Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №335/7633/23 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/7633/23 Головуючий в 1 інст. Стеценко А.В.

Провадження №33/807/46/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Штенгелова О.В. на постанову судді Орджонікідзевського (на теперішній час Вознесенівського) районного суду м.Запоріжжя від 6 лютого 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.08.2023 р. серії ААД № 511111, 11.08.2023 р. о 22 год. 15 хв. в м. Запоріжжя, Вознесенівський район, просп. Маяковського, 11, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Hyundai Accent з реєстраційним номером НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 на місці зупинки та у медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Штенгелов О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанову є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що в порушення вимог ст. 268КУПАП суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , зазначивши в постанові, що він повідомлений про час, місце та дату судового засідання шляхом направлення судової повістки поштою на адресу, вказану у протоколі та шляхом смс повідомлення на номер мобільного телефону. При цьому, до суду були надані відомості, які містяться в матеріалах справи, щодо перебування ОСОБА_1 на військовій службі, внаслідок чого він не проживає за своєю домашньою адресою. Отже вважає, що суд залишив поза увагою вказані відомості та формально скерував повістку на домашню адресу ОСОБА_1 та на його мобільний телефон.

Крім того зазначив, що суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі, посилаючись на те, що зупинення розгляду справи про адміністративне правопорушення не передбачено нормами КУпАП. Таким чином вважає, що суд проігнорував практику ЄСПЛ відповідно до аналізу якої, якщо у справах про адміністративне правопорушення є необхідність застосування аналогії права, то доцільно керуватись нормами Кримінально процесуального законодавства. Отже, у даному випадку при вирішенні питання про зупинення провадження, слід керуватися ст.335 КПК України, що судом не враховано.

Сторона захисту вважає, що вищезазначені обставини обмежили ОСОБА_1 у праві на захист, у праві особисто приймати участь у судовому засіданні, надавати відповідні пояснення, а також користуватися іншими правами, визначеними нормами КУпАП.

Просить скасувати постанову Орджонікідзевського (на теперішній час Вознесенівського) районного суді м. Запоріжжя від 6 лютого 2024 року, провадження у справі закрити.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс-повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), повідомлення його захисника – адвоката Штенгелова О.В. шляхом доставки судової повістки поштовою кореспонденцією, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про доставку судової повістки, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставини, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 511111 від 12 серпня 2023 року підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 5);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд в закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 6);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які показали, що 11 березня 2023 року водій автомобіля Хюндай Акцент з реєстраційним номером НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Перемоги навпроти будинку 11 по просп. Маяковського в м. Запоріжжі, здійснив виїзд на пішохідний тротуар, після чого, намагаючись покинути місце події, неодноразово здійснював виїзд на зустріну смугу руху. В момент прибуття екіпажу поліції останній припаркувався в заїзний карман на узбіччі. В салоні автомобіля окрім водія нікого не було. З водійського місця вийшов чоловік одягнений у одяг, схожий на формений кольору «олива». Приблизний вік водія 40 років, виглядав таким чином, наче перебував у алкогольному сп`янінні, мав порушення координації рухів та порушення мови під час спілкування з поліцейськими (а.с. 7-8);

- відеозаписом події (а.с. 18).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками судді суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За змістом апеляційної скарги, адвокат Штенгелов О.В. не оспорює вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні, а оспорює дотримання суддею місцевого суду норм процесуального права під час розгляду справи.

Суддя апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП через неналежне його повідомлення про час та місце розгляду справи, внаслідок чого справу розглянуто судом без його участі за наявним клопотанням про зупинення провадження в справі, не застосувавши аналогію права, зокрема ст. 335 КПК України, з огляду на наступне.

Так, матеріали даної справи засвідчують, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28) (а.с. 44). Його захисник – адвокат Штенгелов О.В. про розгляд справи, призначений на 6 лютого 2024 року був повідомлений заздалегідь шляхом доставки електронного документу до електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 45).

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Штенгелова О.В., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання, докази в даній справі та висловити позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.

Апеляційним судом права, передбачені ст.268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом його виклику та виклику його захисника – адвоката Штенгелова О.Г. до суду апеляційної інстанції і останні не скористалися таким правом.

Разом із цим, клопотання ОСОБА_1 та його захисника про зупинення провадження в справі до закінчення проходження ОСОБА_1 військової служби було розглянуто суддею місцевого суду та мотивовано і обґрунтовано відмовлено в його задоволенні.

Одночасно слід зазначити, що листом Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25 надано роз`яснення, що частиною четвертої статті 277 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачені певні випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, однак зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності на військовій службі можливе лише після внесення змін до КУпАП.

На посилання сторони захисту про незастосування суддею місцевого суду аналогії права, зокрема ст. 335 КПК України слід зазначити, що згідно ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Аналіз наведених норм закону дає підстави дійти висновку що, норми КПК до сфери національного законодавства про адміністративні правопорушення у розумінні ст.2 КУпАП не віднесено, а тому під час розгляду справ про адміністративне правопорушення та їх апеляційного перегляду норми кримінального процесуального права застосуванню не підлягають.

Отже, сукупність наведених обставин спростовує доводи апеляційної скарги про порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права під час розгляду даної справи.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Штенгелова Олександра Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Орджонікідзевського (на теперішній час Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 6 лютого 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 335/7633/23