Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №333/11465/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/11465/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/808/26Головуючий у 1-й інстанції Ходько В.М.

Єдиний унікальний №333/11465/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія –ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Рой Вікторії Вікторівни на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 25.11.2025 року о 23 год. 23 хв. біля буд.11 по вул.Автозаводській у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 08.02.2026 року о 21 год. 25 хв. біля буд.13-Б по вул.Володимира Українця у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Рой В.В. просила скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Свої вимоги мотивувала тим, що постанову суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд допустив неповноту розгляду справи, не з`ясував обставини, що мають значення для її правильного вирішення, неправильно оцінив зібрані докази.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Сам по собі втомлений вигляд, спокійна та адекватна поведінка водія не свідчать про наявність у нього ознак сп`яніння.

Разом із тим, на відеозаписові зафіксовано, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак через фізіологічні функціональні порушення він не зміг здати зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження.

Матеріали провадження не містять належних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону. Фабула даного процесуального документа не відповідає нормативно визначеному складу інкримінованого в рамках даної справи адміністративного правопорушення.

На переконання апелянта, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є безпідставним.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Рой В.В. не з`явились. Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги їх було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 за №28, через додаток «Viber». До початку апеляційного розгляду від захисника Рой В.В. надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без її участі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 і його захисника Рой В.В. до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбачених ч.1 ст.130 КУпАП адміністративних правопорушень підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно досліджено обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, зокрема, за протоколом серії ЕПР1 №523791 від 26.11.2025 року, відомостями, які містяться у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №523791 від 26.11.2025 року, відповідно до якого у вказаний в протоколі день та час ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та на вимогу поліцейського водій відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 25.11.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №8541 від 26.11.2025 року згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Водночас, рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, зокрема, за протоколом серії ЕПР1 №586527 від 09.02.2026 року, відомостями, які містяться у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586527 від 09.02.2026 року, відповідно до якого у вказаний в протоколі день та час ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та на вимогу поліцейського водій відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08.02.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №366 від 09.02.2026 року згідно якого ОСОБА_1 не пройшов повний медичний огляд на стан сп`яніння та протягом 2-х годин не надав зразки біоматеріалу (сечі).

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Об`єктивна сторона поставлених у провину ОСОБА_1 адміністративних правопорушень проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в цілому за викладених у протоколах про адміністративні правопорушення обставин ніким не заперечується.

Водночас заперечення апелянта проти доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме в стані наркотичного сп`яніння, наведене у апеляційній скарзі, апеляційним судом до уваги не приймається з огляду на зміст об`єктивної сторони інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

Адже ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення від 26.11.2025 року та від 09.02.2026 року щодо нього, відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція №1452/735").

Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладено у протоколах про адміністративні правопорушення та направленнях на огляд з метою виявлення стану сп`яніння.

Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимог ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції №1452/735 ознак наркотичного сп`яніння.

Відповідно до змісту п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з визначеними в п.4 розділу І Інструкції №1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відмовляючись від проходження у закладі охорони здоров`я огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення від 26.11.2025 року та від 09.02.2026 року щодо нього, тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачені ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві або його захисникові права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Апеляційний суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях водія складу вказаного адміністративного правопорушення.

При цьому достовірних відомостей на підтвердження обставин, які би дійсно об`єктивно двічі завадили водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, апелянтом не надано та з матеріалів справи не встановлено.

Зафіксовані на відеозаписах обох подій дії водія ОСОБА_1 були спрямовані на затягування останнім проходження огляду на стан сп`яніння шляхом ненадання зразків біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження протягом тривалого часу. Такі дії розцінюються як ухилення від виконання законних вимог поліцейського, в чому і вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В результаті чого лікарем було видано відповідні висновки, зокрема, від 26.11.2025 року, що у графі 10 містить відомості про відмову ОСОБА_1 від повного медичного огляду на стан сп`яніння; а також від 09.02.2026 року, що у графі 10 містить відомості про те, що ОСОБА_1 не пройшов повний медичний огляд на стан сп`яніння та протягом 2-х годин не надав зразки біоматеріалу (сечі).

Вказані обставини також підтверджуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, що узгоджуються між собою, є допустимими і належними у розумінні ст.251 КУпАП.

У зв`язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини дійсно мали місце.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх оформленні, не встановлено.

Протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.

В них зазначено дату та місце їх оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративних правопорушень.

Крім того, у зазначених протоколах детально викладено суть адміністративних правопорушень та вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення, зазначено пункт ПДР, вимог якого не дотримався водій.

Деталізація у протоколах про адміністративні правопорушення виду огляду на стан наркотичного сп`яніння (повний медичний), від проходження якого відмовився водій в обох випадках, не свідчить про відсутність в діях останнього складу передбачених ч.1 ст.130 КУпАП адміністративних правопорушень.

Більш того, відомості вказаних процесуальних документів не є єдиними доказами у даному провадженні. Оскільки судом першої інстанції враховано та надано правову оцінку за сукупністю усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов`язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відтак, заперечення апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом.

З огляду на вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі захисника доводи не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, для скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.

Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинені ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.ст.33, 36 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Рой Вікторії Вікторівни залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 березня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар