Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №513/30/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/30/26

Провадження № 2/513/449/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Ніколенко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» в особі представника позивача Савченко Тетяни Олексіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

08 січня 2026 року до Саратського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 26.11.2020-100005033 від 26 листопада 2020 року в розмірі 15 000,00 грн та понесені судові витрати, посилаючись на ухилення відповідача від добровільного виконання договірних зобов`язань.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір 26.11.2020-100005033. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн, а вона в свою чергу зобов`язувалася повернути борг та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених договором. В свою чергу позивач звертає увагу, позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином виконав, проте відповідач - не виконує, що підтверджується карткою субконто боржника (виписка) по Кредитному договору № 26.11.2020-100005033 від 26 листопада 2020 року, у зв`язку з чим станом на 19 листопада 2025 утворилась заборгованість у розмірі 15000,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5000,00 грн та за відсотками – 10000,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

30 листопада 2021 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу №301121-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Споживчий Центр» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» суму фінансування, а ТОВ «Споживчий Центр» зобов`язується відступити ТОВ «Новий Колектор» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників № 1 до вказаного Договору факторингу ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

16 лютого 2026 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання вказує на пропуск позовної давності звернення позивача до суду; на недоведеність факту переходу права грошової вимоги; недоведеність розміру заборгованості. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав того, що відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, оскільки в доданих до позовної заяви документах відсутня квитанція (платіжне доручення) на підтвердження того, що ТОВ «Споживчий центр» перераховано 5000,00 грн відповідачу, зазначаючи, що заборгованість відповідача утворилася саме за кредитним договором № 26.11.2020-100005033 від 26 листопада 2020 року, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не надав суду оригінал вказаного договору.

19 червня 2026 року до суд надійшла відповідь від АТ Приват банк разом із банківською випискою по рахунку на ім`я ОСОБА_3 .

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. В позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , яка належним чином повідома про дату, час та місце судового розгляду справи, до суду не з`явилась, причини своєї неявки суду не повідомила.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.

Судом установлено, що 26 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір 26.11.2020-100005033. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн, а вона в свою чергу зобов`язувалася повернути борг та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених договором. Строк, на який надається кредит 14 календарних днів з дати надання, проценти 1400,00 грн сплачуються до 09 грудня 2020 року. Пролонгація строку користування Кредитом здійснюється Позичальником шляхом сплати ним Процентів за весь попередній строк користування Кредитом, що надає право Позичальнику повернути Кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою Процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати Процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума Процентів за договором досягне максимального розміру. Максимальний розмір Процентів за договором (сумарно Процентів "Економ" та Процентів "Стандарт") становить 10 000 грн. 00 коп. Після досягнення максимального розміру Проценти не нараховуються. Фіксована процентна ставка "Економ" (далі – ставка"Економ") – 2 % за 1 (один) день/днів користування Кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. Проценти "Економ" розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку "Економ" та на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту протягом первинного та пролонгованого строків. Фіксована процентна ставка "Стандарт" (далі – ставка"Стандарт") – 2,5 % за 1 (один) день/днів користування Кредитом, застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків. Проценти "Стандарт" розраховуються шляхом шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку "Стандарт" та на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту після/в період закінчення первинного та/або пролонгованого строків. Графік платежів при пролонгації: Сума Кредиту у розмірі 5 000 грн.: 00 коп. та Проценти, розраховані відповідно до вищезазначених умов сплачуються в останній день пролонгованого строку. Неустойка: 100 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 881,64% річних.

30 листопада 2024 року між ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" та ТОВ "Споживчий Центр" було укладено договір факторингу №301121-1, за умовами якого ТОВ "Новий Колектор" набуло право вимоги за договорами позики, в тому числі за договором позики № № 26.11.2020-100005033 від 26 листопада 2020, який укладений між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_2 .

Отже, ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Позивач набув право вимоги за кредитним договором № № 26.11.2020-100005033 від 26 листопада 2020, внаслідок укладення Договору факторингу № №301121-1.

Відповідно до ч.1 ст.1077, 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнтів) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють договір позики.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частиною 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом також досліджена банківська виписка на ім`я ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 , за період з 26 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року, з якої вбачається зарахування 26 листопада 2020 року коштів у сумі 5000,00 грн, а також користування вказаною карткою, однак матеріали справи не містять доказів повернення вказаних коштів.

Зважаючи на те, що відповідач, яка був належним чином повідомленим про розгляд справи, зазначені у позовній заяві обставини не спростувала та не надала належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти позовних вимог, на підставі доказів, що є в матеріалах справи позовна заява підлягає задоволенню, так як відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором.

Щодо тверджень відповідача щодо спливу строку позовної давності, то суд зазначає таке.

Так, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Зокрема, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Також, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і був відновлений лише 04 вересня 2025 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, вбачається, що на момент звернення позивача з вказаним позовом до суду, загальний строк позовної давності не минув, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності та підстав для застосування строків позовної давності немає.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2662,40 гривень, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в силу ст. 141 ЦПК України.

Що стосується клопотання відповідачки про розстрочку виконання рішення суду, з тих підстав, що з її заробітної плати вже утримується 20 % доходу за іншими виконавчими документами, вона має дитину та перебуває у стані вагітності, має складне матеріальне становище, то суд зазначає таке.

Згідно ч. 1ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням; суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до вимог ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами.

На думку суду, відповідачкою не обґрунтована необхідність розстрочки виконання рішення суду, конкретно не зазначено, яким чином відповідачка за розстрочений термін зможе сплатити всю боргову суму.

Вирішуючи вказане в відзиві питання про розстрочку, суд враховує, що відповідачкою не обґрунтовано підстави для розстрочення виконання рішення, не підтверджено відповідними доказами щодо матеріального становища відповідачки.

З вказаних підстав, суд вважає, що в задоволенні заяви відповідачки про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити за необґрунтованістю.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачці, що відповідно до ст. 435 ЦПК України вона має право після ухвалення рішення звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2-15, 89, 258, 259, 263-265, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" заборгованість за кредитним договором № 26.11.2020-100005033 від 26 листопада 2020 року у загальному розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 (п`ять тисяч) гривень; заборгованість за відсотками 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР", код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя К. Ю. Рязанова