Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №650/2010/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 650/2010/26 провадження №2/489/2435/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У квітні 2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» через систему «Електронний суд» звернулось до Великоолександрівського районного суду Херсонської області, ухвалою якого від 08.04.2026 справу передано за підсудністю до Інгульського районного суду міста Миколаєва, з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №580122956 від 29.07.2019 у розмірі 20608,53 грн., а також 2662,40 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позов обґрунтувало тим, що 29.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем був укладений кредитний договір №580122956 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.

28.11.2018 між первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено договір факторингу № 28/1118-01, до якого в подальшому додатковими угодами вносилися зміни, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №580122956 від 29.07.2019, позичальником по якому є відповідач.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладений договір факторингу № 08/0820-01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується Реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується Реєстром боржників №б/н від 14.07.2025.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку із чим на момент подання позовної заяви утворилася заборгованість у загальному розмірі 24780,00 грн., з яких 8250,00 грн. заборгованість по кредиту; 12358,53 грн. по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4159,47 грн. штрафними санкціями.

Вказану заборгованість, за винятком штрафних санкцій, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 06.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» відомості щодо емітованої платіжної картки на ім`я відповідача та здійснення на неї переказу кредитних коштів.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 29.07.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії №580122956, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в максимальному розмірі 6500,00 грн. на строк 9 днів, який відповідає строку дії договору, та зі сплатою процентів в розмірі 1,65 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (пункти 1.1 – 1.4 договору).

Згідно пункту 4.2 договору сторони погодили, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.3 договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена пунктом 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною пунктами 1.4 – 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого пунктом 1.3 договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, Товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3% (одна ціла три десятих відсотки) від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

Згідно пункту 4.3 договору, сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно пункту 4.2 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в пункті 1.3 цього Договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Кредитний договір з додатком підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «4Е8ТS36Е».

01.08.2019 між сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду про збільшення суми кредиту на 1750,00 грн. Строк кредитування сторони не змінювали.

Із заявки на отримання коштів в кредит від 29.07.2019 вбачається, що заявка містить персональні данні відповідача, адресу проживання і реєстрації, номер його платіжної картки № НОМЕР_1 та суму кредиту.

Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога», сформованої первісним кредитором 06.06.2023, підтверджується ідентифікацію кредитором особи позичальника, умови кредитування, відправлення позичальнику на електронну адресу пошти одноразового ідентифікатора «4Е8ТS36Е», його введення позичальником та перерахування грошових коштів, а також збільшення суми кредиту 01.08.2019 на 1750,00 грн.

Безготівковий переказ грошових коштів в сумах 6500,00 грн. та 1750,00 грн., на рахунок відповідача в банку за реквізитами електронного платіжного засобу №5168-74XX-XXXX-0876, підтверджується платіжними дорученнями від 29.07.2019, 01.08.2019.

Фактичне зарахування грошових коштів на рахунок відповідача за реквізитами картки № НОМЕР_2 , що згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 18.06.2026 №20.1.0.0.0/7-260617/64245-БТ належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) , підтверджується випискою про рух коштів по рахунках за період з 29.07.2019 по 06.08.2019.

Таким чином загальна сума виплаченого відповідачу кредиту становить 8250,00 грн.

Набуття прави грошової вимоги позивачем підтверджується наступним.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

28.11.2018 між первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено договір факторингу № 28/1118-01, до якого в подальшому додатковими угодами вносилися зміни, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №580122956 від 29.07.2019, позичальником по якому є відповідач.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладений договір факторингу № 08/0820-01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується Реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується Реєстром боржників №б/н від 14.07.2025.

Згідно Реєстру боржників від 14.07.2025, який є додатком до договору факторингу, загальна заборгованість за кредитним договором №580122956 від 29.07.2019 становить 24768,00 грн., з якої 8250,00 грн. заборгованість по кредиту, 12358,53 грн. прострочені відсотки, 4159,47 грн. штрафи.

Розрахунками первісних кредиторів підтверджено, що нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами здійснено по 01.11.2021.

Із розрахунку позивача, оформленого у формі виписки з особового рахунку за кредитними договором №580122956 від 29.07.2019 вбачається, що станом на 26.12.2025 заборгованість по кредитному договору становить 24768,00 грн., з якої 8250,00 грн. заборгованість по кредиту, 12358,53 грн. прострочені відсотки, 4159,47 грн. штрафи.

Вказана заборгованість відповідає заборгованості право вимоги якої позивач набув згідно Реєстру боржників від 14.07.2025.

З цієї заборгованості позивач просить стягнути лише заборгованість по тілу кредиту та відсоткам.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин третьої – шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідженими судом доказами підтверджується, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а умови такого договору відповідаю волі сторін та Закону України «Про споживче кредитування».

Належними і допустимими доказами підтверджується фактичне отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 8250,00 грн. та порушення нею грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач підтвердив відповідними розрахунками.

Із розрахунками заборгованості встановлено, що відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснювала.

Судом також встановлено, що у кредитному договорі сторони, діючи відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів, зокрема, погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку, встановленого договором і додатковими угодами, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України. Такі проценти нараховуються саме у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, не є платою за правомірне користування кредитом, мають характер відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, у позивача наявні всі правові підстави для нарахуваня процентів за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до статті 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до статті 625 ЦК України).

У зв`язку із цим, суд приходить до висновку про доведеність позову та стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8250,00 грн. та по відсоткам в розмірі 12358,53 грн., нарахування яких здійснено у відповідності до умов, передбачених пунктами 1,4, 4.2 договору.

Так як позов задоволено повністю, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі в сумі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 7000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України, а також критерії розумності і співмірності.

При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором №580122956 від 29.07.2019 в розмірі 20608,53 грн. (двадцять тисяч шістсот вісім гривень 53 коп.), а також судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 07.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко