Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №754/8551/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9830/26

Справа №754/8551/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І. І.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 43 515,93 грн.

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", просить Суд стягнути з Відповідачки заборгованість, що виникла в результаті невиконання умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1476-2642 від 26.11.2024, укладеного за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), у загальному розмірі 43 515,93 грн (з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог), з яких: заборгованість за кредитом - 9 950,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 28 165,93 грн; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України - 5 400,00 грн.

12.06.2026 Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, здійснивши часткове списання процентів у зв`язку з наданням Відповідачкою документів щодо проходження її чоловіком військової служби.

25.06.2026 Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому просила позовні вимоги задовольнити частково: стягнути тіло кредиту у розмірі 9 950,00 грн та проценти річних у розмірі 5 400,00 грн, а у задоволенні вимоги про стягнення відсотків у розмірі 28 165,93 грн відмовити, посилаючись на те, що вона є дружиною військовослужбовця, не має офіційного доходу. незаконність нарахування відсотків поза межами строку кредитування, а також неспівмірності нарахованої суми відсотків, яка майже в 3 рази перевищує тіло кредиту.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання Відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання Відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання Відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина перша, частина четверта статті 206 ЦПК України).

Верховний Суд роз`яснив, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову Відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 326/1573/18, від 14.05.2020 у справі № 153/442/18, від 19.05.2020 у справі № 699/599/17 та інші).

Для виконання вимог процесуального закону та правової позиції Верховного Суду, Суд переходить до дослідження обставин справи та перевірки наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів з урахуванням обставин, які визнаються учасниками справи (факт укладання договору, отримання кредиту, часткові сплати), і не підлягають доказуванню, адже Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина перша статті 82 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

26.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1476-2642.

Згідно з пунктом 4.1 Договору загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) становив 5 000,00 грн. Надалі з метою отримання додаткових кредитних коштів між Позивачем та Відповідачкою у формі електронних документів було укладено Додаткову угоду від 14.12.2024 (надано додатково 3 500,00 грн) та Додаткову угоду від 03.01.2025 (надано додатково 2 300,00 грн).

Укладення та підписання договорів з боку Відповідачки здійснено шляхом прийняття пропозиції (акцепту) та використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (паролем A0287), що за правовими наслідками прирівнюється до документа у письмовій формі, підписаного власноручно.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі, надавши Відповідачці кредитні кошти у загальному розмірі 10 800,00 грн. Перерахування кредитних коштів на картковий рахунок (номер картки НОМЕР_1 ), вказаний Відповідачкою, було здійснено через платіжну систему LiqPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1476-2642 та відповідними квитанціями.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що Відповідачка здійснювала часткове погашення, внаслідок чого залишок неповернутого тіла кредиту становить 9 950,00 грн. Факт отримання коштів та розмір заборгованості за тілом кредиту повністю визнається Відповідачкою у відзиві.

Тому Суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 9 950,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Щодо вимог про стягнення процентів

Відповідно до пункту 4.12 Договору строк кредитування, тобто строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 25.11.2025 року.

Сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця (пункт 4.9 Договору).

Пункт 4.10 Договору визначає базу та фіксовану ставку нарахування: "Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 0.99% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів; 0.85% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Позивач просить стягнути 28 165,93 грн заборгованості за процентами, що нараховані за період за період з 26.11.2024 року по 28.10.2025 року, тобто в межах строку кредитування, тому заперечення Відповідачки щодо нарахування відсотків поза межами строку кредитування є безпіставними.

Відповідачка заперечує проти стягнення цієї суми, посилаючись на те, що вона є дружиною військовослужбовця. На підтвердження цього Відповідачка надала копію довідки в/ч НОМЕР_2 від 25.05.2026 № 242, військового квитка свого чоловіка, ОСОБА_2 , з яких встановлено його призов під час мобілізації та проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 29.10.2025 і по теперішній час.

Частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Ця норма є самостійною і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця статусу учасника бойових дій закон не передбачає. Дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення (постанови Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18).

Дружини військовослужбовців, які призвані під час мобілізації, отримують пільгу на звільнення від сплати процентів автоматично на весь час їх призову під час дії особливого періоду.

ОСОБА_2 , чоловік Відповідачки, був мобілізований 29.10.2025. Позивач після надання Відповідачкою підтверджуючих документів Позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій самостійно здійснив списання процентів у сумі 5 450,94 грн, нарахованих за період з 29.10.2025 року по 02.01.2026 року.

Позивачем до стягнення заявлена сума процентів у розмірі 28 165,93 грн за період з 26.11.2024 року по 28.10.2025 року. Чоловік Відповідачки в цей період ще не був мобілізований, тому правових підстав для застосування пільги за статтею 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо цієї суми немає.

Суд також відхиляє посилання Відповідачки на невідповідність розміру нарахованих відсотків засадам справедливості, добросовісності та їх неспівмірність з тілом кредиту в контексті частини третьої статті 551 та статті 233 ЦК України. Вказані норми матеріального права регулюють питання зменшення судом виключно розміру неустойки (штрафу, пені). Натомість проценти за користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України, є встановленою договором платою за користування грошовими коштами і не є мірою цивільно-правової відповідальності.

Також не підлягає застосуванню стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки розмір процентної ставки був визначений пунктом 4.10 Договору, з яким Відповідачка ознайомилася та погодилася під час його укладення. Крім того, погоджений сторонами розмір процентів не перевищує законодавчо встановлених обмежень і повністю відповідає вимогам частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Щодо вимог про стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи, що кредитний договір був укладений, і порушення грошового зобов`язання Відповідачкою відбулося в період дії воєнного стану в Україні, нарахування Позивачем процентів річних (як міри відповідальності за статтею 625 ЦК України) у розмірі 5 400,00 грн є безпідставним та прямо суперечить вищенаведеній законодавчій забороні.

Попри те, що Відповідачка у своєму відзиві заявила про визнання позову в частині стягнення 5 400,00 грн процентів річних, Суд зважає на те, що визнання позову в частині стягнення коштів, нарахування яких прямо заборонено законом, суперечить імперативній вимозі закону (пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України унеможливлює прийняття такого визнання судом. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З огляду на викладене вище, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, Суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 38 115,93 грн.

Розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив позовні вимоги на загальну суму 43 515,93 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), за подання яких сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов задоволено частково: на суму 38 115,93 грн, що становить 87,59 % від заявленої ціни позову. Тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в сумі 2 332,01 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 9 950,00 грн заборгованості за тілом кредиту за Договором про відкриття кредитної лінії № 1476-2642 від 26.11.2024та 28 165,93 грн заборгованості за нарахованими процентами, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 332,01 грн. Загальна сума стягнення становить 40 447,94 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач (стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598; п/р НОМЕР_3 в АБ "УКРГАЗБАНК").

Відповідачка (боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 06.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО