Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №588/1204/19 — Сумський апеляційний суд

Справа №588/1204/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Линник О. С.

Номер провадження 33/816/1286/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В.,за участю особи секретаря судового засідання – Кравченко Д.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Корнєвої Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Корнєвої Д.І. на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 15.07.2019 року, якою,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає: АДРЕСА_2 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 15.07.2019 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 384,20 грн за те, що він 28.06.2019 року о 02 год 00 хв на 50 км автодороги Н-12, керував автомобілем ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 , звернулася з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, в якій просила апеляційну скаргу задовольнити, постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 15.07.2019 року – скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності причин пропуску звернення з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що анкетні дані ОСОБА_1 були використані іншою особою, на підставі викраденого посвідчення водія у 2016 році. За вказаною у постанові адресою, а саме: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 ніколи не проживав, які і ніколи не був взагалі в Сумській області. Повістки, які направлялися судом за вказаною адресою поверталися з відміткою – «адресат відсутній», у зв`язку з чим ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про існування справи. Вперше про існування справи відносно нього ОСОБА_1 дізнався під час оформлення іпотечного кредиту в банку Польщі у лютому 2026 року, коли замовляв кредитний звіт з України. Він був переконаний, що не мав жодних фінансових зобов`язань, і лише після отримання зазначеного документу дізнався про існування судової справи та виконавчого провадження. Зважаючи на зазначене вище, захисник вважає, що причини пропуску строку є поважними.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказувала, що у 2016 році в м. Києві у ОСОБА_1 був викрадений гаманець разом із посвідченням водія серії НОМЕР_3 від 30.08.2016 року. В цей же день, він звернувся до місцевого відділу поліції із заявою про викрадення документів. 15.12.2016 року ОСОБА_1 було видане нове посвідчення водія серії НОМЕР_4 , що підтверджує факт анулювання попереднього документа як викраденого.

Вперше про існування справи №588/1204/19, провадження №3/588/1204/19 ОСОБА_1 дізнався у лютому 2026 року під час оформлення іпотечного кредиту в банку Польщі, коли замовляв кредитний звіт з України.

Зазначає, що на час винесення оскаржуваного рішення, викрадене посвідчення водія, яке було недійсним майже три роки, використовувалося у судовій справі. Вважає, що як би доданий до справи відеозапис досліджувався судом, з нього було б можливо встановити, що особа на відео не ОСОБА_1 . Працівниками поліції також не було ідентифіковано особу, яка була зупинена та не перевірено статус водійського посвідчення як «викраденого», або в базу даних не було внесено відповідну відмітку.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 ніколи в житті не був і не перебував в Сумській області. Також він ніколи не мав автомобіля в Україні, перший автомобіль був придбаний вже в Польщі.

Вказує, що відмінність між особою, зображеною в документі, та особою, яка фактично керувала транспортним засобом могла бути об`єктивно встановлена під час проведення експертного дослідження, однак належна ідентифікація особи фактично не була забезпечена.

Також, на думку апелянта, суд не перевірив, що представлене посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 30.08.2016 року було анульовано та втратило чинність ще у 2016 році, а також не перевірив запис, на якому фактично була інша особа, а не власник викраденого документу.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисник Корнєва Д.І. апеляційну скаргу підтримали із мотивів, зазначених у ній.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Процесуальні строки це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була винесена за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 . Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання винесеної постанови ОСОБА_1 , оскільки конверт з направленням постанови повернувся з відміткою про невручення, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних (об`єктивних) причин, що не залежали від волі особи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Довід захисника про те, що інша особа використала анкетні дані ОСОБА_1 не є безпідставним з огляду на наступне.

Як вбачається з відеозапису, що доданий поліцейськими до матеріалів справи, і який було проглянуто судом в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, особа на відео на прохання поліцейських надати документи, що посвідчують особу, надає посвідчення водія, яке поліцейський не зміг відразу ідентифікувати оскільки документ був затертий (папка 72, файл 20190628075117000592, час на відео 02:00:38). Надалі поліцейському вдається встановити, що це посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 30.08.2016 року, яке станом на дату вчинення адміністративного правопорушення, а саме на 28.06.2019 року значилося як викрадене, про що відразу зазначає поліцейська при перевірці (папка 72, файл 20190628075117000592, час на відео 02:01:13). На прохання поліцейських назвати своє прізвище, ім`я та по батькові, особа ухиляється від прямої відповіді та посилається на посвідчення водія, й просить встановити особу, прочитавши анкетні дані зазначені в наданому ним документі. У подальшому, при спілкуванні з поліцейськими, все ж таки називає свої анкетні дані, однак помиляючись в по батькові та в місяці дати свого народження (папка 73, файл 20190628075058000590, час на відео 02:05:05). Додаткових документів, які б підтвердили особу, водій автомобіля не надає. У свою чергу, поліцейські також не забезпечили належну ідентифікацію особи.

До того ж, твердження апелянта про те, що особа, яка керувала автомобілем на відеозаписі надала недійсне водійське посвідчення підтверджується долученими захисником доказами, відповідно до яких ОСОБА_1 наразі має водійське посвідчення серії НОМЕР_4 , яке було видане йому 15.12.2016 року, що дає підстави стверджувати про те, що надане водієм на відеозаписі посвідчення серії НОМЕР_3 від 30.08.2016 року станом на дату вчинення адміністративного правопорушення вважалося недійсним.

Також, під час розгляду апеляційної скарги, участь в якому брав безпосередньо ОСОБА_1 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів через підсистему «Електронний суд», вдалося за можливе встановити, що особа, яка вчинила зазначене адміністративне правопорушення та зафіксована на відеозапис з нагрудних камер поліцейських відрізняється зовнішністю та голосом від особи ОСОБА_1 , який був присутній в судовому засіданні.

Зважаючи на все викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дійсно анкетні дані ОСОБА_1 були використані іншою особою, на підставі викраденого у нього посвідчення водія.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в:

Поновити захиснику Корнєвій Д.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 15.07.2019 року.

Апеляційну скаргу захисника Корнєвої Д.І. – задовольнити.

Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 15.07.2019 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЯнголь Є. В.