Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №332/4604/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/4604/25

Провадження №: 1-кп/332/196/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Заводського районного суду м. Запоріжжя у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2025 за № 12025082190000135, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іртишськ, Іртишського району Павлодарської облвчті Республіки Казахстан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

встановив:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.

Президент рф 24 лютого 2022 року публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово- політичного керівництва рф, військовослужбовці збройних формувань рф, шляком збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, сі Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, у тому числі міста Василівка Василівського району Запорізької області.

У зв?язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України 24.02.2022. Указами Президента України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України.

Починаючи з 26.02.2022 територія Василівської міської територіальної громади Запорізької області по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора рф, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 (в редакції № 748 від 23.04.2025) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 08.05.2024, далі за текстом – Закон № 1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід?ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові - органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до Указу № 145-у від 02.06.2023 (мовою оригіналу) «временно исполняющего обязаности губернатора Запорожкой области ОСОБА_7 «О некоторых вопросах организации местного самоуправления в Запорожской области» на території «Васильевского муниципального округа» створений орган місцевого самоврядування - «Васильевский окружной совет депутатов», відповідно до ст. 9. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є незаконним.

В подальшому, відповідно до рішення № 11/83-1 от 21.06.2023 незаконно створеного органу (мовою оригіналу) «Избирательной комиссии Запорожской области» - «О проведении голосования на выборах депутатов Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, а также на выборах депутатов представительных органов муниципальных образований в Запорожской области первого созыва, назначенных на 10 сентября 2023 года, в течении нескольких дней подряд» призначені незаконні вибори на тимчасово окупованій території Запорізької області на 10.09.2023.

Встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території м. Василівка Василівської міської територіальної громади Запорізької області, яка з 26.02.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації, приблизно у період часу, з серпня по вересень 2023 року, діючи умисно, маючи проросійські погляди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно прийняв участь у виборах, як кандидат в депутати від політичної партії держави-агресора рф - (мовою оригіналу) «единая росия», до незаконного органу влади - (мовою оригіналу) «Васильевский окружного Совет депутатов», створеного на тимчасово окупованій території.

Далі, 10.09.2023, ОСОБА_6 був обраний депутатом першого скликання від політичної партії держави-агресора РФ - «единая россия» у незаконний орган влади «Васильевский окружной Совет депутатов», створений на тимчасово окупованій території м. Василівка, Василівської міської територіальної громади Запорізької області, який 29.09.2023 внесений до «Единного государственного реестра юридических лиц» держави-агресора РФ, як окрема юридична особа - «Васильевский окружной совет депутатов», (юридична адреса: Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів,1 номер «Основной государственный регистрационный номер» 1239000010402).

В подальшому, ОСОБА_6 будучи обраним депутатом першого скликання до незаконного органу влади - «Васильевский окружной Совет депутатов», діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої представниками збройних формувань держави агресора рф, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Василівка Василівської міської територіальної громади Запорізької області, прийняв участь у проведенні (мовою оригіналу) «второго заседания первого созыва Васильевского окружного Совета депутатов», відповідно рішення № 5 «Об утверждении персонального состава постоянных комиссий Васильевского окружного Совета депутатов первого созыва», де його за добровільної згоди призначено (мовою оригіналу) «членом постоянной комиссии по промышленности».

Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , обгрунтовано обвинувачується к у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільне обрання громадянина України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, з врахуванням того, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалось у спеціальному провадженні згідно з ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2025 (а.с. 109-112т. 1), тому ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято рішення про здійснення відкритого спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні (а.с. 177-178 т. 1) та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.

У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_6 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_6 до слідчого (прокурора), суду, направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя (а.с. 46-173 т.1).

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомлений мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути засудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року; «F.C.B. проти Італії» від 28 серпня 1991 року; «Т. проти Італії» від 12 жовтня 1992 року; «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року; «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року; «Меденіца проти Швейцарії» від 14 червня 2001 року; «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року; «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року висвітлено пункт про здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого в аспекті вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право кожного на справедливий суд, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження; якщо він згодом може домогтися ухвалення нового судового рішення за його участі, в якому містилася б оцінка обґрунтованості висунутих проти нього обвинувачень, а також під час дотримання інших гарантій його конвенціальних прав. Це свідчить про те, що здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого не суперечить вимогам цього нормативно-правового акта міжнародного значення.

Натомість, ОСОБА_6 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

Таким чином ОСОБА_6 , в силу п. 3 ч. 3 ст. 323 КПК України, обізнаний, тобто повинен був знати, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, втім до слідчого та у судові засідання жодного разу не з`явився.

Про причини неявки суду не повідомив, можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції «ВКЗ» поза межами приміщення суду не скористався

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Крім того, інтереси обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому процесі належно і якісно були представлені захисником ОСОБА_5 , який був забезпечений державою з Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до постанови про призначення захисника (а.с.43-45 т.1).

Отже, судом виконаний обов`язок вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення обвинуваченому у колабораційній діяльності ОСОБА_6 права на кваліфікований захист, у тому числі і призначення захисника, який би надавав практичну юридичну допомогу ефективно, оскільки такий захист не може бути ілюзорним заради «видимості судового процесу», що є одним із основоположних елементів справедливого розгляду, на що неодноразово наголошував і наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Крім того, захисник ОСОБА_5 під час судового провадження перед початком кожного судового засідання повідомляв суд про те, що ним не вдалося встановити будь-який зв`язок зі своїм підзахисним – обвинуваченим ОСОБА_6 і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас захисник ОСОБА_5 належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні та необхідності виправдення ОСОБА_6 через невстановлення достатніх доказів доведення винуватості особи в суді і вичерпаності можливостей їх отримати.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Іртишськ, Іртишського району Павлодарської облвчті Республіки Казахстан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.07.1997, що підтверджується копією цього паспорту, долученого до матеріалів справи (а.с. 164-166 т.2).

Отже, обвинувачений ОСОБА_6 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 збройні сили Російської Федерації вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і м.Василівка, Василівського району Запорізької області.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована рф територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Василівська міска територіальна громада Василівського району Запорізької оласті віднесена до тимчасово окупованих територій України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, безпосередньо допитавши свідка, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України підтверджується такими доказами:

Копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.07.1997 на ім`я ОСОБА_6 (а.с. 164-166 т.2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 17.06.2025 інтернет сторінки з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якій було виявлено інформація щодо участі ОСОБА_6 у виборах в якості кандидата в депутати ( а.с. 11-16 т.2) та додатком до цього протоколу огляду від 17.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом ( а.с. 17 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 17.06.2025 інтернет сторінки з назвою: «Официальній сайт правительства Запорожской області» на якій було виявлено інформацію щодо незаконно створених органів влади, в тому числі й у Василівському районі ( а.с. 18-23 т.2) та додатком до цього протоколу огляду від 17.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом ( а.с. 24 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 17.06.2025 інтернет сторінки з назвою: «Официальній сайт правительства Запорожской області`інформації, зокрема файлу «Решение № 5 Об утверджении Положения о постоянных комиссиях Васильевского окружного Совета депутатов от 03.10.2023», який містить «Решение № 5 от 03.10.2023 Об утверджении персонального состава постоянных комиссий Васильевского окружного Совета депутатов первого созыва», за підписом «Председателя Васильевского окружного Совета депутатов ОСОБА_9 » згідно змісту якого, депутат ОСОБА_10 увійшов до складу постійної комісії з промисловості під номером 4 (а.с. 31-37 т. 2) та додатком до цього протоколу огляду від 17.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом (а.с. 38 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 17.06.2025 інтернет сторінки з назвою: «За!Информ» від 19.11.2024, де виявлено документ із назвою «О заслушивании ежегодного отчета Председателя Васильевского окружного Совета депутатов о результатах деятельности Васильевского окружного Совета депутатов». У документі зазначено (рос. мовою) « ОСОБА_11 , ОСОБА_12 закреплены за разными районами города Васильевка и также находятся в постоянном контакте с горожанами, помогают им решить различные проблемы, качества жилья пострадавших от обстрелов, ремонта кровли и остекления» (а.с. 79-96 т.2) та додатком до цього протоколу огляду від 17.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом (а.с. 87 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 18.06.2025 інтернет сторінки (телеграм каналу) «Васильевский окружной Совет депутатов», (публікація від 30.05.2025), розміщений графік прийому громадян депутатами «Васильевского окружного совета депутатов» на червень 2025 року. Згідного вищезазначеного графіку ОСОБА_13 здійснює прийом громадян 18.06.2025 у період часу з 13.00 до 15.00 год. за адресою: м. Василівка, Адмінінстрація (а.с. 97-103 т.2) та додатком до цього протоколу огляду від 18.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом (а.с. 102 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 18.06.2025 інтернет сторінки (телеграм каналу) з назвою «Васильевский окружной Совет депутатов» від 24.02.2025, яка складається з чотирьох фотознімків та мається наступний текст (рос. мовою) «… депутаты от партии «Единая Россия» - Виктором Пыхтиным и ОСОБА_14 , возложили цветы к мемориалу «Алея Славы» (а.с. 104-109 т.2) та додатком до цього протоколу огляду від 18.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом (а.с. 110 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 18.06.2025 інтернет сторінки (телеграм каналу) з назвою «Васильевский окружной Совет депутатов» від 24.02.2025, яка складається з чотирьох фотознімків та мається наступний текст (рос. мовою) «… депутаты от партии «Единая Россия» - Виктором Пыхтиным и ОСОБА_14 , возложили цветы к мемориалу «Алея Славы» (а.с. 104-109 т.2) та додатком до цього протоколу огляду від 18.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом (а.с. 110 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 від 18.06.2025 інтернет сторінки (телеграм каналу) з назвою «Васильевский окружной Совет депутатов» від 29.01.2025, яка складається з одного фотознімку та наступного тексту (рос. мовою) «… Виктор Пыхтин – депутат Васильевского окружного Совета депутатов Первого созыва от партии «Единая Россия» (а.с.111-117) та додатком до цього протоколу огляду від 18.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом (а.с. 119 т. 2);

Протоколом огляду слідчого СВ Василівського РУП ГУНП в Запорізькій областімайора поліції ОСОБА_8 від 18.06.2025 інтернет сторінки (телеграм каналу) з назвою «Васильевский окружной Совет депутатов» від 27.04.2024, яка складається з п`яти фотознімків та наступного змісту (рос. мовою) «… На помощь пришли депутаты … и Виктор Пыхтин» (а.с. 119-125) та додатком до цього протоколу огляду від 18.06.2024 – оптичним носієм інформації – диском «DVD-R» із пояснювальним записом (а.с. 126 т. 2);

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.06.2025, згідно зі змістом якого свідок ОСОБА_15 за фотознімками впізнав ОСОБА_6 , як депутата незаконно створеного огану, який у травні 2025 року у місцевій лікарні пропонував допомогу в якості депутата та як особу, що зображена на фотознімку інтернет сторінки (телеграм каналу) з назвою «Васильевский окружной Совет депутатов» (а.с. 127-134 т. 2);

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.06.2025, згідно зі змістом якого свідок ОСОБА_16 за фотознімками впізнав ОСОБА_6 , як депутата незаконно створеного огану від партії «єдіная росія» (а.с. 135-138 т. 2);

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.06.2025, згідно зі змістом якого свідок ОСОБА_17 за фотознімками впізнал ОСОБА_6 , як депутата незаконно створеного огану та як особу, що зображена на фотознімках інтернет сторінки (телеграм каналу) з назвою «Васильевский окружной Совет депутатов» (а.с. 139-146 т. 2);

Також стороною обвинувачення для допиту у судовому засіданні були заявлені свідки.

Так, під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , пояснила, що вона перебувала у м. Василіка до жовтня 2023 року та те, що знає ОСОБА_6 особисто так як проживала з ним по сусідству. Також остання додала, що останній подав свою кандидатуру від партії «единая россия», після чого став депутатом, та займався керуванням робіт по відновленню будинків після обстрілів, а також проводив прийом громадян в будівлі адміністрації в м. Василівка. Про такі вчинки ОСОБА_6 свідку також стало відомо із місцевих телеграм-каналів, з якими свідок ознайомлювалася після жовтня 2023 року. Зі слів свідка, такі дії ОСОБА_6 робив добровільно без жодного примусу.

Свідкок ОСОБА_16 судове засідання неодноразово не з`являвся. Відповідно до інформації, наданою стороною обвинувачення, встановити місце фактичного перебування цього свідка не є можливим.

Оголошення показань свідків, які були надані раніше, в судовому розгляді можливе якщо свідок не може бути допитаний в судовому засіданні з об`єктивних причин (наприклад, через хворобу, смерть, відсутність на території України тощо).

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, за правилами п. 11 ст. 615 КПК України, у судовому засіданні оголошені показання свідка ОСОБА_16 які були надані ними раніше.

Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 19.06.2025 (а.с. 156-158 т. 2), та додатком до протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 21.09.2024 – SDдиск ( а.с. 159 т. 2), які були досліджені в судовому засіданні, свідок ОСОБА_16 зазначив, що він на початку травня 2024 року перебуваючи в сільській раді особисто спілкувався з громадянином ОСОБА_6 , який представився як депутат «Василівського окружного совета депутатов» з приводу надання допомоги з водопостачання та сплати, однак останній зазначив, що він займається проведенням роботами з відновлення будинків після обстрілів, а даним питанням він не займається.

Від допиту свідка ОСОБА_15 сторона обвинувачення відмовилась.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючі обвинуваченої ОСОБА_6 відомості, а також досліджені такі документи:

Витяг з Єдиного реєстру досудових розлідувань № 12025082190000135 від 12.05.2025 (а.с. 41 т.1);

Постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №2025082190000135 (а.с. 5-6 т. 2);

Постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2025082190000135(а.с. 3-4 т. 2);

Постанова про доручення досудового розслідування по кримінальному провадженню слідчій групі (а.с. 7-8 т. 2);

Постанова про залучення спеціаліста (а.с. 9-10 т. 2);

Вимога № 4486/80/02-2025 від 20.09.2024 до УІЗ ГУНП в Запорізькій області щодо наявності у ОСОБА_6 судимостей (а.с. 167 т. 2);

Лист УСБУ в Запорізькій області від 19.06.2025 про ОСОБА_6 щодо можливого перетину кордону, а також лінії тимчасово окупованої території, отримання державної та соціальної допомоги, знаходження на податковому обліку як директора, засновника юридичної особи чи ФОП, даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого иайна (а.с. 169-171 т.2);

Відповідь КНП «ОКЗПНДтаСЗХ» З0Р відповідно до якої ОСОБА_18 у даному закладі на обліку не знаходиться (а.с.168 т.2);

Відомості з державного реєстру речових прав щодо наявності у ОСОБА_6 нерухомого майна та (а.с. 171 т. 2);

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, а також містять дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 .

Інших доказів суду не надано.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 вчинив інкриміновані йому протиправні дії, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувало йому чи його рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи міг обмовити ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині.

Фактичні дані, що містяться у протоколах оглядів телеграм-каналів, сторінок Інтернет мережі, які з урахуванням відсутності доказів, що підривають довіру до них, узгоджуються із встановленими судом обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Проведення огляду інформації, яка містилася у відкритому доступі, її хід і результати фіксувалися у відповідному протоколі огляду. До проведення слідчої дії був залучений спеціаліст з правом проведення комп`ютерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів». Під час її проведення відображалась хронологічна послідовність зберігання інформації та доказів, а також з метою встановлення належної системи цифрового збереження, була виготовлена доказова копія електронного документа, яка була збережена на окремий носій інформації, який, в свою чергу, долучений до матеріалів кримінального провадження.

Дані з відкритих джерел узгоджуються із показами свідків, за участю яких під час досудового розслідування були проведені та складені протоколи оглядів та протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, а також із показаннями, які ці ж свідки надали під час судового засідання.

Суд критично ставиться до твердження захисника ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_5 про те, що фактично під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано жодного допустимого та належного доказу, який би свідчив про те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив інкримінований злочин, передбачений ч. 5 ст.111-1 КК України.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 .

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ст. 111-1 ч. 5 КК України – як добровільне обрання громадянина України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.

Разом з тим, враховуючи той факт, що обвинувачений, як громадянин України, вчинив тяжкий злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, враховуючи підвищену суспільну небезпечність даного злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без реального відбування покарання, призначеного в межах санкції інкримінованого складу злочину.

Санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_6 скоїв злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми протиправними діями фактично сприяв державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_6 покарання у виді позавлення волі з позбавлення права обіймати посади саме в органах державної влади України та місцевого самоврядування з конфіскацією майна.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування нею покарання слід рахувати з часу фактичного затримання.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 371-376, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати виннуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, а саме посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях строком на 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання та початку реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях – обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Роз`яснити учасникам судового провадження право обвинуваченого подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1