Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №691/646/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/646/26

провадження №3/691/260/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСуддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л. П.,

за участі секретаря судового засідання Харук Л. Ю., захисника Новікова Ю. А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, адміністративні матеріали, які надійшли з СПД № 1 ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 21:13:00 в м. Городище по вул. Миру, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Ford Focus НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, не виразна вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у лікувальному закладі, відмовився. Фіксувалось на нагрудну камеру поліцейського 964981. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, заперечив обставини викладені в протоколі, вважає його незаконним. Пояснив, що в день події до нього приїхав побратим, з яким вони разом служили, о 16:30 год разом вживали алкогольні напої, горілку та пиво. Автомобіль в цей час був на площі міста. Після того, як вони посиділи, транспортним засобом не керував, а сів в своє авто на водійське сидіння та телефонував товаришу. Підійшли працівники поліції та почали витягувати його з авто, надягнули наручники, заламали руки і посадили в поліцейську машину, нічого не пояснюючи, доставили у відділок поліції де і склали протокол про порушення ПДР. Відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки не керував транспортним засобом, за кермом не був. Працівники поліції не давали сказати ні слова, пояснити ситуацію, поводили себе по відношенню до нього агресивно. Їх дії не оскаржував. Стверджує, що автомобілем не керував, підписи в матеріалах справи (поясненнях) не ставив. Просив провадження у справі закрити.

Захисник Новіков Ю. А. вважає за необхідне, звернути увагу суду, що з відео фіксації події правопорушення, яке наявне при матеріалах справи та переглянуте в суді, коли працівники поліції підійшли, то авто не рухалося, а кваліфікація ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не заперечує факту, що вживав алкогольні напої. Проте, обов`язкова умова за якою настає відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, є факт керування транспортним засобом. Будь яких доказів цього факту не вбачає. Та, додав, що на відео видно, що працівники поліції не пояснили причину зупинки транспортного засобу, не виконали вимогу ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейським порушено встановлену процедуру огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, порушено процедуру оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Із досліджених доказів, обставини, які викладені в протоколі щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР не знайшли свого підтвердження. Просив суд провадження у справі закрити за відсутності складу та події правопорушення на підставі ст. 247 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Згідно статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За нормами статтей 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однією з підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.5. ПДР) доведена та підтверджується доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643459 від 17.04.2026 року, що складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам статтей 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі, в якому викладені обставини і суть правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким, огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, від огляду відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я КНП "Городищенське МО" з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, згідно з яким, у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, ОСОБА_1 відмовився, яке містить підпис водія; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , за змістом яких, відмовився від дачі пояснень; копією водійського посвідчення ОСОБА_1 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 7043962 від 17.04.2026 року, на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, здійснив зупинку ближче 10 метрів до пішохідного переходу, чим порушив п. п. 2.3.в., 15.9.г. ПДР України, яку останній, як і дії працівників поліції, не оскаржив, а також відеозаписом з портативних нагрудних камер поліцейських та службового автомобіля, що переглянутий в судовому засіданні, який за своїм змістом є послідовним та відображає зазначені у протоколі події, тому відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (пункт 12 розділу ІІ Інструкції).

Із відеозапису в поведінці водія ОСОБА_1 вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови, та його поведінка, є такою, що не відповідає обстановці (постійно кудись втікав, не міг надати відповіді на поставлені працівником поліції запитання).

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав той факт, що 17.04.2026 о 16:30 вживав алкогольні напої, горілку і пиво, та після 21 години цього ж дня працівники поліції відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання сторони захисту, як на підставу закриття справи, на той факт, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не керував автомобілем після того як вжив алкогольні напої (не зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинка працівниками поліції, тобто відсутня кваліфікуюча ознака адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП), спростовуються відеозаписом, що містить відеофайли, які є цілісними (кожний в свою чергу), безперервними (кожний в свою чергу) і відтворюють обставини події, які відбулися 17.04.2026 після 21 години в м. Городище по вул. Миру Черкаської області за участі водія ОСОБА_1 , та надають можливість зокрема конкретизувати як поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і інших осіб.

Із відеозапису вбачається, рух транспортного засобу Ford Focus НОМЕР_1 (17.04.2026 з 21:12:00 год по 21:12:13 год), його зупинка серед проїзної частини (17.04.2026 о 21:12:14 год) та як зазначено в постанові про накладення адмінстягнення серії ЕНА № 7043962 від 17.04.2026 - ближче 10 метрів до пішохідного переходу), а також те, що коли працівники поліції підійшли до транспортного засобу, то ОСОБА_1 перебував у автомобілі на місці водія, інших осіб в транспортному засобі не було, та приходжу до переконання, що такі посилання є обраним способом захисту, який має на меті уникнути відповідальності за вчинене.

Оцінюючи наведені вище докази, керуюсь положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння та встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції, вважаю, що працівники поліції під час оформлення адміністративних матеріалів діями в межах своєї компетенції.

Незважаючи на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судовому засіданні заперечив факт проставлення свого підпису в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643459 від 17.04.2026 року; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; в направленні на огляд водія транспортного засобу в заклад охорони здоров`я КНП "Городищенське МО"; в письмових поясненнях, із відеозапису, який представлений суду, вбачається, що працівники поліції всі перераховані документи (докази) оформляли та роз`яснювали їх зміст в присутності правопорушника, та останній засвідчував це своїм підписом.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 будь яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв, натомість погодився з його змістом, підписався у ньому.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не передбачає, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення, за наявності, за нормами КУпАП є істотним, та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Порушень вимог чинного законодавства, як і порушень фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, в діях працівників поліції, із переглянутого в суді відеозапису, не встановлено. Так, працівники поліції підійшовши до транспортного засобу, водій знаходився в салоні транспортного засобу та телефонував, почали спілкуватися з ним, роз`яснили причину та запропонували вийти з автомобіля, на що водій деякий час ще перебував у транспортному засобі та коли вийшов почав тікати, його наздогнали, попросили заспокоїтись, а потім застосували кайданки, відвезли до відділку поліції, де водія повідомили про його права, встановили особу та здійснили оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на це, вважаю, що працівниками Національної поліції дотриманий порядок доказового забезпечення, що передбачає належний рівень доказування стосовно доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У справі "Ушаков проти України" (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: "Суд при оцінці доказів керується критерієм "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується вказаними вище матеріалами справи. При цьому, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його захисником не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 має нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дії ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП (порушення 2.5 ПДР України) кваліфіковані вірно.

Згідно статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особа порушника, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не вбачаються.

Відтак, у зв`язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.5 ПДР), враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративної справи, до нього за вчинене адміністративне правопорушення слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією зазначеної статті КУпАП, - 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, яка буде необхідною і достатньою для попередження від скоєння нових адміністративних правопорушень, та відповідатиме принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення і заходом державного примусу.

На підставі статті 40-1, 283 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн. Доказів того, що останній відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано.

Керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 130 ч. 1, 245, 251, 252, 283 - 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або за результатами апеляційного розгляду.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Л. П. Синиця