Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №760/13061/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13061/26 2/760/15827/22/760/15827/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Ситніку Н.В., представника позивача Галайчук Г.С., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів,

встановив:

У квітні 2026 року представник позивача, адвокат Галайчук Г.С. звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно з дня подачі позову і до досягнення дітей повноліття.

В обґрунтування позову зазначає про те, 07 вересня 2012 року, сторони уклали шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м.Києві, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №1493, який було розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16.10.2025 року по справі №760/24855/25. Від цих стосунків у сторін народилися двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Солом`янським районним у місті Київі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 18 травня 2016 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим реєстратором Сандрою Кодире, в графстві Голуей, Ірланді, 14.08.2023, реєстраційний номер 13402119 .

За твердженням позивача, відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальниу допомогу на утримання їх спільних дітей, будь-які гроші на дитину необхідно випрошувати та постійно чути відмову щодо суми, які потрібна на місяць.

Відповідач проживає окремо, тому на думку позивача повинен сплачувати на утримання дітей аліменти у розмірі встановленому законом.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06.05.2026 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

У судових засіданнях представник позивач підтримала позов повністю, відповідач проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення відповідача суд перейшов до стадії дослідження письмових доказів, після завершення якої судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, позивач та відповідач є батьками двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Солом`янським районним у місті Київі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 18 травня 2016 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим реєстратором Сандрою Кодире, в графстві Голуей, Ірланді, 14.08.2023, реєстраційний номер 13402119 .

Із заяв по суті, які подані сторонами та пояснень сторін судом встановлено, що позивач та двоє дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , проживають окремо від відповідача із 2023 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

В силу ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, і виплачуються щомісячно.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Отже, предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Суд оцінює критично доводи сторони відповідача про те, що відповідачем регулярно у достатньому розмірі сплачуються аліменти на рахунок позивача, а отже у справі відсутній предмет судового захисту. Зміст вищенаведених виписок із банківського рахунку позивача свідчить, що платежі відповідача не мали системного характеру (не сплачувались кожного місяця) і відрізнялись за розміром платежу. Доказів сплати відповідачем коштів на користь позивача на утримання сина за період 2020 - 2025 роки на інший рахунок або в інший спосіб, відповідач до матеріалів справи не надав.

Вказані обставини свідчить про наявність підстав у позивача для звернення до суду із позовом про стягнення аліментів, шляхом встановлення їх розміру та періодичності сплати судом.

Позивач просить суд стягнути на її користь на утримання дітей аліменти в розмірі

1/3 частини всіх доходів відповідача, щомісячно і до досягнення дітей повноліття.

Зі змісту ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

На переконання суду вказаний розмір суми аліментів з врахуванням рівного обов`язку обох батьків на утримання та виховання дітей буде відповідати інтересам та потребам останньої.

В частині розподілу судових витрат, то оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду у справі про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133 ,141, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 352, 354,

п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24 квітня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі

1331 гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 суми платежу по аліментам за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Майстренко