Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №754/8576/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9853/26

Справа №754/8576/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 15 290,00 грн.

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", просить Суд стягнути з Відповідачки заборгованість, що виникла в результаті невиконання умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1491-3493 від 01.01.2025, укладеного за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), у загальному розмірі 15 290,00 грн, що включає: заборгованість за кредитом - 3 485,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 9 685,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України - 2 120,00 грн.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому просила позовні вимоги задовольнити частково: стягнути тіло кредиту у розмірі 3 485,00 грн, а у задоволенні вимоги про стягнення процентів та процентів річних відмовити, оскільки вона самостійно виховує малолітню дитину, втратила офіційне джерело доходу, а єдиним джерелом існування її сім`ї є аліменти. Також посилається на неспівмірність суми процентів відповідно до частини третьої статті 551 та статті 627 ЦК України, та на незаконність нарахування процентів за межами строку кредитування.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання Відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання Відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання Відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина перша, частина четверта статті 206 ЦПК України).

Верховний Суд роз`яснив, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову Відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 326/1573/18, від 14.05.2020 у справі № 153/442/18, від 19.05.2020 у справі № 699/599/17 та інші).

Для виконання вимог процесуального закону та правової позиції Верховного Суду, Суд переходить до дослідження обставин справи та перевірки наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів з урахуванням обставин, які визнаються учасниками справи (факт укладання договору, отримання кредиту, часткові сплати), і не підлягають доказуванню, адже Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина перша статті 82 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

01.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1491-3493.

Згідно з пунктом 4.1 Договору загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) становив 2 000,00 грн. Надалі з метою отримання додаткових кредитних коштів між Позивачем та Відповідачкою у формі електронного документа було укладено Додаткову угоду від 30.01.2025, за якою надано додатково 3 500,00 грн.

Укладення та підписання договорів з боку Відповідачки здійснено шляхом прийняття пропозиції (акцепту) та використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (паролями A2985 та A1109), що за правовими наслідками прирівнюється до документа у письмовій формі, підписаного власноручно.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі, надавши Відповідачці кредитні кошти у загальному розмірі 5 500,00 грн. Перерахування кредитних коштів на картковий рахунок (номер картки НОМЕР_1 ), вказаний Відповідачкою, було здійснено через платіжну систему LiqPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та відповідними квитанціями.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що Відповідачка здійснювала часткове погашення, внаслідок чого залишок неповернутого тіла кредиту становить 3 485,00 грн.

Факт отримання коштів та розмір заборгованості за тілом кредиту визнається Відповідачкою у відзиві.

Тому Суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 3 485,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Щодо вимог про стягнення процентів

Відповідно до пункту 4.13 Договору строк кредитування становив 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту, а датою повернення кредиту було визначено 31.12.2025. Вказаним пунктом також передбачено право сторін за взаємною згодою продовжити строк кредитування шляхом укладення Додаткової угоди, згідно з якою такий строк продовжується і складає 365 календарних днів з моменту її укладення.

Згідно з пунктом 2.11 Додаткової угоди від 30.01.2025 до Договору сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. Відповідно до пункту 2.4 Додаткової угоди Відповідачка зобов`язалася повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди.

Ураховуючи те, що Додаткову угоду було укладено 30.01.2025, строк кредитування був продовжений та діяв до 30 січня 2026 року включно.

Сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця (пункт 4.9 Договору).

Позивач просить стягнути 9 685,00 грн заборгованості за процентами. Нарахування процентів здійснювалося в межах встановленого строку кредитування і було припинено 30.01.2026. Тому заперечення Відповідачки щодо нарахування відсотків поза межами строку кредитування є безпідставними.

Суд також відхиляє посилання Відповідачки на невідповідність розміру нарахованих відсотків засадам справедливості, добросовісності та їх неспівмірність з тілом кредиту в контексті частини третьої статті 551 та статті 627 ЦК України. Вказані норми матеріального права регулюють питання зменшення судом виключно розміру неустойки (штрафу, пені). Натомість проценти за користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України, є встановленою договором платою за користування грошовими коштами і не є мірою цивільно-правової відповідальності. Складне матеріальне становище, відсутність офіційного доходу та наявність на утриманні дитини не є встановленими законом підставами для звільнення від виконання договірних зобов`язань щодо сплати процентів. Крім того, погоджений сторонами розмір процентів не перевищує законодавчо встановлених обмежень і повністю відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування".

Щодо вимог про стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи, що кредитний договір був укладений, і порушення грошового зобов`язання Відповідачкою відбулося в період дії воєнного стану в Україні, нарахування Позивачем процентів річних (як міри відповідальності за статтею 625 ЦК України) у розмірі 2 120,00 грн є безпідставним та прямо суперечить вищенаведеній законодавчій забороні. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З огляду на викладене вище, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, Суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 13 170,00 грн.

Розподіл судових витрат Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив позовні вимоги на загальну суму 15 290,00 грн, за подання яких сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов задоволено частково: на суму 13 170,00 грн, що становить 86,13% від ціни позову (13 170,00/15 290,00 х 100%). Тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в сумі 2 293,12 грн (2 662,40 грн х 86,13%).

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 3 485,00 грн заборгованості за тілом кредиту за Договором про відкриття кредитної лінії № 1491-3493 від 01.01.2025 та 9 685,00 грн заборгованості за нарахованими процентами, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 293,12 грн. Загальна сума стягнення становить 15 463,12 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач (стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598; п/р НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК").

Відповідачка (боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 06.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО