Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №738/626/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/626/26

№ провадження 1-кп/738/63/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2026 року за №12026275370000002, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Фастовці Бахмацького району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого слюсарем-ремонтником в ТОВ «Мена-Авангард», неодруженого, раніше несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

ОСОБА_2 , восени 2025 року, у денну пору доби, більш точні час та дату органом досудового розслідування не встановлено, знаходячись на відкритій ділянці місцевості, розташованій на межі городніх ділянок по вулиці Піщанівська в м. Мена Корюківського району Чернігівської області, діючи умисно, без мети подальшого збуту, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, незаконно придбав, зірвавши та тим самим привласнивши фрагменти гілок та листя самосійної рослини роду коноплі, що є наркотичним засобом, які в подальшому, в той же день, переніс до приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжуючи реалізовувати свій єдиний умисел, у проміжок часу з осені 2025 року по 21.02.2026 незаконно зберігав у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, без мети подальшого збуту.

У подальшому, 21.02.2026, під час обшуку господарства, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні будинку виявлено та вилучено фрагменти верхівок з листям та частково подрібнена речовина рослини схожої на рослину коноплі, які відповідно до висновків експертів № СЕ-19/125-26/2251-НЗПРАП від 24.02.2026, № СЕ-19/125-26/2248-НЗПРАП від 25.02.2026, № СЕ-19/125-26/2249-НЗПРАП від 25.02.2026 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 613,104 г, що відповідно до «Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затверджених наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 є великим розміром.

Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за частиною другою статті 309 КК України - як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.

Позиції сторін кримінального провадження.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті від 23 березня 2026 року. За змістом обвинувального акту, який підтримала прокурор, остання вважала установленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 309 КК України.

Під час виступу у судових дебатах прокурор просила визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, зазначила, що обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Прокурор просила призначити ОСОБА_2 покарання за частиною другою статті 309 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

Позиція сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням визнав, надав показання, правову кваліфікацію дій та фактичні обставини не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся, при призначенні покарання погодився із позицією прокурора.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, та правову кваліфікацію дій не оспорював та показав, що точної дати не пам`ятає, восени 2025 року у денну пори доби, знаходячись на межі земельних ділянок по вул. Піщанівській у м. Мена Корюківського району Чернігівської області, зірвав гілку з листям коноплі, яку переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де висушив її, частину подрібнив та вживав шляхом куріння, а іншу частину зберігав у будинку. Коноплю зірвав та зберігав для власного вжитку. Під час обшуку працівниками поліції було вилучено подрібнену речовину та фрагменти верхівок з листям з будинку. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо не карати.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Статті 65-73 КК є кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.

Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, яке згідно з положеннями ч.2 ст.12 КК України є нетяжким злочином, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, неодружений, його соціальні зв`язки та схильності, військовозобов`язаний, матеріальний стан, обвинувачений офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, групи інвалідності не має.

Враховуючи особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки, які настали від кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого і його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання; виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також використовуючи дискреційні повноваження, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання відсутні.

Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів і документів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити згідно зі статтею 100 КПК України.

Речові докази: фрагменти гілок та листя ззовні схожі на рослини коноплі, пристрій для куріння (фрагмент полімерної ємності без донної частини, фрагмент полімерної ємності без горлової частини, дерев`яний предмет), канабіс масою 12,969 г, 596,5 г, 3,635 г та екстракт канабісу масою 0,5184 г, 0,0078 г, 0,5996 г, які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів, у загальному розмірі 7576,90 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Під час досудового розслідування запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались, суд також вважає можливим їх не застосовувати до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.

Речові докази: фрагменти гілок та листя ззовні схожі на рослини коноплі, пристрій для куріння (фрагмент полімерної ємності без донної частини, фрагмент полімерної ємності без горлової частини, дерев`яний предмет), канабіс масою 12,969 г, 596,5 г, 3,635 г, екстракт канабісу масою 0,5184 г, 0,0078 г, 0,5996 г, які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 7576 (сім тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 90 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1