Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №576/1034/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1034/26

Провадження № 2/576/659/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 липня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого суддіУсенко Л.М.

секретар судового засіданняБірюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 576/1034/26

за позовомОСОБА_1

до відповідача Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області

провстановлення юридичного факту та визнання права власності на майно в порядку спадкування

учасники справи та представники:

представник позивачаКасатська Ю.А.

позивачОСОБА_1

представник відповідачане з`явився

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її донька та мати позивачки - ОСОБА_4 , отримавши у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.10.2013 на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,7033 га та земельної ділянки площею 1,14 га, розташованих на території Уланівської сільської ради Глухівського району Сумської області.

Також ОСОБА_3 за життя належав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, рішенням виконавчого комітету Уланівської сільської ради народних депутатів Глухівського району Сумської області від 30.12.1993 ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га, яка знаходиться під вказаним вище будинком (присадибна ділянка), та земельну ділянку площею 0,31 га, яка знаходиться при вказаному вище будинку (у рішенні вказано земля, яка знаходиться під посівом с/г культур). Однак, спадщину на вище вказане спадкове майно за життя ОСОБА_4 не оформила, бо у неї були відсутні правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_3 за життя не отримувала документи на право власності на будинок та земельні ділянки площею 0,06 га та 0,31 га.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Позивач є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 та в установленому законом порядку прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 немає. Батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У березні 2026 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на спадкове майно у вигляді житлового будинку,розташованого в АДРЕСА_1 , та на земельні ділянки при вказаному будинку площею 0,06 га та 0,31 га, які успадкувала ОСОБА_4 після смерті своєї матері ОСОБА_3 . Однак постановою приватного нотаріуса Скоробагатько Н.Б. від 06 березня 2026 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері – ОСОБА_4 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане вище майно.

Крім того, при вивченні документів, що підтверджують родинні відносини між позивачем та її померлою матір`ю, виявилася розбіжність у написанні їх прізвищ, а саме у свідоцтві про смерть матері зазначено прізвище померлої « ОСОБА_6 », тоді як прізвище позивачки згідно паспорту « ОСОБА_7 ». Вважає, що різниця у написанні однієї букви у їхніх прізвищах сталася через невірний переклад прізвища, оскільки свідоцтво про народження позивачки було заповнено російською мовою, де її прізвище і прізвища батьків були зазначені мовою оригіналу (російською мовою) « ОСОБА_8 ».

Тому просить суд: встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 ; визнати за позивачем право власності на житловий будинок загальною площею 50,1 кв.м, житловою площею 19,3 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами – сараєм, вбиральнею, погребом, огорожею, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яка успадкувала вказаний житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,31 га кадастровий номер 5921588600:01:001:0085, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, код цільового призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яка успадкувала вказану земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,06 га кадастровий номер 5921588600:01:001:0086, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: категорія земель – землі житлової та громадської забудови, код цільового призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яка успадкувала вказану земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, що викладені в позовній заяві, просили задовольнити. Позивач додатково повідомила, що наразі доля спірного житлового будинку їй невідома, у селі багато пошкодженого житла внаслідок російської агресії, але її будинок місяць тому був цілий, відповідно за компенсацією через його ушкодження або знищення не зверталась.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від Есманьської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника селищної ради.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у «селение Уланово, Глуховский район, Сумская область» народилася « ОСОБА_9 » (мовою оригіналу свідоцтва про народження). ЇЇ батьками вказані « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_10 » (а.с. 8).

Згідно паспорту НОМЕР_1 , виданого 18 березня 1996 року Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Уланово Глухівського району Сумської області (а.с. 6-7).

Зі свідоцтв про смерть вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 11, 12).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що знайомий з позивачкою з дитинства, вони одружені. Померлу ОСОБА_4 також знав з часів свого дитинства. Вже 30 років він одружений з її донькою ОСОБА_1 . Теща померла три роки тому. Вона весь час проживала в АДРЕСА_2 .

Згідно довідки приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б., після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Суми ОСОБА_4 , 1939 р.н., останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_2 , була заведена спадкова справа 21.11.2023 за № 120/2023 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом доньки померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є її єдиною спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину, з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с. 23-24).

Отже, встановлення факту родинних відносин потрібно позивачу для реалізації спадкових прав після смерті матері. Встановити факт родинних відносин у інший спосіб не є можливим.

Досліджені судом докази дають підстави для висновку про те, що розбіжності в написанні прізвища « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_6 » є наслідком його написання різними мовами (українська та російська) та помилкового перекладу.

За таких обставин, враховуючи що встановлення факту породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав позивача, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, суд вважає, що позов в частині встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 (а.с. 11). Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними та господарськими спорудами та земельних ділянок площею 0,31 га та 0,06 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що за життя належали її матері ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 9, 10).

За копією спадкової справи № 146-2013 року, заведеної 19.10.2013 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 , та в установленому законом порядку прийняла та оформила спадщину після смерті матері, отримавши у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2013 № 1598 та № 1599, на спадкове майно ОСОБА_3 , яке складається із: земельної ділянки площею 4,7033 га та земельної ділянки площею 1,14 га, які розташовані на території Уланівської сільської ради Глухівського району, що належать померлій ОСОБА_3 ; грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, а також індексаційними виплатами, що знаходяться на рахунках в відділенні № 10018/074 м. Глухів ПАТ «Державний ощадний банк України» та належать померлій ОСОБА_3 (а.с. 88-120).

Відповідно положень ст. ст. 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 всі належні їй права та обов`язки, що належали останній, перейшли до її доньки ОСОБА_4 .

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 4 ст. Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Згідно виписки з погосподарської книги № 4 на 2021-2025 р.р., наданої Есманьською селищною радою Шосткинського району Сумської області від 26.11.2025 № 03-10/731, номер об`єкта погосподарського обліку: 24-0300-5, місце знаходження: АДРЕСА_1 , власник домогосподарства: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Житловий будинок: рік побудови - 1951 рік, загальна площа - 50,1 кв. м, житлова площа - 19,3 кв.м. (а.с. 20).

З довідки Есманьської селищної ради № 03-10/383 від 20.03.2026 року померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Згідно довідки КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» від 09.12.2025 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , на ОСОБА_3 не зареєстровано (а.с. 22).

З технічного паспорту 2199, виготовленого 09.12.2025 КП «Глухівське БТІ» Глухівської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 50,1 кв.м, житловою площею 19,3 кв.м (житловий будинок літ. «А», прибудова «а», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «У», погріб літ. «Пг», огорожа № 1 (а.с. 16-19).

Відомості щодо самочинного будівництва в матеріалах справи відсутні.

З архівного витягу (мовою оригіналу) «Решением исполнительного комитета Улановського сельского совета народных депутатов Глуховского района Сумской области от 30 декабря 1993 года «Об утверждении заявлений на приватизацию земельных участков», передано землю в частную собственность для индивидуального жилищного строительства и ведения личных подсобных хазяйств землепользователю ОСОБА_12 (№ 249): земли наход. под строен. – 0,06 га, земли находящ. под посевом с/х культур – 0,31 га (а.с. 25).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,3100 га, кадастровий номер: 5921588600:01:001:0085, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26-31).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер: 5921588600:01:001:0086, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: категорія земель – землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 32-37).

Постановою приватного нотаріуса Скоробагатько Н.Б. від 06 березня 2026 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та на земельні ділянки при ньому,що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері – ОСОБА_4 , в зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності на це спадкове майно (а.с. 15).

Відомості щодо інших спадкоємців, про усунення позивача від спадкування та інші обставини, які б перешкоджали захисту спадкових прав позивача, суду не надані.

Відповідно положень ст. ст. 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 всі належні їй права та обов`язки, у тому числі й право на житловий будинок та земельні ділянки, що належали останній, перейшли до її доньки ОСОБА_4 , а позивач ОСОБА_1 в силу ст. 1235 ЦК України є спадкоємцем за законом ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину.

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно п. а ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до п. «в», п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.

За таких умов, враховуючи, що померлій ОСОБА_3 до 05.08.1992 року належав будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та рішенням виконкому від 30.12.1993 «Про затвердження заяв на приватизацію земельних ділянок» була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,06 га для індивідуального житлового будівництва, та земельна ділянка площею 0,31 га для ведення особистого підсобного господарства, але за життя ОСОБА_3 не отримала правовстановлюючих документів на будинок та земельні ділянки, та які перейшли до її доньки ОСОБА_4 , суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності в порядку спадкування на зазначений будинок з надвірними та господарськими спорудами та на земельні ділянки, площею 0,31 га та 0,06 га, розташовані за вищевказаною адресою.

Керуючись статтями 12, 13, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 265, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.

Встановити факт того, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 50,1 кв.м, житловою площею 19,3 кв.м (позначений літ. «А» з прибудовою «а» та надвірними та господарськими будівлями: погріб «Пг», сарай «Б», сарай «В», вбиральня «У», ворота з хвірткою) розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , і яка успадкувала вказаний житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,31 га кадастровий номер 5921588600:01:001:0085, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, код цільового призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , і яка успадкувала вказану земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,06 га кадастровий номер 5921588600:01:001:0086, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: категорія земель – землі житлової та громадської забудови, код цільового призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , і яка успадкувала вказану земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 06 липня 2026 року.

Суддя Л.М. Усенко