Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №569/10610/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10610/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ______________,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648158 від 23.04.2026 зазначено, що 10.03.2026, о 17 год 50 хв, в м. Рівне по вул. В. Магеля, 15, ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп`яніння №209 від 10.03.2026, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 22.05.2026 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 10.03.2026 перебував на лікуванні в КНП «Здолбунівська Центральна міська лікарня, в цей день йому робили операцію на коліні. Після операції вирішив поїхати додому поїсти та переодягнутися, дорогою потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, здійснивши наїзд на пішохода, яка раптово вибігла на дорогу. В його діях відсутній склад кримінального правопорушення, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань правоохоронні органи не вбачали. У зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою проходив огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в присутності поліцейських, на проведення огляду погодився відразу та добровільно, результат огляду виявився позитивним. Вказав, що наркотичних засобів та психотропних речовин ніколи не вживав, а їх виявлення пов`язує з тим, що під час операції йому вводилися препарати, які могли містити наркотичні чи психотропні речовини. Хоча на той час йому не було відомо про це, лікарі також не повідомляли йому про вказані обставини, а відтак не мав умислу керувати транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання, призначене 26.06.2026, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслав.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особа визнається судом винуватою лише в тому випадку, коли її вина доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

При цьому особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення – це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене діяння як адміністративне правопорушення.

Тому поза розумним сумнівом має бути доведено кожен з елементів складу правопорушення – як ті, що утворюють об`єктивну сторону правопорушення, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозиції слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).

За приписами п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648158 від 23.04.2026, повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції від 23.04.2026, доповідну записку слідчого, схему місця ДТП від 10.03.2026, письмові поясненнями ОСОБА_1 , висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №209 від 10.03.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.03.2026, акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №209 від 10.03.2026, результати токсикологічного дослідження №255 від 10.03.2026.

Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Відповідно до результатів токсикологічного дослідження №255 від 10.03.2026 у біологічному середовищі ОСОБА_1 виявлено «бензодіазепін».

З дослідженого судом епікризу №1401/31 встановлено, що в період з 23.02.2026 по 17.03.2026 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в «Обласному центрі бойової травми та кістково-гнійної хірургії» КНП «Здолбунівська Центральна міська лікарня».

Зі змісту протоколу знеболення форми №003-3/о та листка призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних умовах і виконання цих призначень форми № 91/0 вбачається, що 10.03.2026 ОСОБА_1 проводилося оперативне втручання (операція) та вводилися препарати для знеболювання, зокрема «Сибазон».

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Здолбунівська Центральна міська лікарня», 10.03.2026 останньому проводилося оперативне втручання під його керівництвом як лікуючого лікаря. Зазначив, що

наркозна карта ОСОБА_1 містить запис про призначення останньому лікарського засобу «Сибазон», який відноситься до транквілізаторів бензодіазепінового ряду. Вказаний препарат використовується під час анестезії пацієнта з метою знеболення. Пізніше йому стало відомо, що в цей же день, після операції ОСОБА_1 їздив додому та потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Вказав, що ОСОБА_1 не повідомляв про те, що препарати, які вводилися містять психотропну речовину та про заборону керувати транспортним засобом.

Таким чином, досліджені судом докази не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про використання під час операції лікарського засобу, який містить психотропну речовину, та не був попереджений про заборону керувати транспортним засобом, що виключає його умисел на керування транспортним засобом в стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу також на наступне.

Відповідно до відкритих інтернет-джерел, бензодіазепіни входять до класу психоактивних речовин із снодійним, седативним, анксіолітичним (зменшення тривожності), міорелаксуючим і протисудомним ефектами. Дія бензодіазепінів пов`язана з впливом на рецептори ГАМК. Більшість бензодіазепінів є транквілізаторами, деякі використовуються як снодійні засоби. У більшій чи меншій мірі бензодіазепінам притаманна протисудомна дія, деякі з них використовують виключно для боротьби з епілепсією. Бензодіазепіни входять в широку групу речовин депресантів центральної нервової системи.

З фабули протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкрмінується керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 в ході лікування призначався препарат «Сибазон», який відноситься до лікарських засобів.

Оцінюючи вказаний протокол відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до переконання, що у фабулі протоколу невірно зазначено фактичні обставини справи, а саме зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, хоча в дійсності останній керував транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що є недопустимим, так як порушує право особи на захист, та позбавляє суд можливості оцінити такі дії як правопорушення, виходячи із наявності його складу.

Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості самостійно змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення та не може вийти за його межі та визнати особу винною в тих діях, які їй не інкримінувались в протоколі працівниками поліції.

Крім того, суд не може відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним с умнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК