Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №308/6748/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6748/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ДОДАТКОВЕ/

07 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши питання ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст вимог викладених в заяві, запереченнях.

26.06.2026 відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дяченко Е.В., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 308/6748/26.

Заява обґрунтована тим, що рішенням суду у зазначеній справі відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Разом із тим, під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат у частині витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з наданням адвокатом правничих послуг. У зв`язку з цим заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Позивачем подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а у разі їх стягнення – зменшити їх розмір до 3 000,00 грн. Заперечення мотивовані тим, що заявлена до стягнення сума 50 000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову (49 053,79 грн), обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом. Зокрема, позивач зазначає, що адвокатом безпідставно визначено 5 годин на ознайомлення з матеріалами справи, хоча позовна заява містила лише 5 сторінок, а до неї було додано 7 документів, більшість із яких уже були предметом дослідження у справі № 308/16867/25. Крім того, на думку позивача, близько 90 % змісту відзиву на позов відтворює апеляційну скаргу, подану представником відповідача у справі № 308/16867/25, що свідчить про завищення часу, зазначеного на його підготовку. Також позивач вважає необґрунтованим включення до витрат часу на підготовку детального опису виконаних робіт, акта приймання-передачі наданих послуг, прибуткового касового ордера та заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки такі дії не пов`язані з розглядом справи по суті та не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Процедура.

У відповідності до ст.270 ЦПК України суд ухвалює додаткове судове рішення без виклику сторін. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2026 у справі № 308/6748/26 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів відмовлено повністю.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1, статтями 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат здійснює представництво та інші види правничої допомоги на підставі договору, а гонорар є формою винагороди адвоката, розмір якого визначається за домовленістю між адвокатом і клієнтом. Водночас суд не вправі втручатися у договірні правовідносини сторін щодо визначення розміру гонорару.

Разом із тим при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд застосовує критерії, визначені статтею 137 ЦПК України, відповідно до яких витрати на оплату послуг адвоката повинні бути співмірними зі складністю справи, виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні та розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд має оцінити їх дійсність, необхідність та розумність з урахуванням конкретних обставин справи.

Аналогічний підхід застосовує і Європейський суд з прав людини, який виходить із того, що компенсації підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані за своїм розміром витрати (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем подано договір про надання правничої допомоги від 10.11.2025, додаткові договори від 02.06.2026 та від 23.06.2026, якими погоджено розмір гонорару у сумі 50 000,00 грн, детальний опис виконаних робіт від 23.06.2026, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.06.2026, прибутковий касовий ордер № 1 від 23.06.2026 та квитанцію до нього, що підтверджують оплату правничої допомоги, а також ордер на надання правничої допомоги серії ВІ № 1401879 від 02.06.2026 і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 23.06.2026 загальна вартість правничої допомоги становить 50 000,00 грн. При цьому адвокатом зазначено про виконання таких робіт: 02.06.2026 – ознайомлення з матеріалами справи № 308/6748/26, детальний аналіз та вивчення позовної заяви і доданих до неї документів тривалістю 5 годин; 05.06.2026 – збирання доказів шляхом підготовки та направлення адвокатського запиту до Ужгородського ВДВС в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для отримання розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні № 78783903 станом на 05.06.2026 тривалістю 1 година; 09.06.2026 – детальний аналіз та вивчення судової практики щодо стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів та відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати тривалістю 3 години; 16.06.2026 – складання відзиву на позовну заяву, підготовка додатків до нього для суду та учасників справи, а також заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду тривалістю 8 годин; 18.06.2026 – ознайомлення в системі «Електронний суд» із заявою позивача про розгляд справи за її відсутності та її представника, а також ухвалою суду від 17.06.2026 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції тривалістю 30 хвилин; 23.06.2026 – підготовка детального опису робіт, акта приймання-передачі виконаних робіт, прибуткового касового ордера, заяви про ухвалення додаткового рішення та додатків до неї тривалістю 5 годин.

Отже, хоча розмір гонорару визначається сторонами договору, під час вирішення питання про його компенсацію за рахунок іншої сторони суд зобов`язаний перевірити реальність, необхідність, розумність та співмірність заявлених витрат і не пов`язаний погодженим між адвокатом та клієнтом розміром винагороди.

Оцінюючи дійсність, необхідність та обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат, суд враховує, що предметом розгляду була справа про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів із ціною позову 49 053,79 грн, яка не належала до категорії складних, не потребувала проведення експертиз, допиту свідків чи дослідження значного обсягу доказів. Позовна заява містила 8 сторінок, до неї було долучено обмежену кількість письмових доказів, справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, а сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача участі у судовому засіданні не брав, а обсяг процесуальних документів, підготовлених у межах цієї справи, фактично обмежився відзивом на позовну заяву, заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заявою про ухвалення додаткового рішення.

Суд також бере до уваги, що значна частина документів, долучених до позовної заяви, уже була предметом дослідження у цивільній справі № 308/16867/25 між тими ж сторонами, у якій інтереси відповідача також представляв адвокат Дяченко Е.В.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про те, що заявлені 5 годин на ознайомлення з матеріалами справи є явно завищеними, оскільки позовна заява складалася лише з 8 сторінок та не містила значного обсягу доказів, а значна частина доданих документів уже була відома представнику відповідача у зв`язку з його участю у попередньому спорі між тими ж сторонами.

Не відповідають критеріям співмірності й заявлені 3 години на аналіз судової практики, оскільки спір стосувався застосування усталених правових висновків щодо стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Аналогічно завищеним суд вважає і заявлений час у 8 годин на підготовку відзиву на позовну заяву та заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому зі змісту відзиву вбачається, що його правове обґрунтування значною мірою ґрунтується на правовій позиції, вже сформованій представником відповідача у попередньому спорі між тими ж сторонами, у зв`язку з чим підготовка такого процесуального документа не потребувала заявленого обсягу часу. Крім того, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є типовим процесуальним документом, складення якого не потребує значних часових витрат.

Крім того, суд критично оцінює включення до детального опису робіт 30 хвилин на ознайомлення в системі «Електронний суд» із заявою позивача про розгляд справи за її відсутності та її представника, а також ухвалою суду від 17.06.2026 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Зазначені процесуальні документи є незначними за обсягом, не містять складних правових чи фактичних питань та не вимагали формування нової процесуальної позиції, а тому заявлений час є явно завищеним.

Також суд не вбачає підстав для покладення на позивача витрат, пов`язаних із підготовкою детального опису робіт, акта приймання-передачі виконаних робіт, прибуткового касового ордера та заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки зазначені документи не є процесуальними діями, спрямованими на захист прав та інтересів відповідача під час розгляду справи по суті, а оформлюються виключно з метою підтвердження понесених судових витрат та врегулювання договірних відносин між адвокатом і клієнтом.

Суд також враховує, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має на меті компенсацію стороні фактично понесених та необхідних витрат, а не створення для неї додаткового джерела доходу чи засобу надмірного збагачення.

З урахуванням характеру спору, його незначної складності, ціни позову, порядку розгляду справи, обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, того, що правове обґрунтування відзиву значною мірою ґрунтувалося на вже сформованій представником відповідача правовій позиції у спорі між тими ж сторонами, а також виключення із розрахунку часу, витраченого на оформлення документів щодо підтвердження судових витрат, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума 50 000,00 грн є явно неспівмірною критеріям реальності, необхідності, розумності та пропорційності, передбаченим статтею 137 ЦПК України.

Разом із тим суд враховує, що адвокатом фактично було підготовлено відзив на позовну заяву, підготовлено заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також виконано необхідне ознайомлення з матеріалами справи та аналіз правового регулювання спірних правовідносин. Враховуючи наведене, суд вважає справедливим, співмірним та таким, що відповідає критеріям статті 137 ЦПК України, визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , у сумі 4 000,00 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 133, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя Олена ГОЛЯНА