Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №466/3670/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Несплата аліментів

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №466/3670/26

Суддя: Луців-Шумська Н. Л.

Справа № 466/3670/26

Провадження № 3/466/1462/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ШВДВС у м. Львові, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

Згідно протоколу №63254793 про адміністративне правопорушення від 16.04.2026, ОСОБА_1 , не сплачує аліменти стягувачу ОСОБА_2 , на утримання дітей у розмірі 1/3 від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої, згідно розрахунку від 15.04.2026, за період з 30.06.2020 по 31.03.2026, сумою 372 973,29 грн. перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, вчинивши адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

При розгляді справи в суді представник ОСОБА_1 - адвокат Смолинець Я.І. пояснив, що 16.04.2026 державним виконавцем складено протокол про адміністративне правопорушення № 63254793 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу, заборгованість зі сплати аліментів за період з 30.06.2020 по 31.03.2026 становить 372 973,29 грн, що перевищує суму платежів за шість місяців. 09.10.2020 відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення аліментів. Під час виконавчого провадження встановлено, що боржник офіційно не працює та не отримує офіційних доходів; нерухоме майно за ним не зареєстроване. Державним виконавцем виявлено транспортний засіб Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який 30.10.2024 оголошено в розшук. 25.02.2025 через наявність заборгованості державним виконавцем винесено постанови про тимчасове обмеження боржника у праві: виїзду за межі України; керування транспортними засобами; користування зброєю; полювання. Зазначив, що заборгованість виникла внаслідок перерахунку аліментів та включення до розрахунку виплат за участь у бойових діях. Станом на 31.03.2026 фактична заборгованість зі сплати аліментів становить 72 973,29 грн. Несплачений штраф за аліменти становить 67 888,92 грн. Зазначає, що ОСОБА_1 сплачував аліменти, що підтверджується квитанціями, які надав до матеріалів адміністративної справи. У матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні належні докази вручення викликів державного виконавця, що позбавило боржника можливості надати пояснення та документи. Посилаючись на принцип презумпції невинуватості, норми Конституції України, КУпАП, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, сторона захисту стверджує, що вина особи не доведена належними та допустимими доказами. У зв`язку з викладеним захист просить суд закрити провадження у справі № 466/3670/26 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшла наступних висновків.

Згідно ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.183-1 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом спірного періоду здійснював платежі на утримання дітей, що підтверджується наданими до матеріалів справи квитанціями про сплату аліментів.

З письмових пояснень та наданих документів убачається, що виникнення заборгованості могло бути зумовлене проведенням державним виконавцем перерахунку аліментних платежів та включенням до розрахунку доходів, отриманих боржником у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що боржник повністю ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання дітей або умисно не сплачував аліменти.

За таких обставин суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку, що заборгованість виникла виключно внаслідок винної несплати аліментів боржником. Натомість наявні у справі докази свідчать про здійснення ним платежів на користь дітей, а причина виникнення заборгованості потребує додаткового з`ясування та не підтверджує беззаперечно наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення ОСОБА_1 про виклики державного виконавця від 06.08.2025 року, 17.09.2025 року, 30.09.2025 року та 06.04.2026 року. У матеріалах справи відсутні докази вручення таких викликів або отримання їх особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на наявність доказів сплати аліментів та відсутність належних доказів умисного ухилення від їх сплати, суд доходить висновку, що подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутні.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У справах «Малофеева проти росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення прав захисту (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має право захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суддя робить висновок про відсутність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.

У відповідності п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевказане та враховуючи положення п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 183-1, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, - закрити, за відсутністю у його діяннях події та складу адміністративного правопорушення, згідно ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua