реалізувати право на встановлення свого походження, отримання відповідних документів, а також соціальних гарантій і пільг як дітей особи, зниклої безвісти за особливих обставин. На думку апелянта, таке процесуальне рішення суперечить завданню цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справ та принципу розумності строків судового розгляду.

Зазначає, що суд застосував пункт 4 частини першої статті 252 ЦПК України, який передбачає право, а не обов`язок суду зупинити провадження, однак належним чином не обґрунтував неможливість подальшого розгляду справи. На її переконання, основним доказом у справах про визнання батьківства є висновок судово-біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи. На підтвердження цього апелянт посилається на практику ЄСПЛ, викладену у рішенні у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року, відповідно до якої ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства та має переважну доказову силу.

Крім того, апелянт зазначає, що можливість проведення відповідної експертизи у справі існує. Так, згідно з відповіддю ГУНП в Сумській області від 17 березня 2026 року на адвокатський запит № 13 від 03 березня 2026 року, у межах кримінального провадження №12025200480001296 від 30 листопада 2024 року за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 у його матері ОСОБА_2 були відібрані зразки букального епітелію, 12 травня 2025 року призначено судову біологічну (молекулярно-генетичну) експертизу, а 28 травня 2025 року отримано висновок експерта № СЕ-19/119-25/8069, який разом зі зразком букального епітелію долучений до матеріалів кримінального провадження.

На думку апелянта, наявність зазначених матеріалів дає можливість провести експертизу в межах цієї справи без особистої участі ОСОБА_4 , а тому підстав для зупинення провадження не було. У зв`язку з цим просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Подані 15 червня 2026 року представником апелянта додаткові пояснення до апеляційної скарги колегія суддів залишає без розгляду, оскільки вони є штучним доповненням до апеляційної скарги, поданим поза межами строків на апеляційне оскарження, а тому їх зміст не наводиться.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

30.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кондратенка Юрія Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі – без змін. Відзив мотивований тим, що суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі, оскільки співвідповідач ОСОБА_4 є військовослужбовцем, який зник безвісти за особливих обставин під час бойових дій, перебуває у розшуку та не має об`єктивної можливості реалізувати свої процесуальні права. На думку представника відповідача, пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлює імперативний обов`язок суду зупинити провадження за таких обставин, а також у справі наявні підстави для зупинення провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 252 ЦПК України, оскільки розгляд спору про визнання батьківства без участі особи, щодо якої вирішується питання про батьківство, є неможливим. Зазначає, що позов безпосередньо стосується особистих немайнових прав ОСОБА_4 , а тому мати чи дружина не можуть замінити його особисту участь та волевиявлення у процесі. Також вказує, що посилання апелянта на необхідність захисту прав дітей не спростовують законності ухвали про зупинення провадження, оскільки такі права повинні реалізовуватися з дотриманням процесуальних гарантій усіх учасників справи та права ОСОБА_4 на справедливий суд. Крім того, вважає нерелевантними наведені апелянтом правові висновки Верховного Суду щодо спорів про стягнення аліментів, оскільки предметом цієї справи є визнання батьківства живої особи, яка не оголошена померлою, а результати молекулярно-генетичної експертизи не усувають необхідності її особистої участі у розгляді справи.

Інші учасники справи право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, військова частина НОМЕР_1 , і просить суд:

- визнати, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести відповідні зміни до актового запису про народження № 02, складеного 06 березня 2012 року виконкомом Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області;

- визнати, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- внести відповідні зміни до актового запису про народження № 01, складеного 08 червня 2018 року виконавчим комітетом Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, зазначивши ОСОБА_4 батьком дітей.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 2010 по 2018 рік проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 . Від цих відносин народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька в актових записах про народження дітей були внесені відповідно до статті 135 СК України зі слів матері. Позивачка вказувала, що ОСОБА_4 визнавав себе батьком дітей, проживав разом із сім`єю, брав участь у вихованні дітей, утримував їх та підтримував сімейні відносини.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ він був мобілізований до лав НОМЕР_2 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, а у травні 2025 року позивачці стало відомо, що з 30 квітня 2025 року він зник безвісти за особливих обставин поблизу с. Костянтинопіль Волноваського району Донецької області. На адвокатський запит отримано підтвердження, що ОСОБА_4 обліковується як безвісти відсутній.

Позивачка зазначала, що як законний представник дітей має намір оформити їм пенсію у зв`язку із втратою годувальника та інші соціальні виплати, однак для цього необхідно підтвердити родинні зв`язки дітей із батьком. Оскільки особа має статус безвісти відсутньої за особливих обставин, встановлення батьківства можливе лише в судовому порядку. Також встановлення батьківства відповідає найкращим інтересам дітей, які мають право знати своє походження, мати належні документи та користуватися соціальними гарантіями, передбаченими для дітей особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Під час підготовчого судового засідання 04 листопада 2025 року представником позивача подано клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, у якому просила на вирішення поставити питання:

1)чи наявна біологічна спорідненість по батьківській лінії між ОСОБА_2 , яка є матір?ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2)чи наявна біологічна спорідненість по батьківській лінії між ОСОБА_2 , яка є матір?ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3)якщо так, чи може ОСОБА_2 , яка є матір?ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бути біологічним родичем (бабою) по батьківській лінії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи.

Просили проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (місцезнаходження: 04119, вул. Джонса Гарета, 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 25575285), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України (а.с.51-52).

Крім того, під час підготовчого судового засідання 04 листопада 2025 року представником відповідача заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору дружини зниклого безвісти ОСОБА_4 – ОСОБА_3 .

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору дружину зниклого безвісти ОСОБА_4 – ОСОБА_3 .

У вказаній ухвалі також зазначено, що усі інші заявлені сторонами клопотання слід вирішити після залучення в якості третьої особи ОСОБА_3 , яка наділяється правами та обов`язками учасника справи, передбаченими ст. 43 ЦПК України.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Змінено процесуальний статус ОСОБА_3 з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на співвідповідача.

Витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію про наявність відібраних біологічних зразків безвісти зниклого 30 квітня 2025 року стрільця-снайпера 1-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (Наказ командира в/ч НОМЕР_1 за травень 2025 року (дату розібрати неможливо) № 4223), а також про місце зберігання цих біологічних зразків та місцезнаходження такої установи, комунального закладу.

На виконання вимог вказаної ухвали командир військової частини НОМЕР_1 подав заяву, у якій зазначив, що біологічні зразки солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не відбиралися (а.с.106-107).

31 березня 2026 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів, у якому просила витребувати зі слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області:

1)належним чином завірену копію постанови від 12 травня 2025 року про призначення судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи у кримінальному провадженні № 12025200480001296 від 30 листопада 2024 року;

2)належним чином завірену копію висновку експерта № СЕ-19/119-25/8069 від 28 травня 2025 року, складеного в межах зазначеного кримінального провадження.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2025 року було витребувано від військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо наявності біологічних зразків безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак військова частина повідомила про відсутність відібраного біологічного матеріалу.

У зв`язку з наміром заявити клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства представник позивача з`ясувала, що в межах кримінального провадження № 12025200480001296 від 30 листопада 2024 року, відкритого за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 , у його матері ОСОБА_2 були відібрані зразки букального епітелію, на підставі постанови від 12 травня 2025 року проведено судову біологічну (молекулярно-генетичну) експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/119-25/8069 від 28 травня 2025 року.

Оскільки на адвокатський запит від 18 березня 2026 року ГУНП в Сумській області листом від 25 березня 2026 року відмовило у наданні копій відповідних документів, заявник зазначив про неможливість самостійного отримання цих доказів та необхідність їх витребування судом для забезпечення проведення молекулярно-генетичної експертизи у даній справі.

21 квітня 2026 року представником ОСОБА_2 , адвокатом Кондратенко Ю.М., подано клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або до усунення обставин, що перешкоджають його участі у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач проходить військову службу у складі Збройних Сил України, зв`язок з ним тимчасово відсутній, що підтверджується матеріалами справи.

Заявник наголошував, що у справах про визнання батьківства особиста участь відповідача має істотне значення, оскільки він повинен мати можливість надати пояснення щодо заявлених вимог, а також висловити свою позицію стосовно проведення молекулярно-генетичної експертизи у добровільному порядку. На його думку, перебування відповідача на військовій службі фактично унеможливлює його участь у судових засіданнях, реалізацію процесуальних прав та обов`язків і здійснення права на захист.

Посилаючись на пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України, заявниця зазначала, що у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, переведених на воєнний стан або залучених до виконання бойових завдань, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі. На її переконання, ця норма має імперативний характер і не надає суду права вирішувати питання про доцільність такого зупинення на власний розсуд.

Також зазначає, що продовження розгляду справи за відсутності відповідача, який не має об`єктивної можливості брати участь у процесі, призведе до порушення принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу та права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2026 року витребувано у Міністерства внутрішніх справ України Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Суми, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , кримінальне провадження № 12025200480001296 від 06 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

На виконання вимог вказаної ухвали Міністерством внутрішніх справ України надано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20260427-2708 від 27 квітня 2026 року, згідно з яким якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с.165).

Під час підготовчого судового засідання 11 травня 2026 року представник позивача заявила клопотання про витребування постанови слідчого від 12 травня 2025 року про призначення судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи та висновку експерта № СЕ-19/119-25/8069 від 28 травня 2025 року судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2026 року задоволено клопотання адвоката Юсан Інни Олександрівни та витребувано у слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області належно завірені копії процесуальних документів, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025200480001296 від 06 травня 2025 року, а саме:

- постанову слідчого від 12 травня 2025 року про призначення судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи;

- висновок експерта № СЕ-19/119-25/8069 від 28 травня 2025 року судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2026 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Конотопський ВДРАЦС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУЮ, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, військова частина НОМЕР_1 про визнання батьківства до розшуку відповідача ОСОБА_4 .

Зобов`язано учасників справи, а також Міністерство внутрішніх справ України Управління з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) повідомити суд про усунення причин, які стали підставою для зупинення провадження у даній справі.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи зі змісту частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, клопотанням від 21 квітня 2026 року відповідачка ОСОБА_2 через свого представника адвоката Кондратенка Ю.М. у підготовчому засіданні просила суд зупинити судове провадження у зв`язку із перебуванням на військовій службі співвідповідача ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач є військовослужбовцем, який зник безвісти під час бойових дій та перебуває у розшуку, врахувавши необхідність його особистої участі у справі для реалізації процесуальних прав, оскаржуваною ухвалою від 11 травня 2026 року зупинив провадження у справі до розшуку відповідача на підставі пункту 4 частини першої статті 252 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи (частина перша, пункт 10 частини другої статті 197 ЦПК України).

Підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 198 ЦПК України).

Глава 6 ЦПК України врегульовує порядок розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Наведені норми права дозволяють зробити висновок, що питання про зупинення провадження у справі вирішується судом за наслідками розгляду заявленого учасником справи клопотання шляхом постановлення ухвали. При цьому суд зобов`язаний надати правову оцінку саме тим підставам зупинення провадження, на які посилається заявник.

У цій справі представник відповідача просив зупинити провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Проте суд першої інстанції не вирішив заявлене клопотання, а застосував іншу процесуальну підставу - пункт 4 частини першої статті 252 ЦПК України, фактично постановивши ухвалу з питання, яке не було предметом заявленого клопотання.

Судове рішення є обґрунтованим, коли воно ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому суд зобов`язаний надати належну правову оцінку доводам та аргументам учасників справи, навівши мотиви, з яких такі доводи прийняті чи відхилені.

Натомість в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів мотивів відхилення доводів і вимог клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 , адвоката Кондратенко Ю.М., що свідчить про невідповідність ухвали вимогам статті 263 ЦПК України.

Поряд із цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності.

Отже, застосовуючи з власної ініціативи пункт 4 частини першої статті 252 ЦПК України, суд першої інстанції повинен навести належні мотиви, з яких він дійшов висновку про неможливість подальшого розгляду справи без розшуку відповідача.

Зупинення провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 252 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду. Вирішуючи питання про застосування зазначеної норми процесуального права, суд має встановити, чи дійсно розшук відповідача унеможливлює подальший рух справи та чи існують інші передбачені законом процесуальні засоби одержання і дослідження доказів, необхідних для вирішення спору.

Однак таких висновків оскаржувана ухвала не містить.

Посилання суду першої інстанції лише на необхідність особистої участі відповідача не може вважатися достатнім мотивуванням, оскільки суд не навів, які саме процесуальні дії не можуть бути здійснені його представником або забезпечені іншими процесуальними засобами.

Водночас як убачається з матеріалів справи, до постановлення оскаржуваної ухвали представником позивача було заявлено клопотання про витребування зі слідчого відділу матеріалів кримінального провадження, з яких вбачається, що у матері відповідача ОСОБА_4 були відібрані зразки букального епітелію, призначено та проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, а її висновок разом із біологічними зразками долучено до матеріалів кримінального провадження.

Проте суд першої інстанції не навів жодних мотивів, з яких використання зазначених матеріалів у межах цієї цивільної справи є неможливим, не зазначив причин, з яких не можуть бути витребувані відповідний висновок експерта чи інші матеріали кримінального провадження за клопотанням сторони.

Крім того, суд не оцінив можливість призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи із використанням біологічних зразків матері відповідача, яка є учасником цієї справи, чи із використанням інших наявних біологічних матеріалів, а також не встановив неможливість проведення відповідної експертизи без особистої участі відповідача.

Таким чином, висновок суду про необхідність зупинення провадження до розшуку відповідача є передчасним, оскільки його зроблено без з`ясування, чи може розгляд справи бути продовжений шляхом використання інших передбачених законом процесуальних механізмів одержання та дослідження доказів.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки не вирішив заявлене учасником справи клопотання про зупинення провадження з підстав, на які той посилався, а також, застосувавши іншу процесуальну підставу для зупинення провадження, не навів належного мотивування неможливості продовження розгляду справи без розшуку відповідача.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За правилами пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки суду щодо судових витрат

Положення статті 141 ЦПК України передбачають можливість відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У даній справі апеляційним судом була переглянута ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження, і на час її перегляду апеляційним судом спір між сторонами не було вирішено по суті.

За таких обставин, питання про розподіл судових витрат між сторонами, зокрема витрат за подання апеляційної скарги, підлягає вирішенню місцевим судом за результатами розгляду позову у цій справі по суті.

Керуючись статтями 258, 259, 263, 364, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Юсан Інни Олександрівнизадовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2026 року про зупинення провадженняскасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - М.В. Нестеренко

Судді: А.П. Сидоренко

М.В. Щербаченко