Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №754/1775/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5056/26

Справа №754/1775/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 67 970,75 грн , та ухвалив таке рішення.

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", як новий кредитор за споживчим кредитним договором № 2105739092562 від 26.02.2021, звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 67 970,75 грн, яка складається з 5 900,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 62 070,75 грн заборгованості за нарахованими відсотками.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідачка повідомлена належним чином про розгляд справи у суді. Відповідачка не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідачки. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням про розгляд справи та врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1 , абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

26.02.2021 ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит № 2105739092562 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з умовами цього договору (п. 1.1, 1.3, 1.4), сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 5 900,00 грн. Невід`ємною частиною Договору є Графік платежів (Додаток № 2), згідно з яким сторони погодили розрахунок загальної вартості кредиту та порядок його повернення. Відповідно до Графіка платежів Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані платежі однією сумою в розмірі 6 277,60 грн (5 900,00 грн - погашення суми кредиту (тіла), 377,60 грн - процентів за користування кредитом) через 16 днів, тобто не пізніше 13.03.2021.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та надав Відповідачці кредит на загальну суму 5 900,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 . Це підтверджується такими доказами:

1) листом ТОВ "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" від 04.11.2025, згідно з яким 26.02.2021 о 14:14:23 було успішно перераховано 5 900,00 грн на вказану картку клієнта;

2) листом емітента картки АТ КБ "ПриватБанк" (№ 20.1.0.0.0/7-260225/78452-БТ від 27.02.2026), який підтвердив, що платіжна картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я Відповідачки, і на неї 26.02.2021 було зараховано кошти в сумі 5 900,00 грн відповідно.

Отже, Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши Відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Натомість Відповідачка порушила умови договору та не повернув кредитні кошти у встановлений строк.

Щодо нарахування відсотків

Договір передбачає нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 0.40% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування (п. 1.4.а Договору). Пунктом 1.4 (б, в, г) Договору передбачено збільшення процентної ставки починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту.

Позивач просить стягнути 62 070,75 грн відсотків (зменшивши позовні вимоги з 87412,43 грн, що були нараховані).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).

Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt1 ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, згідно з пункту 1.3 Договору та Графіка платежів (Додаток 2), орієнтовний строк повернення кредиту становив 16 днів (з 26.02.2021 по 13.03.2021). Саме в межах цього строку сторони погодили нарахування відсотків як плати за правомірне користування кредитом.

Суд встановив, що сума відсотків, яка підлягає стягненню за період правомірного користування кредитом (строк дії договору 16 днів), становить 377,60 грн (5 900,00 грн х 0,4% х 16 днів). Ця сума також узгоджується з даними Графіка платежів (колонка "проценти за користування кредитом" у Додатку 2).

Нарахування відсотків поза межами строку кредитування, тобто після 13.03.2021, яке здійснювалося Позивачем за підвищеними ставками, за своєю правовою природою не є процентами за користування кредитом у розумінні статті 1048 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості Відповідачка частково здійснювала погашення заборгованості, а саме 14.03.2026 у розмірі 257,44 грн.

Суд враховує кошти, що були сплачені Відповідачкою після закінчення строку кредитування, та зараховує їх у рахунок погашення нарахованих відсотків і визначає розмір заборгованості: 5 900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 120,16 грн - заборгованість за відсотками (377,60 - 257,44).

У решті вимог Суд відмовляє, оскільки відсотки нараховані за межами строку кредитування.

Щодо наявності у Позивача, як нового кредитора, право вимоги щодо заборгованості Відповідача за кредитним договором

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач набув право вимоги до Відповідача внаслідок низки послідовних відступлень цього права. Спочатку ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило право вимоги ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (Договір № 01-12 від 01.12.2021), яке надалі відступило це право Позивачу, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (Договір № 10-03/2023/01 від 10.03.2023).

Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договорів.

Розподіл судових витрат

Щодо судового збору

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Суд задовольнив позов частково, стягнув 6 020,16 грн, що становить 8,90% від ціни позову (6 020,16 / 67 970,75). Тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 215,59 грн (2 422,40 грн х 8,90%).

Також Позивач просить відшкодувати 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідачка не заперечує проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги, не доводив неспівмірності витрат, не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Суд задовольнив позовні вимоги на загальну суму 6 020,16 грн, що становить 8,90% ціни позову, тому з Відповідачки підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 1 424,00 грн (16 000,00 грн х 8,90%). З огляду на обставини справи, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтований та розумний, відпровідає вимогам пропорційності задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 020,16 грн, судовий збір у розмірі 215,59 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 424,00 грн. Загальна сума до стягнення 7 659,75 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926)

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 06.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО