Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №465/1172/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/1172/26

3/465/2686/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

06.07.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 07.02.2026 о 02:05 год. вул. Кульпарківська, 64 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у лікаря нарколога за адресою м. Львів вул. Кульпарківська 95. Висновок. Лікаря №000123 Від 07.02.2026, чим порушив п.2.9.а.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив.

Захисник Лихачова М.Б. подала заперечення у яких просила закрити провадження у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що не доведено факт керування транспортним засобом. Стверджує, що відеозаписи не фіксують рух автомобіля та керування ним ОСОБА_1 , а тому відсутній один із обов`язкових елементів складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У протоколі не конкретизовано додані документи (акт огляду, направлення тощо), що, на думку захисту, не відповідає вимогам Інструкції МВС та унеможливлює перевірку належності доказів. Зазначає, що поліцейські не роз`яснили в повному обсязі права, передбачені ст. 268 КУпАП, не надали можливості ознайомитися з протоколом та лише вказали місця для підпису. Відсутні законні підстави для зупинки автомобіля. На думку захисника, поліцейські не повідомили конкретної підстави зупинки та не підтвердили її належними доказами, що ставить під сумнів законність усіх подальших процесуальних дій. Вказує, що поліцейські не назвали ознак сп`яніння, передбачених Інструкцією № 1452/735, а відеозапис не підтверджує наявності таких ознак. Долучено записи лише з однієї нагрудної камери, вони мають значні часові розриви та не забезпечують безперервної фіксації подій, що, на думку захисту, ставить під сумнів їх достовірність. Рапорт поліцейського не є належним доказом. Захист вважає, що рапорт є внутрішнім службовим документом, містить суб`єктивну оцінку працівника поліції та сам по собі не підтверджує винуватість особи. Є сумніви щодо справності та належного використання приладу Drager. Захист зазначає про відсутність у матеріалах справи документів щодо сертифікації та повірки приладу, а також вказує на недотримання порядку проведення тестування. Медичний огляд проведено з порушенням встановленої процедури. На думку захисту, відеозапис не підтверджує відбір біологічних зразків та дотримання вимог проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, що ставить під сумнів допустимість відповідного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. п.2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому, ч. 4 цієї статті передбачає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану наркотичного сп`яніння визначена:

- Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція);

- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок).

Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з пунктами 6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. ( п. 9 розділу ІІ Інструкції).

У п. 12 Розділу ІІ Інструкції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103 (далі по тексту Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 4 Порядку).

У абзаці 2 пункті 5 Порядку зазначено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Пункт 1 ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Зі змісту файлу відеозапису відомо, що у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху працівниками поліції зупинено автомобіль Volkswagen Tiguan днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . На запитання чи вживав алкоголь водій відповів, що ні, вживав поза вчора. Дальше поліцейський спитав чи ОСОБА_1 пройде огляд на, що той сказав, що так. Поліцейський дав вказівку колезі принести Драгер, та сказав, що чути запах алкоголю. ОСОБА_1 перевірив цілісність трубки та продув у Драгер. Результат 1,46 проміле. Почувши результат ОСОБА_1 повідомив, що алкоголю не вживав, пив зранку таблетки, може проїхати до медичного закладу. На запитання поліцейського чи погоджується з результатом тестування на алкоголь, ОСОБА_1 повідомив, що з результатом не погоджується, не вживав нічого та хоче проїхати до медичного закладу. Після цього за вказівкою поліцейського ОСОБА_1 перепаркувався, сів в машину до поліцейських та поїхав до медичного закладу. Відеозапис з камери 471786 містить фіксацію подій до 02:34 год. Відеозапис з камери 471302 містить фіксацію подій з 03:17 год. до 03:34 год.

Суд звертає увагу, що відсутній відеозапис огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та не зрозуміло на підставі яких досліджень встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Долучений відеозапис не забезпечує безперервної фіксації подій, пов`язаних із проведенням огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Так, відеозапис з нагрудної камери №471786 завершується о 02:34 год., тоді як відеозапис з нагрудної камери №471302 розпочинається лише о 03:17 год., тобто між ними наявний проміжок часу тривалістю близько 43 хвилин, який жодним чином не зафіксований.

Таким чином, відеозапис не є безперервним, що унеможливлює встановлення повної послідовності дій працівників поліції та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом з метою повного та всебічного дослідження обставин справи витребовувався повний відеозапис із нагрудних камер працівників поліції, однак на виконання ухвали суду надано лише фрагменти відеозаписів, які не охоплюють усіх подій та не містять безперервної фіксації процедури огляду.

Окрім цього, суд звертає увагу на наявність невідповідностей у письмових доказах. Зокрема, відомості щодо результату визначення концентрації алкоголю, зазначені у рапорті працівника поліції, не узгоджуються з даними тестування газоаналізатором «Drager», долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, що також викликає сумніви щодо послідовності та достовірності зафіксованих обставин. Такі розбіжності у сукупності з відсутністю безперервної відеофіксації позбавляють суд можливості перевірити правильність проведення огляду та достовірність отриманих результатів у повному обсязі.

Інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння суду не надано.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що встановити дійсний порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не є можливим.

Прогалина у відеофіксації посилюється встановленими розбіжностями між відомостями рапорту працівника поліції щодо результату визначення концентрації алкоголю та даними тестування газоаналізатором «Drager», долученого до протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити дотримання встановленої законодавством процедури проведення огляду в закладі охорони здоров`я та достовірність отриманих результатів, а інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння суду не надано.

За наведених обставин суд доходить висновку, що надані докази не підтверджують поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer)проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП суд,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коліщук З. М.