Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №754/1632/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5002/26

Справа №754/1632/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 98 697,72 грн , та ухвалив таке рішення.

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", як новий кредитор за споживчим кредитним договором № 5096040 від 08.11.2024, звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 98 697,72 грн, яка складається з 20 999,97 грн заборгованості за тілом кредиту, 67 197,75 грн заборгованості за сумою відсотків, 10 500,00 грн штрафні санкції.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у суді. Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням про розгляд справи та врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд додатково надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі на відому електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, що вказана в позовній заяві та кредитному договорі, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи.

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) за кредитним договором зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, a позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України).

Закон встановлює особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту (частина третя статті 1054 Цивільного кодексу України).

Закон України "Про споживче кредитування" визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері та встановлює, що договір про споживчий кредит є видом кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, a споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Закон також встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Договір про споживчий кредит зазначає порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

08.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит № 5096040 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідач підписав договір про надання споживчого кредиту електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 91641 відповідно до умов договору.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою №211-0108 від 01.08.2025, що видана ТОВ "Універсальні платіжні рішення", відповідно до якої повідомлено, що на виконання договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 08.11.2024 15:53:13 на суму 21 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 560821510.

Суд, оцінюючи надані Позивачем докази, визнав, що довідка, видана фінансовою компанією (суб`єктом господарювання у сфері надання платіжних послуг) є належним доказом. Вона містить інформацію про здійснення платежу в рамках договірних відносин між первісним кредитором і Відповідачкою, що безпосередньо свідчить про проведення фінансової операції та повністю відповідає вимогам законодавства щодо належності, допустимості та достовірності доказів. Така довідка у сукупності з електронним договором є належним первинним документом у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки вона містить відомості про здійснену операцію.

Суд, ураховуючи принцип змагальності, бере до уваги також відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони Відповідача, а також те, що укладенню договору передувала ідентифікація Відповідача, який самостійно вказав номер картки, на яку необхідно перерахувати кошти.

Отже, Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач частково здійснював погашення заборгованості, а саме 13.11.2024 на суму 1260,01 грн, 20.11.2024 на суму 1469,94 грн, 18.12.2024 на суму 5879,73 грн

Первісний кредитор зарахував ці кошти у такому порядку: 8 609,65 грн сплата відсотків; 0.03 грн - погашення тіла кредиту

Тому заборгованість Відповідача за тілом кредиту становить 20 999,97 грн.

За умовами договору Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти протягом 360 днів, тобто не пізніше 02.11.2025.

Умови Договору встановлюють обов`язок Відповідача повертати кредитну заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки Товариства згідно з Графіком платежів, за яким Відповідач мав обов`язок здійснити чергові платежі з періодичністю кожні 30 днів. Умови Договору передбачають також застосування фіксованої стандартної процентної ставки у розмірі 1,00% в день протягом усього строку кредитування.

Відповідно до розрахунків заборгованості, що надав Позивач, у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 20 999,97 грн за тілом кредиту, 67 197,75 грн заборгованості за відсотками, нарахованими за період користування кредитом з 08.11.2024 до 02.11.2025, тобто в межах строку кредитування.

Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, визнав його обґрунтованим. Цей розрахунок підтверджується первинними документами, які були подані разом із позовною заявою.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку, а також не надав свій власний контррозрахунок заборгованості.

Щодо стягнення пені та штрафу

Підстави для стягнення пені та штрафу за порушення грошового зобов`язання у розмірі 10 500,00 грн відсутні із огляду на дію спеціальної норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яка звільняє позичальників за кредитним договором від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час воєнного стану. Позивач не має права вимагати стягнення з боржника додаткових коштів у виді неустойки (штрафу, пені) за порушення грошового зобов`язання у кредитних правовідносинах за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану. Цією нормою установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Щодо відступлення права вимоги

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512, стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач у цій справі набув права вимоги до Відповідача за договором споживчого кредиту, що є предметом спору, на підставі договору факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025, що був укладений з Первісним кредитором. Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 Цивільного кодексу України). Усі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, a обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню у разі неспростування презумпції правомірності договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вирішив, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у загальному розмірі 88 197,72 грн (20 999,97 грн заборгованість за тілом кредиту, 67197,75 грн - заборгованість за відсотками).

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Суд задовольнив позов частково, що становить 89,36% в ціни позову (88 197,72 / 98 697,72), тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 2 164,66 грн (2 422,40 грн х 89,36%).

Позивач просить відшкодувати 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат та повноважень представника Позивач надав Суду такі докази: договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, заявка на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, рахунок на оплату до договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, копія Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22 грудня 2025 року згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року. Згідно з цим актом загальна сума гонорару за надання правової допомоги складає 10 000,00 грн.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджений документально та визначений на підставі відповідних доказів (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач не заперечував проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги. Також він не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу, обґрунтований розмір яких Суд визначив у сумі 8 936,14 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (10 000,00 х 88 197,72 / 98 697,72).

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором у розмірі 88 197,72 грн, судовий збір у розмірі 2 164,66 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 936,14 грн. Загальна сума до стягнення 99 298,52 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27. прим. 2; код ЄДРПОУ 44559822)

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 06.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО