Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №184/1260/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1260/26

Номер провадження 2/184/1096/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 липня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Гаєвого О.В., за участю секретаря – Поліщук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу.

Аргументуючи заявлені вимоги, зазначає, що 12 липня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Орджонікідзевського міського управління юстиції у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 96.

Від даного шлюбу позивач з відповідачем має спільну малолітню доньку, яка проживає разом з матір`ю.

Подружні відносини між позивачем та відповідачем на протязі тривалого часу погіршувались, за час сумісного проживання з відповідачем у них не склалися гармонійні сімейні стосунки. Їх шлюб виявився невдалим та не тривалим на ґрунті відсутності взаєморозуміння, сварок та конфліктів на побутовому ґрунті.

Ухвалою судді від 28 травня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року суд постановив здійснювати заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.

В судове засідання позивач не з`явилась, про день, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, в окремо наданій до суду заяві просила розглянути справу у її відсутність, проти проведення заочного розгляду справи не заперечувала.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 липня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Орджонікідзевського міського управління юстиції у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 96.

Від даного шлюбу позивач з відповідачем є спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем.

На час розгляду справи шлюбні стосунки між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, позивач не бажає зберегти шлюб, відповідач заперечень щодо позову до суду не надав, з огляду на вказане підстав для надання строку для примирення суд не вбачає.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбує обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач при реєстрації шлюбу прізвище змінювала, що вбачається з дослідженого свідоцтва про укладення шлюбу та враховуючи ту обставину, що остання не ставить питання зміни прізвища, то після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Таким чином, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Керуючись ст.ст. 78, 81, 89, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 липня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Орджонікідзевського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом № 96.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Покровського міського суду О. В. Гаєвий