Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №309/1880/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1880/26

Провадження № 2/309/997/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Плиска А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина. Посилається на те, що 25 вересня 2015 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , укладено шлюб, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції у Закарпатській області. Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звертає увагу на те, що 20 березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до позивачки ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

На сьогодні позивачка ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 , разом не проживають. Вона разом сином проживає по місцю реєстрації: АДРЕСА_1 . Натомість відповідач знаходиться на заробітках в Чеській Республіки, вже тривалий час, де має стабільні високі доходи. На сьогодні син ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні матері. Відповідач ОСОБА_2 на сьогодні відмовляється у добровільному порядку утримувати їхнього сина, враховуючи вищевикладене позивачка змушена звернутись до суду.

Оскільки відповідач не має інших утриманців, є фізично здоровим, знаходиться на заробітках в Чеській Республіці, він має можливість допомагати позивачці з утриманням їхньої спільної дитини. Натомість позивачка ОСОБА_1 не може самотужки забезпечити достатній життєвий рівень для їхнього сина оскільки їй встановлена ІІІ група інвалідності, за загальним захворюванням. У зв`язку з наведеним просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6 000 грн., щомісячно, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подання позовної заяви та до досягнення ним повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2015 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 25 вересня 2013 року. В шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 03 жовтня 2014 року.

Згідно ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі Хустського районного суду Закарпатської області у справі №309/1050/26 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з позовом про розірвання шлюбу.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст.11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Статтею 180 СК України, встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч.1 ст.184 СК України.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, ст.184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Оскільки на теперішній час малолітня дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, суд вважає, що позивачка має право на отримання аліментів від батька дітей, який повинен виконувати свій обов`язок щодо їх утримання належним чином.

Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст.81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд враховує відсутність відомостей про наявність у відповідача інших осіб, які б знаходилась на його утриманні та те, що він є фізично здоровою людиною працездатного віку та доказів, які б це спростували суду не надав, а отже не позбавлений можливості заробляти і брати участь в утриманні своїх дітей.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, який в пункті 54 свого рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначав, «що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, №250, ст.35-36, п.90), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн., щомісячно, починаючи з 20.05.2026 року і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кемінь В. Д.