Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №576/1361/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1361/26

Провадження № 3/576/601/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Усенко Л.М., з участю секретаря судового засідання Бірюк О.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділу поліції № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 779139 від 21.05.2026, ОСОБА_1 будучи зобов`язаним на підставі рішення суду № 576212/15-ц від 02.03.2015 сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5 954 грн на місяць, допустив несплату аліментів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 52 071,32 грн, що перевищує суму відповідних виплат за 6 місяців з дня пред`явлення виконавчого документу примусового виконання, станом на 01.05.2026. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно допустив заборгованість зі сплати аліментів, хоча за можливості грошові виплати здійснює. Одночасно просив закрити провадження у справі, оскільки в протоколі не вказано в чому самі він обвинувачується.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з п.п. 7 та 8 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (затверджена наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В порушення п. 7 вказаної вище Інструкції оригінал протоколу про адміністративне правопорушення та його копія містять суттєву розбіжність. Так, у копії протоколу, яка зроблена шляхом застосування копіювального паперу при складенні оригіналу протоколу, і вручена ОСОБА_1 , відсутнє посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При цьому в самому протоколі така інформація наявна. Отже, після вручення копії протоколу ОСОБА_1 до оригіналу протоколу було внесені зміни, що є недопустимим і впливає на повноту реалізації особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, права на захист.

З огляду на вище зазначене, суддя приходить до висновку, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Дані про нормативний акт є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню. Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення. Конкретність пред`явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».

Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо нормативного акту відносно якого на ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Суд не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі, а також визначати кваліфікацію чи збирати докази у справі. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог діючого законодавства докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Законами України, міжнародним договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої унаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладених обставин суд прийшов до висновку, що відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 183-1, ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Глухівського міськрайонного суду

Сумської області Л.М. Усенко