Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №577/3230/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3230/26

Провадження № 3/577/1033/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Ярмак О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлений, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682354 від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він 02 червня 2026 року о 22 год. 00 хв. по вул. Конотопських партизан в м. Конотопі Сумської області керував автомобілем «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова та хитка хода, але від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затв. постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306.

В судове засідання, призначене на 12 червня 2026 року на 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 2, 6, 8).

У статті ст. 129 Конституції України закріплений конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатися про час розгляду справи про адміністративне правопорушення, результати судового розгляду справи, отримати копію судового рішення з метою оскарження постанови суду у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до принципу диспозитивності, на якому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд, в тому числі правом брати участь в судових засіданнях.

Частиною ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки ОСОБА_1 у встановленому порядку був повідомлений про розгляд 12 червня 2026 року о 09 год. 00 хв. справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, клопотань про відкладення справи про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 не надходило, його участь при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, не є обов`язковою, то суд вважає можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення 12 червня 2026 року о 09 год. 00 хв. провести за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція норми ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто скеровує до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі й осіб, які керують транспортними засобами, та які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затв. постановою КМУ від 10 жовтня 2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затв. наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніннях або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1413/735 .

Згідно ч.ч.1-4 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення

З вищевказаних нормативно-правових актів слідує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння необхідна наявність наступних умов:

1) особа має керувати транспортним засобом (бути водієм транспортного засобу);

2) повинен бути дотриманий встановлений порядок пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння;

3) складання протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682354 від 02 червня 2026 року, доказом у справі про адміністративне правопорушення є відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського № 0430000012 (а.с. 6-7).

З переглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що 02 червня 2026 року о 21 год. 59 хв. працівники поліції переслідують чоловіка, який тікає від них у чагарниках. Після того як працівники поліції наздогнали вказаного чоловіка, то встановили його особу. Ним виявився ОСОБА_1 . На відеозаписі зафіксовано, що автомобіль «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 стоїть неподалік місця, де працівники поліції наздогнали ОСОБА_1 .

Факт руху автомобіля ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вказаному відеозаписі не зафіксований.

Після того як працівники поліції наздогнали ОСОБА_1 та встановили його особу, йому було повідомлено, що у нього різкий запах алкоголю із порожнини рота та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер 6820» або проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також ОСОБА_1 було роз`яснено, що він має право відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що він не керував автомобілем, а просто ходить у вказаній місцевості, оскільки проживає неподалік. Пояснив, що втікав від працівників поліції, оскільки злякався та не зрозумів, що його переслідують працівники поліції.

ОСОБА_1 не заперечував, що автомобіль «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить йому, але при цьому стверджував, що він не керував транспортним засобом. Пояснив, що автомобіль поставив на вказаному місці раніше.

Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що у них є відеозапис з відеореєстратора, встановленого у автомобілі патрульної поліції, на якому зафіксовано, що він керував автомобілем, а коли побачив працівників поліції, то став втікати.

Після вказаних слів ОСОБА_1 декілька раз прохав показати йому вказаний відеозапис, але працівники поліції відмовили, пояснивши, що вказаний відеозапис буде наданий суду.

У подальшому стосовно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 6).

Судом, в порядку ст. 278 КУпАП, з Конотопського РВП ГУНП в Сумській області був витребуваний повний відеозапис з нагрудного відеореєтратора поліцейського № 0430000012 щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП 1 № 682354 від 02 червня 2026 року (а.с. 8).

Проте відеозапис, на якому був би зафіксований факт керування ОСОБА_1 02 червня 2026 року о 22 год. 00 хв. по вул. Конотопських партизан в м. Конотопі Сумської області автомобілем «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , суду наданий не був.

Як вбачається з наданих до суду відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, рух транспортного засобу на відеозаписах взагалі не зареєстрований. Працівниками поліції транспортний засіб безпосередньо зупинений не був.

Суд враховує, що визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Після того як ОСОБА_1 заперечив факт керування ним 02 червня 2026 року о 21 год. 59 хв. по вул. Конотопських партизан в м. Конотопі Сумської області автомобілем «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівники поліції не спростували вказані твердження ОСОБА_1 шляхом огляду автомобіля зокрема, не з`ясували чи наявні ознаки, які підтверджують факт, що автомобілем керували нещодавно: працюючий двигун, гарячий капот та колеса автомобіля, тощо.

На думку суду наявність включених у автомобілі, який перебуває у нерухомому стані, фар не доводить факт безумовного керування транспортним засобом.

При цьому питання, чому в автомобілі «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 включені фари, якщо ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом, працівниками поліції у ОСОБА_1 з`ясовано не було.

Суд враховує, що, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Рух автомобіля «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 02 червня 2026 року о 22 год. 00 хв. по вул. Конотопських партизан в м. Конотопі Сумської області, а також керування транспортним засобом ОСОБА_1 на долученому до протоколі про адміністративне правопорушення відеозаписі, а також додатково наданому відеозаписі, не зафіксований.

До протоколу про адміністративне правопорушення не долучені також показання свідків чи інші докази, які би підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, до компетенції суду належить лише розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки не надано доказів, що він 02 червня 2026 року о 22 год. 00 хв. по вул. Конотопських партизан в м. Конотопі Сумської області автомобілем «ВАЗ 21101» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 9, 62 Конституції України, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. ст. 2, 7, 245, 251, 252, 254, 280, 283, 284 КУпАП.

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О. М. Ярмак