Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №676/4797/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/4797/25

Номер провадження 2/676/555/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді – Швець О.Д.

з участю секретаря – Михайловської І.А.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у спрощеному провадження в м.Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання. В обґрунтування вимог зазначає, що є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Шлюб між батьками розірваний рішенням Шевченківського районного суду міста Києва. У зв`язку з продовженням здобуття освіти та відсутністю власного доходу, потребує матеріальної підтримки. Позивач навчається у Кам`янець-Подільському медичному фаховому коледжі на державній формі навчання, термін навчання з 01.09.2024 р. по 28.06.2027 р., отримує стипендію в розмірі 890 грн. в місяць. Також з 01.09.2024 р навчається у Навчально-реабілітаційному закладі вищої освіти «Кам`янець-Подільський державний інститут» на заочній формі навчання. Вартість навчання 12500 грн. в рік. У зв`язку з навчанням не може працювати на утримувати себе, тому дійсно потребує матеріальної допомоги. Мати позивача оплачує навчання, витрати у зв`язку з навчанням, забезпечує базові потреби позивача. В квітні 2025 р. мати оплатила оперативне втручання на суглобі вартістю 45 000 грн., витрачає кошти лікування та реабілітацію. З 06.01.2025 р. мати перебуває у відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько матеріальної допомоги не надає, не цікавиться його життям і фактично переклав свій обов`язок по матеріальному забезпеченню на матір. Відповідач є полковником ЗСУ, проходить військову службу на посаді старшого офіцера, щомісячно отримує грошове забезпечення, тобто має сталий регулярний дохід. Відповідач має статус УБД і відповідний соціальний пакет. За рішенням Київського апеляційного суду від 01.11.2021 р. відповідач сплачував аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2020 р. у справі № 363/3955/20 стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , 2018 року народження, в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2023 р. у справі № 760/18675/22 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , 2013 року народження аліменти в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття. Відповідач як батько в силу ст. 199 СК України зобов`язаний нести витрати на його утримання на період навчання. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на період навчання у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову 30.06.2025 р. і до завершення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 15 липня 2025 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін згідно ст. 277 ЦПК України.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяви про слухання справи у його відсутності, позов підтримують та просять задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, представником подано відзив згідно якого, їх позиція ґрунтується на наступних аргументах. Відповідач наголошує, що позивач навчається на заочній формі навчання. Це, на думку відповідача, дозволяє повнолітньому сину поєднувати навчання з працевлаштуванням і самостійно отримувати дохід. Відповідач вважає, що сам по собі факт навчання не є безумовною підставою для стягнення аліментів, якщо форма навчання дозволяє особі працювати. Відповідач стверджує, що позивач не надав доказів того, що він намагався працевлаштуватися або перебуває на обліку в центрі зайнятості. На думку відповідача, позивач не довів, що він дійсно перебуває у скрутному матеріальному становищі, яке вимагає додаткового утримання від батька. Відповідач вказує на наявність у нього на утриманні іншої малолітньої дитини (доньки), що обмежує його фінансові можливості щодо надання допомоги повнолітньому сину. Відповідач посилається на свій низький рівень доходу, який, за його словами, не дозволяє йому виплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини доходу без шкоди для власного забезпечення та забезпечення малолітньої дитини. У відзиві зазначено, що відповідач має певні проблеми зі здоров`ям, які потребують витрат на лікування та обмежують його працездатність, хоча детальні медичні підтвердження на етапі відзиву потребують додаткової верифікації судом. Представник відповідача зауважує, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей за ст. 199 СК України виникає лише за сукупності двох умов: продовження навчання та спроможність батьків надавати таку допомогу. Відповідач вважає, що у даному випадку він не має такої фінансової спроможності. На основі викладеного, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві. На момент звернення до суду Позивач є повнолітньою особою.

ОСОБА_1 є студентом Кам`янець-Подільського медичного фахового коледжу з 01.09.2024 р. денної форми навчання. Строк закінчення закладу 28 червня 2027 р.

Відповідно довідки про доходи № 23 від 28.04.2025 р., видану Кам`янець-Подільським медичним фаховим коледжем, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів від 05.06.2025, ОСОБА_1 отримав стипендію 800 грн. в листопаді 2024 р. Більше доходи не отримав.

Дана обставина підтверджується довідкою Кам`янець-Подільського медичного фахового коледжу № 163 від 07 травня 2025 р.

ОСОБА_1 є студентом 1-го курсу Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам`янець-Подільський державний інститут», де навчається за заочною формою за спеціальністю 053 «Психологія», що підтверджується довідкою навчального закладу № 750 від 29.05.2025 та копією студентського квитка серії НОМЕР_2 . Відповідно до довідки, орієнтовний термін закінчення навчання 30 червня 2028 року. Навчання платне. Згідно платіжної інструкції 0.0.3862477412.1 ОСОБА_7 заплатила за навчання НРЗВО «КПДІ» 12500 грн.

Позивач проживає разом із матір`ю ОСОБА_8 , її чоловіком ОСОБА_9 та малолітнім братом ОСОБА_4 , 2025 року народження, що підтверджується довідкою про склад сім`ї № 2381 від 23.05.2025.

Мати позивача забезпечує базові потреби сина, а також витрати у зв`язку з навчанням, лікуванням (квитанція 510577178493 від 15.04.2025 р., платіжна інструкція № СНЕ4-49НЕ-Р1КО-3Т51 від 12.04.2025 р.).

Позивачем зроблений розрахунок витрат у зв`язку з навчанням, згідно якого на оплату харчування, проїзд, мобільний зв`язок, одяг/взуття, засоби гігієни, медичне приладдя, ліки, інтернет, розвиток, дозвілля, інші витрати, а всього 9535 грн. в місяць.

Мати Позивача перебуває у соціальній оплачуваній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, а також по догляду за дитиною, що підтверджується витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 32 від 30.01.2025.

Відповідач є військовослужбовцем. В період проходження військової служби отримав травму, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 27.08.2025 р. № 2025 -0827-1207-4639-7.

Згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ОСОБА_2 в 2025 р. отримав дохід в в/ч НОМЕР_4 , щомісячний дохід склав 46373,73 грн.

Згідно декларації за 2024 р. поданої ОСОБА_2 , має у власності автомобіль Форд, земельну ділянку площею 1000 кв.м.

За рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2020 р у справі №363/3955/20 відповідач сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , 2018 року народження, в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; та за рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2023 р. у справі № 760/18675/22 сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , 2013 року народження аліменти в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття.

За рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2020 р. № 363/3955/20 відповідач має заборгованість в розмірі 20 424 грн.

Норми права, застосовані судом, мотиви суд.

Статтею ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

На підставі ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ст. 200 СК України, розмір аліментів на утримання повнолітніх, дочки, сина, суд визначає в твердій грошовій сумі або в частці від доходу платника аліментів з урахуванням обставин передбачених ст.182 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За нормами ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Ч. 2 ст. 199 СК України передбачає, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. При цьому мати, батько мають рівні обов`язки щодо дитини.

Суд виходить з того, що правовідносини між батьками та повнолітніми дітьми щодо надання матеріальної допомоги регулюються статтею 199 Сімейного кодексу (СК) України. На відміну від ст. 180 СК України (утримання неповнолітніх), обов`язок за ст. 199 СК України не є безумовним і виникає лише за наявності сукупності трьох факторів: Досягнення дитиною віку від 18 до 23 років.

Продовження навчання дитиною. Потреба дитини у матеріальній допомозі за умови спроможності батьків її надавати.

Судом встановлено та підтверджено що позивач є студентом Кам`янець-Подільського медичного фахового коледжу з 01.09.2024 р. денної форми навчання. Строк закінчення закладу 28 червня 2027 р.

ОСОБА_1 є студентом Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам`янець-Подільський державний інститут», термін закінчення навчання 30 червня 2028 року.

У зв`язку з навчанням позивач потребує матеріальної допомоги.

Позивач надав докази відсутності доходів та витрат на навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховувує можливість надання допомоги кожним з батьків та наявність у них інших утриманців. Оскільки у відповідача є малолітня донька, стягнення 1/4 частини його доходу (як просить позивач) призведе до порушення прав іншої дитини на належний рівень життя. Обов`язок утримувати неповнолітню дитину є пріоритетним щодо обов`язку утримувати повнолітнього працездатного сина-студента.

Суд вважає, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану, який би обґрунтовував неможливість надання відповідачем матеріальної допомоги повнолітньому сину у зв`язку з навчанням.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, та, зокрема, те, що повнолітній син є студентом, а тому потребує утримання, зважаючи на стан здоров`я та матеріальний стан Відповідача, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, суд, виходячи з принципів справедливості та розумності, приходить до висновку про те, що сума аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів, буде достатньою та посильною для відповідача.

Заперечення відповідача проти позову з підстав не достатнього матеріального забезпечення не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Законодавче обмеження можливості стягнення з відповідача половини заробітку застосовуються виключно у разі звернення до суду саме у порядку наказного провадження, а тому наявність іншого судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на двох дітей за різними виконавчими листами в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача не встановлює для суду обов`язку автоматично зменшити або відмовити у стягненні аліментів, які підлягають до стягнення на іншу дитину.

При цьому, суд зауважує, що відповідач не позбавлений права порушити перед судом окрему вимогу про зменшення розміру аліментів за наявності відповідних підстав.

Суд вважає, що стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини не поставить відповідача в скрутне матеріальне становище, оскільки в сукупності розмір призначених аліментів не перевищуватиме 70% відрахувань з заробітної плати відповідача.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Витрати на дороговартісну стоматологічну імплантацію, хоч і є необхідними за медичними показниками, за своєю природою не належать до витрат, які пов`язані з навчанням повнолітньої дитини.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 182, 199-200 СК України, та керуючись ст. 12, 141, 264, 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на період навчання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову 30.06.2025 р. і до завершення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячної суми підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.